Ухвала від 24.05.2017 по справі 826/6930/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6930/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

УХВАЛА

Іменем України

24 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Желтобрюх І.Л.

за участю секретаря судового засідання: Панчук А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу відповідача - Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом Проектного інституту Служби безпеки України до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року позивач, Проектний інститут Служби безпеки України, звернулись до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просили визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 04 квітня 2016 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2017 року позовні вимоги - задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову - відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права із неповним з'ясуванням обставин справи.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу (розпорядження) Державної архітектурно-будівельної інспекції України №976 від 08 вересня 2015 року та перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об'єкта «Реконструкція нежитлового приміщення (в літ. А) житлового будинку під літературний клуб з залом для продажу книг у АДРЕСА_1» від 11 січня 2016 року №КВ142160110116, директором Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Горобченко Л.А. видано направлення від 31 березня 2016 року для здійснення головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Гончарук Ю.М. позапланової перевірки за дотриманням вимог чинного законодавства під час будівництва об'єкта: Реконструкція нежитлового приміщення (в літ. А) житлового будинку під літературний клуб з залом для продажу книг у АДРЕСА_1 в період з 31 березня 2016 року по 06 квітня 2016 року.

За наслідками проведення перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 04 квітня 2016 року, в якому викладені встановлені порушення, а саме проектом «Реконструкція нежитлового приміщення (в літері А) житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 під літературний клуб з залом для продажу книг» передбачається влаштування трьох входів-виходів, один з яких сполучається зі сходовою кліткою житлової частини будинку, чим порушено вимоги п.2.53 ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», п.4.1 та п.4.2 ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

На підставі вказаного Акту прийнято припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 04 квітня 2016 року, відповідно до якого вимагається усунути допущені порушення у термін до 04 травня 2016 року.

Вважаючи, що його права, свободи та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Згідно п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

Як вбачається з матеріалів справи, замовником будівництва - ОСОБА_5 зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт із реконструкції нежитлового приміщення (в літ А) житлового будинку під літературний клуб з залом для продажу книг у АДРЕСА_1 від 22 липня 2015 року №КВ 082152030425. У подальшому, зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації із реконструкції нежитлового приміщення (в літ А) житлового будинку під літературний клуб з залом для продажу книг у АДРЕСА_1 від 11 січня 2016 року №КВ 142160110116.

Відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2013 №553 (далі - Порядок №553), позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи Інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки, крім іншого, є: необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Згідно з п. 11 Порядку №553 закріплені повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, до яких, належить: видання обов'язкових для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до пунктів 16-21 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Так, Актом перевірки від 04 квітня 2016 року встановлено порушення вимоги п.2.53 ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», п.4.1 та п.4.2 ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», яке полягає у влаштуванні трьох входів-виходів, один з яких сполучається зі сходовою кліткою житлової частини будинку - про що винесено припис.

З матеріалів справи вбачається, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві було направлено лист від 15 квітня 2016 року №10/26-81/1504/02/6/Шв, у якому зазначено про допущену технічну помилку у складеному акті та приписі від 04 квітня 2016 року, зокрема: інформацію, зазначену у частині вказаного п. 2.53 ДБН «В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт» слід читати як п. 2.53 ДБН В. 2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення».» інформацію, зазначену у частині вказаного п.4.1 та п.4.2 ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», слід читати як п. 4.1 та п. 4.2 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації та будівництво».

Судом першої інстанції правильно встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази направлення вказаного листа позивачу та докази отримання Проектним інститутом Служби безпеки України зазначеного листа.

Так, відповідно до п.4.1, 4.2 ДБН А.2.2-3.2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» проектна документація на будівництво має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів та правил. Не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань, що повинні бути виконані відповідно до ДБН А. 2.1-1 на нових земельних ділянках, а при реконструкції та капітальному ремонті об'єктів - без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань та інструментального обстеження об'єктів. Зазначене обмеження не стосується проектної документації, розробленої на реконструкцію або капітальний ремонт існуючого об'єкта, яка не передбачає зміну його конструктивної системи, додаткові навантаження на підвалини та основи або розробленої на частину існуючого об'єкта (квартиру, окреме приміщення громадського призначення тощо). Оформлення проектної документації здійснюється згідно з нормативними документами комплексу А.2.4 «Система проектної документації для будівництва».

Сторонами не заперечується, що у даній справі мало місце виконання будівельних робіт із реконструкції нежитлового приміщення. Натомість, відповідачем не доведено, що реконструкція об'єкта передбачає зміну його конструктивної системи, додаткові навантаження на підвалини та основи або розробленої на частину існуючого об'єкта (квартиру, окреме приміщення громадського призначення тощо). А тому, Державною архітектурно-будівельною інспекцією не надано доказів того, що на даний об'єкт поширюються вимоги п.4.1, 4.2 ДБН А.2.2-3.2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

Згідно з п.2.53 ДБН В.2.2-15.2005 приміщення громадського призначення, крім приміщень громадського призначення гуртожитків і житлових будинків для осіб похилого віку та сімей з інвалідами, повинні мати входи та евакуаційні виходи, ізольовані від житлової частини будинку.

Буквальний аналіз викладеної норми ДБН дає підстави для висновку про те, що вимога встановлює обов'язкову наявність входів та евакуаційних виходів, ізольованих від житлової частини будинку. Натомість, п.2.53 ДБН В.2.2-15.2005 не вимагається, щоб усі входи та виходи були ізольовані від житлової частини будинку.

Так, у Акті перевірки встановлено, що мало місце влаштуванні трьох входів-виходів, один з яких сполучається зі сходовою кліткою житлової частини будинку.

Проте, сторонами не заперечується, що два інші входи-виходи є ізольованими від житлової частини будинку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 04 квітня 2016 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог Проектного інституту Служби безпеки України до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2017 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення набирає та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 24.05.2017

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

І.Л. Желтобрюх

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Безименна Н.В.

Желтобрюх І.Л.

Попередній документ
66706115
Наступний документ
66706117
Інформація про рішення:
№ рішення: 66706116
№ справи: 826/6930/16
Дата рішення: 24.05.2017
Дата публікації: 29.05.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності