Справа: № 697/541/17 Головуючий у 1-й інстанції: Льон О.М. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
24 травня 2017 року м. Київ
колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Межевича М.В., Сорочко Є.О.
за участю секретаря Кривохижої О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, третя особа: головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вакуленко С.М. про визнання дій неправомірними та скасування постанови про стягнення витрат виконавчого провадження,
У лютому 2017 року Канівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, третя особа: головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вакуленко С.М., в якому просило визнати дії неправомірними та скасувати постанову про стягнення витрат виконавчого провадження від 15.02.2017 в розмірі 67,36 грн.
Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20 квітня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позов в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, без фіксації судового процесу.
Відповідно до положень ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15 лютого 2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вакуленко С.М. винесено постанову № 53201388 про стягнення з Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області витрат на проведення виконавчих дій у сумі 67,44 грн. при примусовому виконанні виконавчого листа №2-а/697/132/2016.
Не погоджуючись з зазначеною постановою Канівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області звернулось до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову прийшов до висновку, що постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП № 53201388 від 15.02.2017 винесена державним виконавцем правомірно при примусовому виконанні виконавчого листа №697/1774/16-а.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Нормами ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області перебувало виконавче провадження №53201388 з примусового виконання виконавчого листа № 697/1774/16-а; №2-а/697/132/2016, виданого 17.11.2016 Канівським міськрайонний судом про стягнення з Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на користь Державного бюджету України судового збору в сумі 606,32 грн. (а.с.10).
Відповідно до супровідного листа від 23.12.2016 вбачається, що відповідачем на адресу позивача було направлено постанову про відкриття вказаного виконавчого провадження №53201388 з примусового виконання виконавчого листа № 697/1774/16-а; № 2-а/697/132/2016, виданого 17.11.2016 Канівським міськрайонний судом про стягнення з Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на користь Державного бюджету України судового збору в сумі 606,32 грн., яка була отримана позивачем згідно відмітки вхідної кореспонденції 29.12.2016 (а.с.9).
15 лютого 2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вакуленко С.М. винесено постанову № 53201388 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в розмірі 67,44 грн. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-а/697/132/2016, виданого 17.11.2016 Канівським міськрайонний судом про стягнення з Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на користь Державного бюджету України за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду судового збору в сумі 606,32 грн.( а.с. 4).
Відповідно до наведеного розрахунку у постанові про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження сума витрат виконавчого провадження склала 67,44 грн., з яких витрати на папір-0,90 грн.; канцелярські товари - 0,74 грн.; поштові витрати -6,26 грн.; витрати при роздруківці документів - 1,00 грн.; тонер для принтерів - 1,20 грн; обслуговування комп'ютерної техніки - 6,34 грн.; внесення по користуванню ЄДРВП - 51 грн.
В цей же день, 15.02.2017, керуючись положеннями ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», вказану постанову від 15.02.2017 направлено для виконання та до відома боржнику (а.с.3).
Відповідно до ч.1 ст.42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з:
1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;
2) авансового внеску стягувача.
3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Згідно з ч.2 ст.42 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Відповідно до ч.3 ст.42 Закону України «Про виконавче провадження» витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.
Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
Положеннями ч.4 ст.42 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що відповідачем було правомірно прийнято постанову ВП №53201388 від 15.02.2017 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.
Посилання позивача на те, що відповідно до копії платіжного доручення № 1519 від 15.11.2016 Канівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Черкаської області сплачено судовий збір в сумі 606,32 грн. за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду по справі № 697/1774 /16-а та згідно копії клопотання Канівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області 17.11.2016 за вих. № 7256/09 на адресу Київського апеляційного адміністративного суду надіслало оригінал платіжного доручення № 1519 від 15.11.2016 про сплату судового збору, правомірно не прийняті судом першої інстанції до уваги, оскільки з огляду на зазначене, вбачається, що позивач направив вказане вище платіжне доручення на адресу Київського апеляційного адміністративного суду 17.11.2016, тобто тоді, коли справа вже була повернута в Канівський міськрайонний суд, який в цей же день видав виконавчий лист № 697/1774/16-а; №2-а/697/132/2016, від 17.11.2016 про стягнення з Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на користь Державного бюджету України судового збору в сумі 606,32 грн., а тому постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП №53201388 від 15.02.2017 винесена державним виконавцем правомірно при примусовому виконанні виконавчого листа № 697/1774/16-а.
Матеріали справи не містять даних, що Канівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області зверталось до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області з документами, що підтверджують своєчасність виконання рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач за вказаних обставин діяв в межах повноважень передбачених законодавством.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області - залишити без задоволення.
Постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20 квітня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В. Земляна
Судді: М.В. Межевич
Є.О. Сорочко
Повний текст ухвали виготовлено 24 травня 2017 року.
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Сорочко Є.О.
Межевич М.В.