Справа 826/19699/15
Суддя доповідач Чаку Є.В.
24 травня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Федотова І.В.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича про поновлення апеляційного провадження і закриття провадження у справі та клопотання представника ОСОБА_2 про поновлення апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича (далі - відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 2) про зобов'язання відповідача 1 надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «БАНК КАМБІО» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а саме відносно ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Апостолівським РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області 27.10.1999, адреса реєстрації: АДРЕСА_1; зобов'язання відповідача 2 (код ЄДРПОУ 21708016, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 33-Б) включити дані ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Апостолівським РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області 27.10.1999, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, до Загального реєстру вкладників ПАТ «БАНК КАМБІО», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до наданої відповідачем 1 додаткової інформації стосовно збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «БАНК КАМБІО» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 28 березня 2016 року адміністративний позов задовольнив частково.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2016 року та постановити нову про відмову у задоволенні позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Київський апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою від 01 червня 2016 року зупинив апеляційне провадження.
27 березня 2017 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшло від представника апелянта клопотання про поновлення провадження у справі та закриття провадження, у зв'язку з тим, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
23 травня 2017 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшло від представника позивача клопотання про поновлення апеляційного провадження у справі.
Дослідивши дані клопотання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла наступних висновків.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів « 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції» зазначено, що розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.
Відповідно до частини 5 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справі поновлюється за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду, якщо відпадуть обставини, які були підставою для зупинення провадження. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій воно було зупинено.
Враховуючи тривалість розгляду Конституційним судом України подання Верховного Суду України щодо (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року № 4452-VІ, колегія суддів дійшла висновку, що даний факт може потягнути за собою невиправдане порушення розумного строку розгляду справи, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне поновити апеляційне провадження в адміністративній справі № 826/19699/15.
Що стосується вимог апелянта щодо закриття провадження у даній справі, то колегія суддів апеляційної інстанції з даного приводу вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Так, апелянт посилався на постанову Верховного суду України від 14.12.2016 (справа № 6-2735цс16), де, серед іншого зазначено, що справи про захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних відносин проводиться за нормами цивільного судочинства, а тому вказаний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства
У справі № 6-2735цс16 Верховний суд України зазначив: «у справі, яка переглядається, спірні правовідносини виникли у зв'язку з порушенням банком цивільного права позивача, а саме: невиконання банком письмового розпорядження про перерахування з поточного рахунка позивача грошових коштів на його рахунок в іншому банку, а також відшкодування моральної шкоди», у зв'язку з чим прийшов до висновку, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів зауважує, що у справі, яка розглядається, предмет спору інший, ніж у справі № 6-2735цс16, на яку посилається відповідач у клопотанні про закриття провадження у справі, оскільки предметом спору по даній справі є оскарження дій уповноваженої особи Фонду щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування вкладу за рахунок Фонду.
При вирішенні клопотання, колегія суддів зазначає про відступ від правової позиції, викладеної у постановах Верховного суду України щодо неналежності розгляду даної категорії справ в порядку адміністративного судочинства, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
У рішеннях Верховного суду України обґрунтовується те, що спірні правовідносини, які є подібними з даним спором, виникли на підставі цивільно-правової угоди, й в силу вимог закону, саме на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у вказаному спорі покладено обов'язок відшкодувати кошти від імені сторони правочину, а тому, оскільки позивач звернувся за захистом порушених прав, що виникли із цивільних відносин, спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
При розмежуванні юрисдикційних форм захисту порушеного права основним критерієм є характер (юридичний зміст) спірних відносин.
Суть спірних правовідносин полягає в тому, що під час дії тимчасової адміністрації в банку уповноважена особа Фонду не зарахувала банківський рахунок заявника до сформованого нею переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню у зв'язку з встановленням нікчемності договору банківського вкладу.
З аналізу змісту положень, передбачених статтями 1, 4, 6 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», убачається, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб шляхом здійснення повноважень, делегованих державою, щодо гарантування повернення вкладнику внеску у розмірі 200 000 грн.
У свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 4 цього ж Закону, основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Для цього Фонд наділений відповідними функціями, передбаченими Законом.
Наведене свідчить про те, що функції Фонду пов'язані з здійсненням владних управлінських повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
При цьому, згідно з п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України, суб'єктом владних повноважень є, зокрема, будь-який суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій.
Враховуючи викладене, Фонд є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України.
Приписами п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, зокрема, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що спір, предметом якого являється перевірка законності дій та рішень посадової особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виконання покладених на неї владно-управлінських функцій у сфері реалізації публічних інтересів держави на відповідність законам України та іншим нормативно-правовим актам, підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, колегія суддів вважає, що клопотання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича про закриття провадження в адміністративній справі є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 156, 157, 160, 165, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Клопотання представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича від 27 березня 2017 року в частині поновлення апеляційного провадження у даній справі та клопотання представника ОСОБА_2 про поновлення апеляційного провадження - задовольнити.
Поновити апеляційне провадження у справі № 826/19699/15 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії.
Клопотання представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича від 27 березня 2017 року в частині закриття провадження у справі № 826/19699/15 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя Є.В. Чаку
Судді В.В. Файдюк
І.В. Федотов