Справа: № 754/212/17 Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
Іменем України
23 травня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Літвіної Н.М.
суддів Ганечко О.М. Коротких А.Ю.
при секретарі Архіповій Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києва на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 31 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернулась до суду з позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 31 березня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києва, звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 працювала в Департаменті державної власності Міністерства оборони України, на даний час перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію відповідно Закону України «Про державну службу» .
Відповідно довідок № 248/3/8/1043д від 02 листопада 2016 року та № 248/3/8/105д від 08 листопада 2016 року про складові заробітної плати (за останні 24 місяці роботи або будь - які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», позивач отримала компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 4 437 грн. 17 коп. та вихідну допомогу в розмірі 7 308 грн. 16 коп.
При цьому, з зазначених довідок про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно Закону України «Про державну службу», вбачається, що на всі виплати, включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Однак, вказані суми не враховані відповідачем при розрахунку пенсії позивача.
22 грудня 2016 року позивач звернулась до відповідача з заявою про проведення перерахунку її пенсії з урахуванням сум, виплачених як компенсація за невикористану відпустку та вихідна допомога.
На своє звернення позивач отримала відмову.
Не погоджуючись з даним рішенням, позивач звернулась до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком, з огляду на наступне.
За змістом ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII (далі - Закон №3723-XII; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
В ч.1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року №108/95ВР (далі - Закон №108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Ст. 2 цього Закону, визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Ч. 2 ст. 33 Закону № 3723-XII,передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 цього Закону, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Колегія суддів зазначає, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність врахування при перерахунку пенсії позивачу суми виплаченої компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги, індексації, оскільки з цих виплат було сплачено страхові внески.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що станом на момент звернення позивача із заявою про врахування при обчисленні пенсії інших складових заробітної плати, норми, що регулюють перерахунок пенсії державним службовцям було скасовано, колегія суддів відхиляє, оскільки право на розрахунок пенсії, з урахуванням спірних сум, у позивача виникло з моменту призначення пенсії, а не у день звернення з відповідною заявою до відповідача.
З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 41, ч. 4 ст. 196, ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Києва від 31 березня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Літвіна Н.М.
Судді Ганечко О.М.
Коротких А.Ю.
Повний текст ухвали виготовлено 24 травня 2017 року.
Головуючий суддя Літвіна Н. М.
Судді: Коротких А. Ю.
Ганечко О.М.