Справа: № 810/813/17 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
24 травня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Карпушової О.В, Кучми А.Ю.,
при секретарі Кривді В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у відповідності до положень ст. 41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом Відділу освіти Бориспільської районної державної адміністрації до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, -
Відділ освіти Бориспільської РДА звернулись до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС Київської області про визнання протиправним та скасування рішення від 14.11.2016 року №0006231300.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу про скасування постанови суду першої інстанції, з мотивів порушення судом норм матеріального права, та прийняття нової про відмову у задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи, Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (Бориспільське відділення) на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" прийнято рішення від 14.11.2016 року № 0006231300, згідно з яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкцій у сумі 321335,56 грн. та нараховано пеню у сумі 15610,45 грн. за несвоєчасну сплату сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21.11.2015 по 29.09.2016.
Вважаючи оскаржуване рішення протиправним та таким, що прийняте з порушенням норм Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», позивач звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується і колегія суддів.
Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон № 2464).
Відповідно до ст.1 Закону № 2464, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Відповідно до ч.10 ст.25 Закону № 2464, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Приписами п.2 ч.11 ст.25 вказаного Закону, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Судом встановлено, що у жовтні 2015 та липні 2016 року позивач перерахував на бюджетний рахунок №31112063700103 в Бориспільському УДКСУ Бориспільського району кошти у сумі 263914,24 грн. і 184693,36 грн. в якості сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підтверджується платіжними дорученнями від 28.10.2015 № 2273 та 28.07.2016 № 1563.
Зі змісту вказаних платіжних доручень вбачається, що у графі "призначення платежу" зазначено кошти "нарахованого єдиного соціального внеску".
В подальшому, у вересні 2016 року, позивач дізнався, що за бюджетним рахунком, на який він сплачував податкові зобов'язання єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, обліковуються зобов'язання зі сплати військового збору, а правильним рахунком є бюджетний рахунок № 37197201011004.
З метою усунення помилки Відділ освіти Бориспільської РДА звернувся до відповідача з листом від 27.09.2016 № 01-15/819, в якому просив перерахувати сплачені ним кошти єдиного соціального внеску у загальній сумі 447607,60 грн. з рахунку № 31112063700103 на вірний рахунок № 37197201011004. Однак, відповіді на таку заяву позивачем не було отримано.
При цьому, з копій квитанцій про сплату позивачем єдиного внеску за спірні періоди вбачається, що така сплата була здійснена на розрахунковий рахунок №11011000, відкритий в органах Казначейства для зарахування та розподілу коштів єдиного внеску, із зазначенням банку отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, отримувач: Бориспільське УДКСУ.
Так, у відповідності до ч.4 ст.45 Бюджетного кодексу України (далі - БК України), податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).
Приписами ч.5 ст.45 БК України передбачено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Аналіз норм БК України дає підстави суду зробити висновок, що усі податкові надходження, справляння яких передбачено законодавством України, є доходами державного бюджету, які визнаються зарахованими до бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Разом з тим, поняття «єдиний казначейський рахунок» закріплене в Положенні про єдиний казначейський рахунок, затверджене Наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 № 122 (далі - Положення № 122), та визначається як консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.
Пунктом 2.1 цього Положення встановлено, що єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.
Зі змісту пунктів Положення № 122 слідує, що всі сплачені податки і збори (обов'язкові платежі), в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок - єдиний казначейський рахунок, а зарахування коштів на відповідний рахунок має значення лише для обліку коштів.
Така правова позиція узгоджується з практикою Верховного Суду України, яка відображена в постанові від 16.06.2015 по справі № 21-377а15. У вказаному рішенні колегія суду дійшла висновку, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений п.57.1 ст.57 ПК України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених п.126.1 ст.126 ПК України. Додатково зазначено, що оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою ПК строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК штрафних (фінансових) санкцій.
За наведених обставин, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 14.11.2016 року №0006231300.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий І.В. Саприкіна
Судді О.В. Карпушова
А.Ю. Кучма
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Карпушова О.В.
Кучма А.Ю.