Головуючий у 1 інстанції - Полєно В.С
Суддя-доповідач - Геращенко Ігор Володимирович
24 травня 2017 року справа №409/2931/16-а
84301, Донецька область, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області на постанову Білокуракинського районного суду Луганської області від 31 січня 2017 року у справі № 409/2931/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області про визнання неправомірними дій щодо призначення пенсії на пільгових умовах, -
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Білокуракинського районного суду Луганської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області (далі - відповідач, пенсійний орган, УПФ України в Білокуракинському районі Луганської області), в якому просить суд визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком як електрозварнику ручного зварювання такими, що не відповідають вимогам закону та поновити порушене право; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області призначити пільгову пенсію за віком як електрозварнику ручного зварювання, починаючи з 10 листопада 2016 року (а.с.3-9).
Постановою Білокуракинського районного суду Луганської області від 31 січня 2017 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області про відмову у призначені пенсії на пільгових умовах за віком як електрозварнику ручного зварювання такими, що не відповідають вимогам закону та поновлено порушене право позивача; зобов'язано Управління пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області призначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, пільгову пенсію за віком як електрозварнику ручного зварювання, починаючи з 10 листопада 2016 року. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанову суду у межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання (а.с.114)
Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що до пільгового стажу роботи за Списком № 2, в якості електрозварника позивачу зараховано 2 роки 7 місяців 21 день, якого не достатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Вважає, що дії управління є законними, права позивача не порушено, а позов є безпідставним.
В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідач в апеляційній скарзі зазначив про розгляд справи без участі їх представника.
За нормами статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що наявність трудового стажу у позивача підтверджено записами у трудовій книжці, яка є основним документом, тому в даному випадку підтверджуючої довідки про стаж роботи не потрібно. Окрім того, записи в трудовій книжці позивача сторонами не оспорюються.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити - частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_1, виданий 15 січня 1998 року, Білокуракинським РВ УМВС України в Луганській області (а.с.10-11).
З 01 вересня 1973 року по 23 липня 1976 року навчався в міському професійно - технічному училищі № 50 м. Щастя, Луганської області, де отримав професію арматурника - електрозварника.
З 26 липня 1976 року по 05 травня 1977 року працював арматурником-електрозварником в будівельному управлінні Харківської теплоелектростанції № 5.
З 13 травня 1977 року по 20 травня 1979 року перебував у лавах Радянської Армії.
З 11 липня 1979 року по 27 жовтня 1982 року працював електрозварником ручної зварки в Ремонтно - будівельному управлінні підприємства «Ворошиловградоблтепломережа».
З 10 листопада 1982 року по 26 квітня 1983 року працював електрозварником в будівельному управлінні монтажних робіт № 3 всесоюзного об'єднання «Союзінтергазбуд» Російської Федерації.
З 25 травня 1983 року по 01 грудня 1985 року продовжував працювати електрозварником ручного зварювання в спеціалізованому підприємстві «Інтергазочистка» Ворошиловградської теплоелектростанції м. Щастя.
З 28 січня 1986 року по 10 вересня 1986 року працював електрозварником пересувної механізованої колони № 246 Ворошиловградського облводгосподарства.
З 25 вересня 1986 року по 02 липня 1986 року працював електрозварником в будівельному управлінні № 14 треста «Ямбурггазстрой», Російської Федерації.
З 23 липня 1987 року по 30 квітня 1989 року продовжив свою трудову діяльність в якості електрозварника ручної зварки ремонтно-будівельного управління виробничого об'єднання «Ворошиловградтеплокомуненерго».
З 05 травня 1989 року по 30 серпня 1993 року працював електрозварником колгоспу «Шлях Леніна» села Олексіївка, Білокуракинського району, Луганської області.
З 31 серпня 1993 року по 19 липня 1995 року працював електрозварником за переводом в будівельному монтажному управлінні «Білокуракинегазбуд» смт. Білокуракине, Луганської області.
З 21 липня 1995 року по 14 жовтня 1999 року працював в колгоспі «Шлях Леніна» села Олексіївка Білокуракинського району Луганської області, електрозварником ручної зварки.
З 04 березня 2000 року по 02 квітня 2001 року працював електрозварником ручної зварки в місцевостях Крайньої Півночі ТОВ «Північ-Нафтогазбуд» м. Когалим, РФ.
З 06 жовтня 2001 року по 10 січня 2006 року працював електрозварником ручної зварки в цій же місцевості у ВАТ «Нафтамонтаж-ІІ».
З 17 березня 2006 року по 30 листопада 2007 року працював електрозварником ручної сварки у ТОВ «Нафтамонтаж-ІІ».
З 17 червня 2008 року по 15 травня 2009 року, з 01 липня 2009 року по 13 жовтня 2010 року, з 14 жовтня 2010 року по 21 січня 2011 року, з 17 лютого 2011 року по 02 вересня 2013 року працював у місцях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, електрозварником ручної зварки.
З 03 березня 2015 року по 27 листопада 2015 року перебував на обліку по безробіттю в Білокуракинському районному центрі зайнятості Луганської області і отримував допомогу по безробіттю.
Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області, є суб'єктом владних повноважень, який діє на підставі Положення про Управління Пенсійного фонду України та у спірних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Законом.
Позивач, 10 листопада 2016 року звернувся до управління із заявою про призначення йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, як електрозварнику ручного зварювання (а.с.35-36)
Рішенням управління № 729 від 18 листопада 2016 року позивачу було відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
24 листопада 2016 року управління листом № 3879/02-08 повідомило позивача про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, з наступних підстав.
Згідно записів трудової книжки та наданих документів позивач працював електрозварником у Ремонтно - будівельному управлінні підприємства «Ворошиловградоблтепломережа» з 11 липня 1979 року по 27 жовтня 1982 року та з 23 липня 1987 року по 30 квітня 1989 року. В наданих позивачем довідках № 77, № 78 від 19 вересня 2013 року, виданих «Луганськтеплокомуненерго», не зазначено відволікань від роботи. Крім того, зазначені довідки не відповідають Додатку № 5, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року. Можливості здійснити акт зустрічної перевірки пільгового стажу роботи не має можливості, оскільки підприємство знаходиться на тимчасово непідконтрольній території м. Луганська. Також не було надано заявником копій первинних документів, які підтверджують пільговий характер робіт в якості електрозварника. У зв'язку з цим даний стаж неможливо зарахувати до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Також, була взята до уваги довідка № 119 від 19 вересня 2013 року і вирішено, що зарахувати період навчання в ГПТУ № 50 міста Щастя з 18 березня 1974 року по 28 серпня 1974 року до загального стажу не має можливості, оскільки зазначені накази на зарахування і відрахування не відповідають періоду навчання.
Підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за періоди з 05 травня 1989 року по 30 серпня 1993 року, з 31 серпня 1993 року по 19 липня 1995 року, з 21 липня 1995 року по 14 жовтня 1999 року були направлені на розгляд комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області. Згідно рішення від 30 червня 2016 року № 06/01 комісією підтверджено право на зарахування періоду роботи у колгоспі «Шлях Леніна» (КСП «Шлях Леніна) в якості електрозварника ручного зварювання з 01 січня 1990 року по 31 грудня 1990 року за фактично відпрацьованим годинам 286 трудоднів, з 01 січня 1991 року по 21 серпня 1992 року до пільгового стажу роботи, що дає право призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до вимог пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини 2 пункту 1 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Комісією не зараховано до пільгового стажу періоди роботи в колгоспі «Шлях Леніна» (КСП «Шлях Леніна) в якості електрозварника: з 05 травня 1989 року по 31 грудня 1989 року у зв'язку з відсутністю найменування займаної посади в річних книгах розрахунків з членами колгоспу та в розрахунково - платіжних відомостях по нарахуванню заробітної плати; в колгоспі «Шлях Леніна», КСП «Шлях Леніна» з 22 серпня 1992 року по 30 серпня 1993 року, з 21 липня 1995 року по 14 жовтня 1999 року та в БМУ «Білокуракиногазбуд» (ДП «БМУ «Білокуракиногазбуд» КП «Газбуд») з 31 серпня 1993 року по 19 липня 1995 року у зв'язку з відсутністю атестації робочих місць за умови праці.
Таким чином, до пільгового стажу роботи за Списком № 2, в якості електрозварника позивачу зараховано період роботи 2 роки 7 місяців 21 день, якого недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Загальний стаж позивача становить 25 років 1 місяць 14 днів, якого недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с.25-26).
Зазначені періоди є спірними з точки зору неправомірності їх незарахування до стажу роботи.
Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття управлінням спірного рішення, що регулюється нормами Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) та іншими нормативними документами, що регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Так, Списком № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженим Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, розділом XXXІІ «Загальні професії» передбачені газозварники та їх підручні; електрозварники та їх підручні.
Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, розділом ХХХІІІ «Загальні професії» передбачені: газозварники; електрогазозварники, зайняті на різанні та ручному зварюванні, на півавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки; електрозварники на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням в середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах; електрозварники ручного зварювання.
Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162, розділом XXXІІІ «Загальні професії» передбачені: газозварники; електрогазозварники, зайняті на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки; електрозварювальники на автоматичних і напівавтоматичних машинах, зайняті зваркою в середовищі вуглекислого газу, на роботах з застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах; електрозварники ручного зварювання.
Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36, розділом XXXІІІ «Загальні професії (у всіх галузях господарства)» передбачені: газозварники; електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки; електрозварники на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах; електрозварники ручного зварювання.
Згідно до п.2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах, зокрема, особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.
Відповідно до розрахунку, проведеного Управлінням Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області стаж роботи позивача по Списку № 2 становить 2 роки 7 місяців 21 день (з 01 січня 1990 року по 31 грудня 1990 року; з 01 січня 1991 року по 21 серпня 1992 року). Загальний стаж роботи становить 25 років 1 місяць 14 днів.
Як вбачається з матеріалів справи, до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком по Списку № 2 не включено наступні періоди:
- навчання в міському професійно-технічному училищі № 50 м. Щастя за спеціальністю арматурник - зварник з 18 березня 1974 року по 28 серпня 1974 року;
- з 11 липня 1979 року по 27 жовтня 1982 року та з 23 липня 1987 року по 30 квітня 1989 року, електрозварник Ремонтно - будівельного управління підприємства «Ворошиловградоблтепломережа»;
- період роботи в колгоспі «Шлях Леніна» (КСП «Шлях Леніна) в якості електрозварника з 05 травня 1989 року по 31 грудня 1989 року;
- період роботи в колгоспі «Шлях Леніна», КСП «Шлях Леніна» в якості електрозварника з 22 серпня 1992 року по 30 серпня 1993 року та з 21 липня 1995 року по 14 жовтня 1999 року;
- період роботи в БМУ «Білокуракиногазбуд (ДП Білокуракиногазбуд» КП «Газбуд») з 31 серпня 1993 року по 19 липня 1995 року на посаді електрозварника.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми Закону, Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки чи відповідних записів в ній.
Згідно з пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або записів в ній», за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За правилами пункту 20 вказаного Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. При цьому, у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, згідно записів трудової книжки ОСОБА_2 від 26 липня 1976 року серії НОМЕР_3, останній 01 вересня 1973 року по 23 липня 1976 року навчався в міському професійно-технічному училищі № 50 м. Щастя Ворошиловградської області за спеціальністю арматурник - зварник, 26 липня 1976 року його зараховано арматурником - електрозварником по 3 розряду (Наказ № 94-к від 26 липня 1976 року) до Будівельного управління Харківської ТЕЦ-5, 05 травня 1977 року звільнений у зв'язку з закликом в лаври Радянської Армії (наказ № 68-к від 05 травня 1977 року), з 13 травня 1977 року по 20 травня 1979 року - служба в Радянській Армії, з 11 липня 1979 року по 27 жовтня 1982 року прийнято електрозварником до Ремонтно - будівельного управління підприємства «Ворошиловградоблтепломережа», з 23 липня 1987 року по 30 квітня 1989 року працював у Ремонтно - будівельному управлінні п/о «Ворошиловградтеплокоммуненерго», електрозварником, 05 травня 1989 року прийнятий у Колгосп «Шлях Леніна» Білокуракинського району, електрозварником 5 розряду, 30 серпня 1993 року переведений на посаді електрозварника 5 розряду до «Білокуракино Газбуд», 31 серпня 1993 року прийнятий на роботу по переводу електрозварником 5 розряду до ММУ «Білокуракино Газбуд», 19 липня 1995 року звільнений за статтею 38 КЗпП, з 21 липня 1995 року по 14 жовтня 1999 року працював КСП «Шлях Леніна», електрозварником (а.с.15-23).
Щодо зарахування до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком періоду навчання в міському професійно-технічному училищі № 50 м. Щастя за спеціальністю арматурник - зварник з 18 березня 1974 року по 28 серпня 1974 року, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_2 від 26 липня 1976 року серії НОМЕР_3, останній 01 вересня 1973 року по 23 липня 1976 року навчався в міському професійно-технічному училищі № 50 м. Щастя Ворошиловградської області за спеціальністю арматурник - зварник. Вказане також підтверджується диплом № НОМЕР_4 (а.с.14).
Відповідно до вимог статті 38 «Про професійно - технічну освіту», час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
У довідці № 119 від 19 вересня 2013 року про період навчання позивача в міському професійно-технічному училищі № 50 м. Щастя Ворошиловградської області, яка міститься в матеріалах справи та була надана позивачем управлінню неправильно зазначено накази про зарахування і відрахування, про те це не спростовує фактичних обставин справи, оскільки як вбачається із трудової книжки позивача останній з 01 вересня 1973 року по 23 липня 1976 року навчався в міському професійно-технічному училищі № 50 м. Щастя Ворошиловградської області за спеціальністю арматурник - зварник, 26 липня 1976 року зарахований арматурником - електрозварником по 3 розряду (Наказ № 94-к від 26 липня 1976 року) до Будівельного управління Харківської ТЕЦ-5, 05 травня 1977 року звільнений у зв'язку з закликом в лави Радянської Армії (наказ № 68-к від 05 травня 1977 року), з 13 травня 1977 року по 20 травня 1979 року - служба в Радянській Армії. Відтак, виправлення та неточності в трудовій книжці позивача відсутні.
Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції, щодо невідповідності періоду навчання (накази на зарахування та відрахування) зазначає, що це не може бути підставою для не взяття вищевказаної довідки до уваги, оскільки це відбулося не з вини позивача, а тому слід зарахувати до пільгового стажу період навчання у міському професійно-технічному училищі № 50 м. Щастя Ворошиловградської області.
Стосовно неврахування відповідачем довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 77, № 78 від 19 вересня 2013 року, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном.
У довідках № 77,78 від 19 вересня 2013 року, які міститься в матеріалах справи та була надана позивачем управлінню зазначені всі перелічені дані, в тому числі періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, номер Списку. Не зазначення відволікань від роботи у даних довідках не спотворюють фактичні дані, які зазначені в ній.
Крім того, відповідачем зазначено про неможливість здійснення акту зустрічної перевірки пільгового стажу роботи, отримання копій первинних документів, які підтверджують пільговий характер робіт в якості електрозварника, оскільки підприємство знаходиться на тимчасово непідконтрольній території м. Луганська, що критично сприймається колегією суддів, оскільки зазначені обставини не можуть порушувати право позивача на отримання пенсії, а подані останнім документи не визивають сумніву у достовірності викладеної інформації.
Крім зазначеного, статтею 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року № 1207-VII (далі - Закон № 1207-VII) I визначено, що для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) повітряний простір над територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини.
Як вбачається з матеріалів справи Луганське обласне комунальне спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Луганськтеплокомуненерго» знаходиться у місті Луганськ, квартал Восточний, 22.
Отже, з наведеного вбачається, що дія Закону № 1207-VII не поширюється на територію Донецької області і посилання пенсійного органу на Закон № 1207-VII є безпідставним, оскільки в даному випадку норми вказаного Закону не регулюють спірні відносини.
Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Неприпустимість визнання деяких документів, які були видані на території, неконтрольованій законною Владою, недійсними та такими, що не набули законної сили, підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні у справі «Лоізіду проти Туреччини».
Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: «Суд відмічає, що за наявності фактично існуючих незаконних утворень на території неконтрольованій законною Владою міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей та дій, наприклад, реєстрація народження, смерті або шлюбу, наслідки яких можуть бути проігноровані лише на шкоду жителям тієї чи іншої території».
Таким чином, довідки № 77, 78 від 19 вересня 2013 року, видані Луганським обласним комунальним спеціалізованим теплозабезпечуючим підприємством «Луганськтеплокомуненерго» відповідають чинному законодавству України. Відповідач при розгляді заяви ОСОБА_2 був зобов'язаний взяти такі довідки до уваги, як уточнюючи довідки, передбачені пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Факт роботи позивача з 11 липня 1979 року по 27 жовтня 1982 року на Ремонтно - будівельному управлінні підприємства «Ворошиловградоблтепломережа», а з 23 липня 1987 року по 30 квітня 1989 року на Ремонтно - будівельному управлінні п/о Ворошиловградтеплокоммуненерго», підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_3, яка належить позивачу та з якої вбачається, що останній був прийнятий електрозварником.
Щодо зарахування до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком періоду роботи електрозварником в колгоспі «Шлях Леніна» (КСП «Шлях Леніна) з 05 травня 1989 року по 31 грудня 1989 року, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи підставою незарахування вказаного періоду роботу до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком став висновок відповідача про відсутність найменування займаної посади в річних книгах розрахунків з членами колгоспу та в розрахунково - платіжних відомостях по нарахуванню заробітної плати.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутність найменування займаної посади в річних книгах розрахунків з членами колгоспу та в розрахунково - платіжних відомостях по нарахуванню заробітної плати, не може бути підставою для відмови у призначені пільгової пенсії, оскільки трудова книжка та архівні довідки є достатніми і належними доказами у підтвердження факту роботи позивача електрозварником в колгоспі «Шлях Леніна» (КСП «Шлях Леніна) з 05 травня 1989 року по 31 грудня 1989 року, що дає право на визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення» пільги.
Таким чином, період роботи електрозварником в колгоспі «Шлях Леніна» (КСП «Шлях Леніна) з 05 травня 1989 року по 31 грудня 1989 року має бути зарахований до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Щодо зарахування до пільгового стажу періодів роботи в колгоспі «Шлях Леніна», КСП «Шлях Леніна» з 22 серпня 1992 року по 30 серпня 1993 року, з 21 липня 1995 року по 14 жовтня 1999 року та в БМУ «Білокуракиногазбуд» (ДП «БМУ Білокуракиногазбуд» КП «Газбуд») з 31 серпня 1993 року по 19 липня 1995 року, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для не зарахування вказаного періоду став висновок відповідача про відсутність атестації робочого місця.
Відповідно п.3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
За змістом пунктів 1 та 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442, який набрав чинності 21.08.1992 року, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено, що атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Згідно з пунктом 10 зазначеного Прядку, результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
У пункті 4.2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Пунктом 4.3 вказаного Порядку передбачено, що в разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку), до стажу, який дає право на таку пенсію, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Відповідно до пункту 4.5, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилося, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилося.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відповідно до положень Порядку № 442, відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Комплексний аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку №442 дає підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 10.09.2013 року у справі №21-183а13, від 25.11.2014 року у справі №21-519а14, від 10.03.2015 року у справі №21-51а15, від 17.03.2015 року у справі № 21-585а14.
Відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з архівної довідки № 376 від 30 травня 2016 року, яка видана Комунальною установою «Трудовий архів Білокуракинського району», книги рішень правління колгоспу, протоколів, рішень та наказів по колгоспу та КСП «Шлях Леніна» Білокуракинського району Луганської області до Комунальної установи «Трудовий архів Білокуракинського району» не передавались. Відомостей про прийняття на роботу, звільнення з роботи, надання відпусток без збереження зарплати, переведення на іншу роботу, проведення атестації робочих місць, роботу з неповним робочим днем гр. ОСОБА_2 по колгоспу та КСП «Шлях Леніна» в Комунальній установі «Трудовий архів Білокуракинського району» не виявлено.
Згідно архівної довідки № 379/1 від 30 травня 2016 року, яка видана Комунальною установою «Трудовий архів Білокуракинського району», відомостей про проведення атестації робочих місць по БМУ «Білокуракинегазбуд» в Комунальній установі «Трудовий архів Білокуракинського району» не виявлено.
Інших доказів на підтвердження проходження атестації робочого місця позивача, останнім не надано, а матеріали справи не містять.
Таким чином, відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу, що, однак, не було взято до уваги судом першої інстанції при прийнятті рішення у даній справі.
Виходячи з наведених законодавчих норм, не підлягає зарахуванню до пільгового стажу період роботи позивача з 22 серпня 1992 року по 30 серпня 1993 року, з 21 липня 1995 року по 14 жовтня 1999 року в колгоспі «Шлях Леніна», КСП «Шлях Леніна» та в БМУ «Білокуракиногазбуд» (ДП «БМУ Білокуракиногазбуд» КП «Газбуд») з 31 серпня 1993 року по 19 липня 1995 року з підстав не проведення атестації робочого місця як цього вимагає діюче законодавство, що не було враховано судом першої інстанції, тому постанова суду першої інстанції в частині задоволення позову щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоду роботи в колгоспі «Шлях Леніна», КСП «Шлях Леніна» в якості електрозварника з 22 серпня 1992 року по 30 серпня 1993 року та з 21 липня 1995 року по 14 жовтня 1999 року, а також періоду роботи в БМУ «Білокуракиногазбуд (ДП Білокуракиногазбуд» КП «Газбуд» з 31 серпня 1993 року по 19 липня 1995 року на посаді електрозварника підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Крім того, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач відмовляючи в зарахуванні до стажу роботи, який дає право на пенсію згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періоду навчання в міському професійно-технічному училищі № 50 м. Щастя за спеціальністю арматурник - зварник з 18 березня 1974 року по 28 серпня 1974 року, періоду роботи з 11 липня 1979 року по 27 жовтня 1982 року та з 23 липня 1987 року по 30 квітня 1989 року, електрозварник Ремонтно - будівельного управління підприємства «Ворошиловградоблтепломережа», періоду роботи в колгоспі «Шлях Леніна» (КСП «Шлях Леніна) в якості електрозварника з 05 травня 1989 року по 31 грудня 1989 року, діяв протиправно та з порушенням вимог наведеного законодавства, а тому колегія суддів приходить до висновку про зарахування цього строку до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за віком по Списку № 2 згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відтак позовні вимоги в цій частині є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Колегія суддів з метою повного захисту прав та інтересів позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати неправомірним і скасувати рішення відповідача про відмову у призначені пенсії № 729 від 18 листопада 2016 року з вищенаведених підстав.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції зовсім не приділив уваги встановленим обставинам та підставам, зазначеним відповідачем у рішенні про відмову у призначені пільгової пенсії за віком, яке порушує права позивача на пенсійне забезпечення, а оскаржувані дії пенсійного органу стосуються саме прийняття цього рішення і суд повинен був піддати його аналізу на відповідність діючому законодавству України.
З урахуванням вимог частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає також необхідним вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області розглянути заяву ОСОБА_2 від 10 листопада 2016 року про призначення пенсії за пунктом «б» статті 13 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із врахуванням періоду навчання в міському професійно-технічному училищі № 50 м. Щастя за спеціальністю арматурник - зварник з 18 березня 1974 року по 28 серпня 1974 року, періоду роботи з 11 липня 1979 року по 27 жовтня 1982 року та з 23 липня 1987 року по 30 квітня 1989 року, електрозварник Ремонтно - будівельного управління підприємства «Ворошиловградоблтепломережа» та періоду роботи в колгоспі «Шлях Леніна» (КСП «Шлях Леніна) в якості електрозварника з 05 травня 1989 року по 31 грудня 1989 року та прийняти вмотивоване рішення з дотриманням норм пенсійного законодавства. В задоволені іншої частини позовних вимог слід відмовити.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, із помилковим застосуванням норм матеріального права, висновки суду частково спростовуються доводами апеляційної скарги, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, тому виходячи із часткового задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 275,60 грн. (551,20 грн. / 2)
Керуючись статтями 94, 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області на постанову Білокуракинського районного суду Луганської області від 31 січня 2017 року у справі № 409/2931/16-а - задовольнити частково.
Постанову Білокуракинського районного суду Луганської області від 31 січня 2017 року у справі № 409/2931/16-а - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області про визнання неправомірними дій щодо призначення пенсії на пільгових умовах - задовольнити частково.
Рішення про відмову ОСОБА_2 у призначені пенсії № 729 від 18 листопада 2016 року визнати неправомірним та скасувати.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області розглянути заяву ОСОБА_2 від 10 листопада 2016 року про призначення пенсії за пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із врахуванням періоду навчання в міському професійно-технічному училищі № 50 м. Щастя за спеціальністю арматурник - зварник з 18 березня 1974 року по 28 серпня 1974 року, періоду роботи з 11 липня 1979 року по 27 жовтня 1982 року та з 23 липня 1987 року по 30 квітня 1989 року, електрозварник Ремонтно - будівельного управління підприємства «Ворошиловградоблтепломережа» та періоду роботи в колгоспі «Шлях Леніна» (КСП «Шлях Леніна) в якості електрозварника з 05 травня 1989 року по 31 грудня 1989 року.
В задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 275,60 гривень.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Головуючий: І.В. Геращенко
Судді: Т.Г. Арабей
Г.М. Міронова