Головуючий у 1 інстанції - Демидова В.К.
Суддя-доповідач - Чебанов О.О.
24 травня 2017 року справа № 234/17129/16-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді: Чебанова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Васильєвої І.А., при секретарі судового засідання - Копиці С.В., за участю представників відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5, що діє в інтересах ОСОБА_7 на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 05 січня 2017 року у справі № 234/17129/16-а за позовом ОСОБА_7 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську Донецької області, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куйбишевському районі м. Донецька про спонукання до вчинення дій,-
ОСОБА_6 звернувся до Краматорського міського суду Донецької області з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Краматорську Донецької області, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куйбишевському районі м. Донецька, в якому просив зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Краматорську Донецької області поновити страхові виплати позивачу з 01.01.2014 року в розмірах відповідно до чинного законодавства (а.с. 1-2).
Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 05 січня 2017 року було відмовлено у задоволені позовних вимог (а.с. 45-47).
ОСОБА_5, що діє в інтересах ОСОБА_6, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, просив скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Окрім того, вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи (а.с. 43-45).
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення про призначення безстроково страхових виплат з 01.04.2001 року прийнято відділенням виконавчої дирекції Фонду у 2002 році, на час коли позивач не проживав за кордоном. Таким чином, припинення виплат з підстав частини 1 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV) є неприпустимим, оскільки зазначені обставини існували на час призначення страхових виплат та були відомі відділенню виконавчої дирекції Фонду. Посилання Фонду у відмові відновити страхові виплати на Порядок надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції № 20 від 11.12.2014 р. є недоречним, оскільки не стосується осіб, що проживають за межами України і отримували страхові виплати від територіальних органів Фонду, що на сьогодні знаходяться на не контрольованій державною владою території. Також, посилаючись на рішення Європейського суду та Конвенцію про захист прав і основних свобод людини, яким передбачено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Врегулювання питання на законодавчому рівні щодо виплати соціальних виплат громадян, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції та відсутність вирішення даного питання щодо громадян України, які постійно проживають за кордоном та яким соціальні виплати здійснювались за місцем останнього проживання в Україні на тимчасово окупованій території Україні або району проведення антитерористичної операції, за практикою Європейського Суду з прав людини породжує дискримінацію громадян.
Представники відповідачів у судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідачів, дослідивши доводи апеляційної скарги, а також документи, які містяться в матеріалах адміністративної справи, встановила наступне.
Позивач звернувся до адміністративного суду із позовом, об'єктом судового захисту є відновлення порушеного, на його думку, права на отримання страхових виплат, пов'язаних з нещасним випадком на виробництві.
Завданням страхування від нещасних випадків на виробництві відповідно до статті 1 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є, зокрема, відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини, надання їм соціальних послуг у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у разі смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей. Спори щодо суми страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються у судовому порядку (стаття 55 вказаного Закону).
Відповідно до положень розділів I і II зазначеного Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не здійснює владні управлінські функції, тому з урахуванням наведеного та враховуючи суб'єктний склад сторін, такі спори підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства,оскільки спір є цивільно-правовим (п.9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3).
Слід зазначити, що відповідні роз'яснення питань, порушених у позові, надані у постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (з відповідними змінами та доповненнями). Слід зазначити, що звертаючись до суду, позивач керувався нормами цивільного процесуального законодавства України та обрав спосіб судового захисту, який узгоджується з нормами статті 15, 16 ЦК України.
Характер спірних правовідносин свідчить, що вони виникли у зв'язку з ушкодженням здоров'я, що врегульовано нормами цивільного законодавства.
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Оскільки місцевий суд помилково розглянув справу у порядку адміністративного судочинства, то відповідно до пункту 1 частини першої статті 157, частини першої статті 203 КАС України, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі - закриттю.
Керуючись ст.ст. 157, 184, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, що діє в інтересах ОСОБА_7 на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 05 січня 2017 року у справі № 234/17129/16-а - задовольнити частково.
Постанову Краматорського міського суду Донецької області від 05 січня 2017 року у справі № 234/17129/16-а - скасувати.
Провадження у справі № 234/17129/16-а - закрити.
Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складення у повному обсязі.
У повному обсязі ухвала складена 25.05.2017.
Головуючий суддя О.О. Чебанов
Судді І.В. Сіваченко
І.А. Васильєва