Ухвала від 24.05.2017 по справі 823/420/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/420/15 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

УХВАЛА

Іменем України

24 травня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі Кривді В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Військово-лікарської комісії УМВС України в Черкаській області, УМВС України в Черкаській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії та скасування актів,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військово-лікарської комісії УМВС України в Черкаській області, УМВС України в Черкаській області про: визнання протиправними дії військово-лікарської комісії УМВС України в Черкаській області щодо залишення без розгляду акту №2 форми Н-1* від 25.11.2011; зобов'язання військово-лікарську комісію УМВС України в Черкаській області розглянути акт №2 форми Н-1* від 25.11.2011 та встановити причинний зв'язок захворювання, як травма одержана в результаті нещасного випадку, що сталася в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю та взяття даного нещасного випадку на облік; визнання протиправними дії УМВС України в Черкаській області щодо винесення актів від 27.11.2014 форми Н-5*, НТ*; скасування актів від 27.11.2014 форми Н-5*, НТ*.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, з 29.08.2005 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України.

Згідно наказу УМВС України в Черкаській області від 29.11.2011 № 335 позивача звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 «В» (через обмежений стан здоров'я) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Зі свідоцтва про хворобу №450 від 19.11.2011, копія якого наявна в матеріалах справи, складеного військово-лікарською комісією УМВС України в Черкаській області за наслідками медичного огляду позивача, слідує, що ряд захворювань, в тому числі пошкодження передньої хрестоподібної зв'язки правого колінного суглоба, визнані такими, що пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Із копій наявних в матеріалах справи актів форми Н-5* та Н-1* від 24.11.2011 року, складених комісією Маньківського РВ УМВС України в Черкаській області за результатами розслідування факту отримання травми у вигляді пошкодження зовнішньої коллатеральної зв'язки правого колінного суглобу, що сталася 08.06. 2010 року о 12 год. 30 хв., вбачається, що комісією визнано, що згідно пункту 3.11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 № 1346, нещасний випадок, внаслідок якого позивач отримав тілесні ушкодження, стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю.

В подальшому, з 23.01.2014 до 07.03.2014 комісією УМВС України в Черкаській області проведено розслідування випадків, які сталися у травні-червні 2010 року з позивачем, висновки якого зафіксовані у акті форми Н-5* та акті №2 форми НТ*, згідно з якими обставини отримання травми в травні-червні 2010 року ОСОБА_2 підпадають під вимоги абз.2 п. 3.11 Порядку №1346, внаслідок порушення позивачем службової дисципліни, порушення п. 3.1 Порядку, а саме - негайного повідомлення безпосереднього керівника робіт чи іншої посадової особи підрозділу по факту травмування, а тому комісія визнала, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.

На підставі направлення УКЗ УМВС України в Черкаській області на медичний огляд від 17.03.2014 №81, з метою встановлення причинного зв'язку захворювання на момент звільнення, позивач звернувся до військово-лікарської комісії УМВС України в Черкаській області, надавши копію вищезгаданого акту №2 форми Н-1*.

16.04.2014 ВЛК УМВС України в Черкаській області винесена постанова №14 з приводу встановлення причинного зв'язку захворювань у колишнього співробітника органів внутрішніх справ ОСОБА_2, відповідно до якої травма, одержана в результаті нещасного випадку, не пов'язана з виконанням службових обов'язків; акт № 2 від 07.03.2014. Також, вказаною постановою відмінено постанову по причинному зв'язку захворювань в свідоцтві про хворобу №450 від 19.07.2011 року.

Не погоджуючись з вказаним, позивач направив до Голови ВЛК УМВС України в Черкаській області заяву, в якій просив надати обґрунтовані причини даних дій.

Так, листом Голови ВЛК УМВС України в Черкаській області від 18.11.2014 року повідомлено, що причинний зв'язок захворювань в постанові ВЛК УМВС України в Черкаській області від 16.04.2014 № 14 встановлено на основі листів ВМЗ УМВС України в Черкаській області та наданих ВЛК актів Н-5* та НТ* № 2 від 07.03.2014 про нещасний випадок невиробничого характеру, що стався з позивачем з 08.06.2010.

27.11.2014 року УМВС України в Черкаській області винесено акт форми Н-5* про розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем у травні-червні 2010 року, відповідно до якого скасовано акти від 24.11.2011 форми Н-5* та Н-1*, від 29.11.2011 форми Н-5* та Н-1* №3, від 07.03.2014 форми Н-5* та НТ* №2.

Разом з тим, комісія дійшла висновку, що отримані позивачем травми вважати такими, що стались у період проходження служби та не пов'язані з виконанням службових обов'язків, у зв'язку з чим, складено акт від 27.11.2014 форми НТ*.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії УМВС України в Черкаській області щодо складання актів від 27.11.2014 форми Н-5* та НТ* є правомірними та вчинені в межах і в спосіб, визначені законодавством.

Перевіривши правову оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про таке.

Питання, пов'язані з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України, врегульовані Порядком, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346 (далі - Порядок №1346).

Перелік захворювань, які підлягають розслідуванню визначено п. 2.1 Порядку №1346.

Відповідно до пункту 3.1 Порядку №1346 про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

Пунктом 3.8 Порядку №1346 передбачено, що комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків) або в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю потерпілого в охороні громадського порядку, громадської безпеки або в боротьбі зі злочинністю; скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.

Відповідно до пунктів 3.9 - 3.11 Порядку №1346, за наслідками розслідування, комісія може визнати…що нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.

При цьому, пунктом 3.11 Порядку №1346 передбачено, зокрема, що комісія з розслідування визнає, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

Відповідно до пункту 3.19 Порядку №1346 нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1* (НТ*) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Разом з тим, згідно п. 2.5 - 2.7 Положення №85, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.02.2001, передбачено, що органи військово-лікарської експертизи свої постанови, висновки та інші рішення (далі - постанови) приймають колегіально, більшістю голосів. При незгоді особи, яка пройшла медичний огляд, з рішенням ВЛК може бути проведено повторний медичний огляд у вищій за статусом ВЛК або додаткове обстеження і повторний медичний огляд у цій самій ВЛК.

Пунктом 2.20 Положення передбачено право ВЛК направляти запит, у разі потреби, для прийняття експертної постанови, особових і пенсійних справ, медичних документів, матеріалів службових перевірок, дізнань, а також характеристик, довідок з архіву, витягів з наказів, актів, протоколів та інших документів.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що при визначенні причинного зв'язку захворювань, військово-лікарська комісія колегіально розглядає документи, що стосуються розслідування, в тому числі повинна враховувати документи, отримані на запит; рішення приймається шляхом голосування у формі постанови; зазначене рішення може бути переглянуто у порядку контролю штатною ВЛК, яка, зокрема, має право скасувати постанову підпорядкованої військово-лікарської комісії.

Судом встановлено, що ВЛК УМВС в Черкаській області, на підставі направлення позивача на проведення медичного огляду від 17.03.2014 року, було отримано та розглянуто документи, що стосуються нещасного випадку, внаслідок якого позивач отримав травму коліна у травні - червні 2010 року, в тому числі акт №2 форми Н-1* від 25.11. 2011 року, дії щодо неприйняття якого оскаржує позивач.

За наслідками чого, враховуючи, зокрема, акти розслідування від 07.03.2014 форми Н-5* та акт № 2 форми НТ*, прийнято постанову №14 від 16.04. 2014 року, якою визнано, що травма позивача не пов'язана з виконанням службових обов'язків, а також скасовано попередню постанову з цього приводу, що прийнята підпорядкованою ВЛК.

При цьому, доказів щодо звернення позивача до військово-лікарської комісії для проведення повторного медичного огляду суду не надано.

Отже, вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо неприйняття акту №2 форми Н-1* від 25.11.2011 року та зобов'язання останнього прийняти цей акт є безпідставними, оскільки протилежне спростовується належними доказами, які встановлені судом під час розгляду даної справи.

Що стосується доводів апелянта про те, що комісія УМВС України не має повноважень скасовувати винесені раніше акти, а такими повноваженнями наділена лише служба ДНОП УМВС України, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.

Згідно з п.3.19. Порядку №1346 питання про складання акта за формою Н-1* (НТ*) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством.

На підставі п.3.29 Порядку №1346 контроль за своєчасним і об'єктивним розслідуванням нещасних випадків (у тому числі поранень), їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення їх причин здійснюють служби державного нагляду за охороною праці системи МВС України відповідно до їх компетенції та повноважень.

При цьому, такі служби мають право вимагати від керівника комісії складання актів розслідування нещасних випадків Н-5* та актів Н-1* (НТ*), їх скасування та перегляд, якщо встановлено, що допущено порушення вимог цього Порядку чи інших нормативно-правових актів про охорону праці, або висновок комісії з розслідування нещасного випадку не відповідає обставинам події.

Судом встановлено, що у зв'язку з виявленням службою Державного нагляду за охороною праці УМВС України невідповідності актів комісії Маньківського РВ УМВС від 29.11.2011 та від 29.12.2011 року Н-5*, Н-1*, відповідно до висновків яких позивач отримав травму в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, дорученням УМВС України в Черкаській області від 01.10.2014 №16/1-873 призначено комісію з розслідування нещасного випадку, що стався в травні-червні 2010 року.

В результаті чого, комісією УМВС складені акт розслідування нещасного випадку форми Н-5* та акт про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ*, згідно яких травми, отримані позивачем в травні-червні 2010 року, є такими, що сталися в період проходження служби і не пов'язані з виконанням службових обов'язків.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що обмежень щодо строків проведення службового розслідування та перевірки правомірності попередньо складених актів чинним законодавством не встановлено.

Таким чином, дії відповідача щодо складання оскаржуваних актів та скасування атів за 2011 рік, є правомірними та вчиненими в межах і в спосіб, визначені законодавством.

Щодо вимог про зобов'язання ВЛК УМВС України в Черкаській області встановити причинний зв'язок захворювання, як травма одержана в результаті нещасного випадку, що сталася в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю та взяття даного нещасного випадку на облік, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у їх задоволенні, оскільки такі повноваження є дискреційними та відносяться виключно до компетенції ВЛК УМВС України в Черкаській області.

Як наслідок, згідно норм ст. 6 Конституції України, суд не може підмінити вказаний спеціальний колегіальний орган і зобов'язати його прийняти конкретне рішення.

Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 20.03.2017 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 24.05.2017 року.

Головуючий І.В. Саприкіна

Судді О.В. Карпушова

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Кучма А.Ю.

Карпушова О.В.

Попередній документ
66705901
Наступний документ
66705903
Інформація про рішення:
№ рішення: 66705902
№ справи: 823/420/15
Дата рішення: 24.05.2017
Дата публікації: 29.05.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; проходження служби