23 березня 2017 року м. Київ № 810/3818/16
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства «ГРІН-ГРЕЙ»
до Державної податкової інспекції Києво-Святошинського району Головного управління ДФС у Київській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «ГРІН-ГРЕЙ» (далі - позивач, ПП «ГРІН-ГРЕЙ») до Державної податкової інспекції Києво-Святошинського району Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, ДПІ Києво-Святошинського району ГУ ДФС у Київській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07.06.2016 № 0001182302.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками Акта фактичної перевірки ресторану суб'єкта господарської діяльності ПП «Грін-Грей» (Софіївська Борщагівка, вул. Гагаріна, 28) від 13.05.2016 № 1180/1000/14/31814023 (далі - Акт перевірки), який став підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення і вважає висновки зазначеного Акта безпідставними та незаконними з огляду на наступне.
Так, позивач зазначив, що відповідачем зроблено хибні висновки щодо отримання підзвітною особою позивача у період з 05.01.2015 по 29.12.2015 в під звіт на господарські потреби готівкові кошти на загальну суму 607 286,54 грн. при цьому попередньо не відзвітувавши у встановленому порядку за отриману 01.01.2015 в касі підприємства в під звіт суму готівкових коштів у розмірі 6 718,66 грн., оскільки підзвітною особою позивача отримані 01.01.2015 в під звіт кошти, у встановлений законом строк були повернуті у касу ПП «Грін-Грей», що підтверджується Касовою книгою та Карткою рахунком № 3721.
У судове засідання, призначене на 23.03.2017 прибув уповноважений представник позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник відповідача (підтверджується списком згрупованих поштових відправлень Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2017 та роздруківкою результатів пошуку поштового відправлення за номером 011333325850280 з офіційного сайту УДП поштового зв'язку «Укрпошта») в судове засідання призначене на 23.03.2017 не з'явився, водночас через канцелярію суду представником відповідача було подане клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку із необхідністю додаткового часу для надання пояснень та додаткових матеріалів, які підтверджують позицію контролюючого органу.
Розглянувши вказане клопотання представника ДПІ Києво-Святошинського району ГУ ДФС у Київській області з урахуванням думки представника позивача, суд вирішив відмовити в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі та продовжити розгляд справи за даної явки.
Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи викладене, суд протокольною ухвалою від 23.03.2017 вирішив здійснювати розгляд даної справи в порядку письмового провадження в межах встановленого строку розгляду адміністративних справ.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, шо у період з 11.05.2016 по 13.05.2016 року працівниками податкового органу на підставі наказу ГУ ДФС у Київській області від 28.04.2016 року за № 280 та направлень на перевірку від 11.05.2016 року № 2409 і 2410 була проведена фактична перевірка ресторану, що розташований за адресою: Софіївська Борщагівка, вул. Гагаріна, 28, суб'єкта господарської діяльності ПП «Грін-Грей», перевірка проведена на підставі статті 80 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2775-VI, Законів Укрїни від 06.07.1995р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000р. № 1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», від 19.12.1995р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Указу Президента України від 12.06.1995р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637.
Перевірку здійснено у присутності бухгалтера ОСОБА_2
За результатами перевірки складено Акт від 13.05.2016 № 1180/1000/14/31814023 (дата реєстрації Акта в органах ДФС за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання 16.05.2016).
Висновком зазначеного Акта було встановленно, порушення позивачем положень пункту 2.11 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (із змінами та доповненнями).
Вказаних висновків відповідач дійшов у зв'язку з тим, що в ході проведення перевірки було встановлено «…факти видачі відповідній особі готівкових коштів під звіт з каси підприємства без звітування їх у відповідному порядку за раніше отримані під звіт суми. Так, встановлено, що підзвітна особа ОСОБА_2 в період з 05.01.2015р. по 29.12.2015р. отримала в під звіт на господарські потреби готівкові кошти на загальну суму 607 286,54 грн., при чому не відзвітувалася у встановленому порядку за раніше отриману в під звіт суму готівкових коштів - 6 718,66 грн. (отриману в касі підприємства 01.01.2015 за ВКО № 1) (згідно переліку, що додається). Форма звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (чинний у 2015 році) встановлено та затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження форми звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт та порядку його складання» від 05.12.2012 № 1276, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.12.2012 № 2185/22497.
Перевіркою встановлено факти перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки в період з 01.01.2015 р. по 29.12.2015 на загальну суму 608 142,22 грн. (згідно переліку що додається), всі готівкові кошти, що видавалися з каси в під звіт видавалися на господарські потреби, та одній підзвітній особі ОСОБА_2 каса підприємства у 2015 році працювала щоденно…».
На підставі висновків Акта перевірки, 07.06.2016 ДПІ Києво-Святошинського району ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001182302 яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 152 035,55 грн. (за порушення пункту 2.11 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637).
Не погоджуючись з висновками відповідача та прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 2.11 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 року № 637 видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.
Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.
Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.
Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.
Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.
Згідно з пунктом 5 наказу Міністерства фінансів України від 05 грудня 2012 року № 1276 "Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання" (чинний на момент здійснення касових операцій) звіт складається платником податку (підзвітною особою), що отримала такі кошти від підприємств всіх організаційно-правових форм або самозайнятої особи.
До суми перевищення не включаються та не оподатковуються документально підтверджені витрати, здійснені за рахунок готівкових чи безготівкових коштів, наданих платнику податку під звіт роботодавцем на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків у межах граничного розміру таких витрат, передбаченого у розділі III Кодексу, що здійснені таким платником та/або іншими особами з рекламними цілями.
Фізична особа, що отримала такі кошти, заповнює всі графи Звіту, крім: "Звіт перевірено", "Залишок унесений (перевитрата видана) у сумі за касовим ордером", бухгалтерських проводок, розрахунку суми утриманого податку за несвоєчасно повернуті витрачені кошти на відрядження або під звіт, які заповнюються особою, що надала такі кошти, та "Звіт затверджено", які підписуються керівником (податковим агентом).
Для всебічного та повного з'ясування обставин справи, протокольною ухвалою від 08.02.2017 судом було викликано в судове засідання на 09.03.2017 в якості свідків для надання пояснень осіб, які проводили перевірку ПП «Грін-Грей», а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4, повістки для передання зазначеним особам були вручені представнику відповідача, однак в судове засіданні 09.03.2017 не прибули ні особи, які були викликані судом в якості свідків, ні представник відповідача.
Розгляд справи призначений на 09.03.2017 на підставі пункту 2 частини 1 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України був відкладений на 23.03.2017.
Судом було повторно викликано в судове засідання в якості свідків для надання пояснень головного державного податкового ревізора - інспектора ОСОБА_3 та ОСОБА_4, однак конверти з повістками повернулись до суду з відміткою підприємства зв'язку «за закінченням строку зберігання» (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 0113325850263, № 0113325850271).
З наданої позивачем Касової книги ПП «Грін Грей» на 2015 рік (а.с. 12-244 Том I) та витягу з Картки рахунку 3721 за 2015 рік (а.с. 1-16 Том II) судом встановлено, що 01.01.2015 бухгалтером ОСОБА_2 на підставі видаткового касового ордеру МП 000000001 було отримано з каси ПП «Грін Грей» на господарські потреби 6 718,00 грн., в той же час, того ж дня (01.01.2015), ОСОБА_2 зазначені кошти на підставі прибуткового касового ордеру МП000000027 були повернуті у касу ПП «Грін Грей».
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що матеріали справи підтверджують своєчасне повернення працівником ПП «Грін-Грей» відповідної суми, наданої згідно видаткового ордеру 01.01.2015.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що висновки відповідача щодо порушення позивачем пункту 2.11 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 року № 637 є необґрунтованими.
Відповідно до статей 11 і 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, обов'язку доказування правомірності спірного рішень від 07.06.2016 № 0001182302 не виконано та не доведено належними та достатніми доказами фактів перевищення встановлених строків використання виданих бухгалтеру ПП «Грін-Грей» під звіт готівкових коштів у сумі 6 718,66 грн. з каси підприємства 01.01.2015. Доводів позивача відповідач належним чином не спростував
З огляду на зазначене, судом встановлено, що висновки викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності та не мають доказової сили за відсутності доведення факту не своєчасного повернення працівником ПП «Грін-Грей» відповідної суми, наданої згідно видаткового ордеру 01.01.2015 та є лише носіями певної інформації, яка є суто суб'єктивною думкою податкового органу.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 07.06.2016 № 0001182302.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно зі статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.
Враховуючи той факт, що позивачем вимог про відшкодування судових витрат не було заявлено, судові витрати стягненню на користь позивача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 158 - 163, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції Києво-Святошинського району Головного управління ДФС у Київській області від 07.06.2016 № 0001182302.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панова Г. В.