20 квітня 2017 року № 810/2875/16
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Сіренко Ю.П., за участю представника позивача та представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі - Фуд"
до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОФ "Фоззі-Фуд" з позовом до Київської митниці ДФС з вимогами визнати протиправними та скасувати рішення про корегування заявленої митної вартості товару: №125150001/2016/010057/2 від 08.04.2016, №125150001/2016/010063/2 від 06.05.2016.
В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що 25.11.2013 та 03.07.2015 між ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» та «AIMON GROUP LIMITED» (Китай) укладено контракт купівлі-продажу товарів № 068/13.
Вказує, що у зв'язку з імпортом товару по Контракту, представник ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» подав до Київської міської митниці ДФС подав необхідні документи. Проте, відповідачем без врахування додаткових поданих документів та без зазначення обґрунтованих підстав, були прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.
Позивач вважає, що оскаржувані рішення є незаконними, оскільки при його прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.
У судових засіданнях представник позивача підтвердив обставини викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідач проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що позивачем на момент митного оформлення не надано повної, достовірної та документально підтвердженої інформації про вартість транспортування товару від порту відвантаження Shenzhen, HUANGPU, а отже така складова митної вартості взагалі відсутня, що унеможливлює застосування основного методу визначення митної вартості відповідно до ч.2 ст. 58 МК України.
Вважає, що дії Київської митниці ДФС є правомірним та обґрунтованим.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» є юридичною особою, зареєстроване 02.12.2002 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АГ №876788.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.11.2013 та 03.07.2015 між ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» та «AIMON GROUP LIMITED» (Китай) укладено контракт купівлі-продажу товарів № 068/13 (далі - Контракт).
У зв'язку з імпортом товару по Контракту, представник ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» подав до Київської міської митниці ДФС) митні декларації (в душках зазначено номер поставки, згідно з внутрішньою нумерацією ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД»):
- від 17.03.2016 № 125150001/2016/701762 (поставка 75_748-2);
- від 05.05.2016 № 125150001/2016/703800 (поставка 75_800).
До митної декларації 17.03.2016 № 125150001/2016/701762 були додані такі документи (в душках зазначається код класифікатора документів під яким відповідно ідентифікуються документи у п. 44. вантажно-митної декларації):
- висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи (1505);
- міжнародні автомобільні накладні (CMR) (2730);
- коносаменти (2761);
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (конкракту) про транспортно-експедиційні послуги (3004);
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару (3007);
- Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (3016);
- інвойс (3105);
- пакувальний лист (3141);
- страхові поліси (3530);
- зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товарів (4100);
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (4103);
- договір страхування (4200);
- договір про перевезення (4301);
- інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (5501);
- інформацію про позитивні результати здійснення фіто санітарного контролю товару (5503);
- інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (5504);
- сертифікати про походження товару загальної форми (7011);
- комерційна пропозиція (9000);
- прайс-лист (9000);
- акт про взяття про (зразків) товарів (9107).
Того ж дня, Митний орган направив електронні повідомлення про необхідність подачі додаткових документів, а саме:
- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом)/ про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
- виписку з бухгалтерської документації;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
У зв'язку з отриманими повідомленнями, представник ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» листами повідомив, що до митних декларацій для підтвердження заявленої митної вартості товару нами, при подачі митних декларацій до оформлення були надані документи, що підтверджують вартість товару: прайс-лист ; комерційна пропозиція.
До митної декларації 05.05.2016 № 125150001/2016/703800 були додані такі документи (в душках зазначається код класифікатора документів під яким відповідно ідентифікуються документи у п. 44. вантажно-митної декларації):
- міжнародні автомобільні накладні (CMR) (2730);
- коносаменти (2761);
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (конкракту) про транспортно-експедиційні послуги (3004);
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару (3007);
- інвойс (3105);
- пакувальний лист (3141);
- страхові поліси (3530);
- зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товарів (4100);
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (4103);
- договір страхування (4200);
- договір про перевезення (4301);
- інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (5501);
- інформацію про позитивні результати здійснення фіто санітарного контролю товару (5503);
- інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (5504);
- сертифікати про походження товару загальної форми (7011);
Того ж дня, Митний орган направив електронні повідомлення про необхідність подачі додаткових документів, а саме:
- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом)/ про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
- виписку з бухгалтерської документації;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
У зв'язку з отриманими повідомленнями, представник ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» листами повідомив, що до митних декларацій для підтвердження заявленої митної вартості товару нами, при подачі митних декларацій до оформлення були надані документи, що підтверджують вартість товару: лист від виробника товару; прайс-лист; комерційна пропозиція; висновок ТТП; Інші документи на даний момент не маємо можливості надати.
Митний орган прийняв наступні рішення про коригування митної вартості товару:
- №125150001/2016/010057/2 від 08.04.2016 (поставка 75_748-2);
- №125150001/2016/010063/2 від 06.05.2016 (поставка 75_800).
Таким чином, митна вартість товарів була збільшена і відповідно збільшений розмір переплаченого мита та ПДВ на загальну суму 94 374,87 грн.
Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням суд вважає за необхідне вказати наступне.
Згідно ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі- продажу);
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч. 3. ст. 53 МК Кодексу, у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Судом встановлено, що ТОВ «Фоззі-Фуд» разом з митними деклараціями надало такі документи: декларації митної вартості; зовнішньоекономічний контракт; інвойси на товар; страхові поліси; транспортні документи, а саме: договори на перевезення (4301); міжнародні автомобільні накладні (CMR, 2730); коносаменти (2761); документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів: довідки про транспортні витрати (3078).
Суд вважає, що ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД», у відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України надало усі документи, що підтверджують заявлену ним митну вартість товару.
Твердження відповідача, що у довідці про транспортні витрати зазначається що груз не страхувався, суд вважає необґрунтованим з наступних підстав.
У вказаній довідці вірно зазначено, що при здійсненні перевезень для ТОВ «Фоззі-Фуд» в рамках Договору страхування вантажу не передбачено. Однак, ці умови Договору не позбавляють TOB «ФОЗЗІ-ФУД» права здійснювати страхування товару самостійно за іншим договором. ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» здійснювало страхування товару за власний рахунок. Страхування товару здійснювало ПрАТ «Страхова компанія «Граве Україна».
На підтвердження факту страхування товару ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» під час митного оформлення товару надало страховий поліс, про що вказано безпосередньо в переліку документів, що додаються до митної декларації, у графі 44 митної декларації під кодом 3505.
Окрім того, витрати на страхування товару визначено як окрему складову митної вартості товару, про що зазначено заявленій декларації на митну вартість, що додана до митної декларації у п. 22. «Витрати на страхування», графи «Б. Складові митної вартості». Згідно ст. 18 Закону України «Про страхування» факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування. Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 53 Кодексу, якщо проводилось страхування товару, документами, які підтверджують його митну вартість є страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Страховий поліс є страховим документом, що містить вартість страхування товару. Таким чином, страховий поліс є належним і достатнім документом, який підтверджує вартість страхування та не має ніякого відношення до правовідносин по Договору на перевезення вантажу.
Щодо тверджень відповідача стосовно, на його думку, невідповідностей у транспортних документах, а саме: «у спірній митні ЕМД від 07.04.2016 №125150001/2016/702340 позивачем визначено Shenzhen. Також в комерційному інвойсі від 31.01.2016, в пакувальному листі зазначено порт Shenzhen, а також відомості про вартість перевезення у довідці про транспортні витрати від 10.03.2016 розраховано теж від порту Shenzhen. Однак у коносаменті від 04.02.2016 №SHZ1917190 портом відвантаженни вказано Chiwan, то суд вважає їх необґрунтованими і помилковими виходячи з наступного.
Як вбачається з відкритих інформаційних джерел місто ІІІеньчжень (Shenzhen) знаходиться у провінції Гуандун на півдні Китайської Наробної Республіки.
Місто ІІІеньчжень є четвертим у світі і третім у Китаї по вантажообігу контейнерним портом. Шеньчжень це портове місто яке складається з 10 районів (Футянь, Лоху, Наньшань, Яньтянь, Баоань, Лунган, Гуанмін, Піншань, Лунхуа, Дапен), які поділяються на окремі підрайони. В свою черіу район Наньшань поділяється на 9 підрайонів (Нанту, Шахе, Чжаошан, Юехай, Таоюань, Сілі, Шекоу, Чівань та Мавань).
Звідси слідує, що Чівань (Chiwan) - це портовий підрайон, що територіально відноситься до району Наньшань та знаходиться у межах китайського міста Шеньчжень.
Таким чином, у транспортних документах, що надавалися позивачем під час митного оформлення товару відсутні розбіжності на які посилається відповідач, так як фактично порт Чівань територіально та адміністративно відноситься до міста Шеньчжень.
Отже, назви потів (Shenzhen) та (Chiwan) співвідносяться як частина і ціле, а тому неточності у транспортних документах позивача відсутні.
Згідно ч. 4 ст. 57 Митного кодексу України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості товару згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Відповідно до вимог графи 33 «Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.06.2012 за № 883/21195 у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів, відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу.
Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів) фіксуються у графі 33 оскаржуваного рішення.
У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що процедура консультацій проведена шляхом надіслання електронного повідомлення.
Судом встановлено, що митне оформлення товарів здійснювалось шляхом електронного декларування. При цьому, ніякої іншої інформації, крім вимоги про надання додаткових документів та прийнятих рішень про коригування митної вартості до ТОВ «Фоззі-Фуд» не надходило, що свідчить про відсутність зі сторони Митного органу будь якої мети щодо визначення основи вартості товару.
Згідно ч. 3 ст. 57 Кодексу, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Згідно ст. 59, ст. 60 Кодексу, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами або подібними (аналогічними), що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Про вищевказане зазначив Верховний суд України у своїй постанові від 22.10.2013 року №21-326а13: «У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову, вказав на неправомірність дій Митниці щодо застосування одразу шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару без послідовного застосування попередніх п'яти, як це встановлено частиною п'ятою статті 266 МК, без жодного обґрунтування неможливості їх застосування в рішенні про визначення митної вартості товарів....
Виходячи із зазначеного колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що у разі незгоди Митниці з ціною імпортованого товару остання відповідно до вимог статті 266 МК зобов'язана була провести процедуру консультацій, у ході яких мала б дійти висновків щодо застосування того чи іншого методу визначення митної вартості товарів, при цьому кожний наступний метод застосовується у разі неможливості застосування попереднього із наведенням відповідних аргументів».
Проте митний орган не навів достатній аргументів, які б свідчили про неможливість застосування попередніх методів визначенням митної вартості товарів.
Згідно ч.6. ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.2 ст.55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Згідно опису графи 33 розділу 2 «Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів» затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 р. за № 883/21195 у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Проте в рішенні відповідач не вказав обґрунтування причин неможливості визнання заявленої митної вартості, а лише зазначив самі причини. Відповідач не зазначив наявну в митного органу інформацію щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення таких сумнівів. Відповідач не зазначив математичного розрахунку того, яким чином митна вартість ним була скоригована, які складові митної вартості коригуються.
Таким чином суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від №125150001/2016/010057/2 від 08.04.2016, №125150001/2016/010063/2 від 06.05.2016, винесені відповідачем безпідставно та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 1378,00 грн. згідно платіжного доручення №3562925 від 13.10.2016.
Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1378,00 грн. підлягають стягненню з Київської митниці Державної фіскальної служби на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відповідно до положень статті 94 КАС України.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 94, 157-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби про коригування заявленої митної вартості товарів №125150001/2016/010057/2 від 08.04.2016.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби про коригування заявленої митної вартості товарів №125150001/2016/010063/2 від 06.05.2016.
4. Стягнути судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі - Фуд" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Київської міської митниці Державної фіскальної служби.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Щавінський В.Р.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 24 квітня 2017 р.