27 лютого 2017 р. справа №804/1348/17
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Степаненко В.В., розглянувши у місті Дніпро матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області про скасування реєстраційного запису,-
22 лютого 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області про скасування реєстраційного запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.11.2015 року №12241020000074604 про державну реєстрацію юридичної особи - Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства;
5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суд звертає увагу на те, що в матеріалах позовної заяви відсутня копія паспорта громадянина України як документ, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної правосуб'єктності.
Відповідно до частини 1 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Для особистої участі в адміністративній справі необхідна адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Відповідно до частини 2 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Отже, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.
Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.
Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 року № 5492-VІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної дієздатності є саме паспорт громадянина України, копія якого до позовної заяви не долучена.
Частиною 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суд встановив, що позивачем не надано до матеріалів справи доказів сплати судового збору.
У відповідності до підпункту 1 пункту 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Частиною 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 року № 1801-VIII передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2017 року становить - 1600 гривень.
Таким чином, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 640,00 грн.
За наведених обставин позивачу необхідно сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач: УК у Чечелівському районі м. Дніпра , код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253, рахунок: 31210206784008, Банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації доходів: 22030001, призначення платежу: судовий збір у розмірі 640 гривень 00 копійок, Дніпропетровський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ(суду) 34824364.
В той же час, приписами частини 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Судом з матеріалів позовної заяви встановлено, що позивач у своєму адміністративному позові зазначає, що 14 лютого 2017 року ним у Єдиному вікні виконавчого комітету Криворізької міської ради було отримано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак не надано копію вказаного витягу до суду та не наведено причин неможливості його подання, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне запропонувати позивачу докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Поряд із цим, суд звертає увагу позивача, що відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України або іншими законами.
Частина 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до частини 1 статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Суд зазначає, що від позивача до суду не надходило клопотання про поновлення строку звернення з адміністративним позовом та не наведено у адміністративному позові поважності причин пропуску строку, встановленого чинним законодавством, у зв'язку з чим, суд пропонує позивачу надати докази поважності причин пропуску строку звернення до суду, встановленого частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки, а саме надати до суду:
- копію паспорта позивача;
- документ, що підтверджує факт сплати судового збору у розмірі та порядку, визнаному чинним законодавством України;
- докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги або навести причини неможливості їх надання, зокрема, копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.02.2017 року;
- докази та пояснення щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Керуючись статтями 106-108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Позовну заяву позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області про скасування реєстраційного запису - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 5 днів з моменту отримання копії даної ухвали усунути недоліки позовної заяви, які зазначені в ухвалі.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви, згідно частини 6 цієї ж статті, не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В. В. Степаненко