24 лютого 2017 р. справа №804/1363/17
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Степаненко В.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області про стягнення грошового забезпечення та моральної шкоди, -
22 лютого 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області про стягнення грошового забезпечення та моральної шкоди, у якому просить суд:
- стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 12 037,50 грн.;
- стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області в якості компенсації за невикористану відпустку у 2015 році у сумі 2 006,25 грн.;
- стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області середній заробіток за час затримки розрахунку з 23.11.2015 року по день винесення постанови виходячи з розміру середньоденної заробітної плати 52,80 грн.;
- стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області 2 500,00 грн. у якості відшкодування моральної шкоди.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства;
5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суд звертає увагу на те, що в матеріалах позовної заяви відсутня копія паспорта громадянина України як документ, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної правосуб'єктності.
Відповідно до частини 1 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Для особистої участі в адміністративній справі необхідна адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Відповідно до частини 2 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Отже, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.
Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.
Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 р. № 5492-VІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної дієздатності є саме паспорт громадянина України, копія якого до позовної заяви не долучена.
Частиною 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, звільнених від сплати судового збору.
Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» , позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Однак, перевіривши матеріали позову, суд встановив, що окрім вимог про стягнення грошового забезпечення, позивачем також заявлено вимогу про стягнення моральної шкоди.
Згідно підпункту 5 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме позовної заяви про відшкодування моральної шкоди - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 року № 1801-VIII передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2017 року становить - 1600 гривень.
Таким чином, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 600,00 грн. за вимогу про стягнення моральної шкоди.
За наведених обставин позивачам необхідно сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач: УК у Чечелівському районі м. Дніпра , код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253, рахунок: 31210206784008, Банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації доходів: 22030101, призначення платежу: судовий збір у розмірі 1 600 гривень 00 копійки, Дніпропетровський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ(суду) 34824364.
Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки, а саме надати до суду:
- копію паспорта позивача;
- оригінал квитанції про сплату судового збору за вимогу про стягнення моральної шкоди.
Керуючись статтями 106-108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області про стягнення грошового забезпечення та моральної шкоди - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 5 днів з моменту отримання копії даної ухвали усунути недоліки позовної заяви, які зазначені в ухвалі.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви, згідно частини 6 цієї ж статті, не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В. В. Степаненко