09 лютого 2017 р. Справа № 804/1031/17
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук-Борисенко Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Нікопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа: приватний підприємець ОСОБА_1 про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Нікопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа: приватний підприємець ОСОБА_1, в якому позивач просить визнати дії Нікопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області незаконними в частині накладення арешту на окремий поточний рахунок по коштах Фонду № 26042059198500, що відкритий в Публічному акціонерному товаристві «Укрсиббанк», код фінансової установи 351005, код валюти рахунку 980; зобов'язати Нікопольський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області скасувати постанову про арешт коштів боржника від 09.09.2014 ВП №44177490 та від 12.05.2015 ВП №46922355 в частині накладення арешту на окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів № 26042059198500, що відкритий в Публічному акціонерному товаристві «Укрсиббанк», код фінансової установи 351005, код валюти рахунку 980 для зарахування страхових коштів Фонду соціального трахування з тимчасової втрати працездатності - приватному підприємцю ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до положень постанови пленуму Вищого адміністративного суду України “Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів” за № 8 від 20.05.2013р. суди повинні враховувати, що юрисдикція адміністративних судів може бути встановлена законом, зокрема, частинами четвертою, п'ятою статті 82 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV “Про виконавче провадження”.
Згідно із положеннями постанови пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби” за № 3 від 13.12.2010р. відповідно до частини першої статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Отже, суди при визначенні юрисдикції повинні виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України “Про виконавче провадження”, крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.
Частиною четвертою статті 82 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.
У розумінні статті 8 Закону України “Про виконавче провадження” сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. При цьому судам слід ураховувати, що до сторін, які можуть оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, належать також їх представники за законом чи договором.
Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.
З матеріалів адміністративного позову вбачається, що предметом оскарження є дії Нікопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з примусового виконання наказу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.05.2008 за № 2н-2611 про стягнення судового збору з ОСОБА_1 та виконавчого листа №2/0182/464, виданого 30.05.2014 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області.
Відповідно до частини 1 статті 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Частиною 2 статті 384 ЦПК України встановлено, що скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 КАС України, суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Отже, суд зазначає, що у відкритті провадження в даній адміністративній справі необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 109, 165 КАС України суд, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Нікопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа: приватний підприємець ОСОБА_1 про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу його право звернення з відповідним позовом до міськрайонного суду Дніпропетровської області за правилами цивільного судочинства.
Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання, апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Суддя ОСОБА_2