06 жовтня 2016 р. справа № 804/2583/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Павловського Д.П., розглянувши в м. Дніпро в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Первинної професійної спілки "Правозахисники країни" до т.в.о. начальника ОСОБА_1 управління Національної поліції в Дніпропетровській області генерала поліції третього рангу ОСОБА_2, третя особа - заступник начальника ОСОБА_1 управління Національної поліції в Дніпропетровській області - начальник слідчого управління, підполковник поліції ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, та зобов'язання вчинити певні, -
Первинна професійна спілка "ПРАВОЗАХИСНИКИ КРАЇНИ" звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до тимчасово виконуючого обов'язки начальника ОСОБА_1 управління Національної поліції в Дніпропетровській області генерала поліції третього рангу ОСОБА_2, третя особа - заступник начальника ОСОБА_1 управління Національної поліції в Дніпропетровській області - начальник слідчого управління, підполковник міліції ОСОБА_3, в якому просила:
- визнати дії т.в.о. начальника ОСОБА_1 управління національної поліції в Дніпропетровській області генерала поліції третього рангу ОСОБА_2, що виразились у не розгляді вимоги Первинної професійної спілки «ПРАВОЗАХИСНИКИ КРАЇНИ» №27 від 02.04.2016р. про розірвання трудового договору (контракту) з підполковником поліції ОСОБА_4 протиправними та незаконними;
- зобов'язати т.в.о. начальника ОСОБА_1 управління національної поліції в Дніпропетровській області генерала поліції третього рангу ОСОБА_2 розглянути вимогу Первинної професійної спілки «ПРАВОЗАХИСНИКИ КРАЇНИ» №27 від 02.04.2016р. про розірвання трудового договору (контракту) з підполковником поліції ОСОБА_3 в порядку передбаченому ст.33 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та ст.45 Кодексу законів про працю України.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідачем безпідставно та в порушення приписів ст.33 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та ст.45 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) не була розглянута вимога позивача від 02.04.2016р. за №27 про розірвання трудового договору (контракту) з керівником, а саме: службовою особою - заступником начальника ОСОБА_1 управління Національної поліції в Дніпропетровській області - начальником слідчого управління, підполковником поліції ОСОБА_3.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 06.06.2016 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено її до розгляду в судове засідання.
В судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02 квітня 2016 року Первинна професійна спілка «ПРАВОЗАХИСНИКИ КРАЇНИ» звернулася до начальника ОСОБА_1 Управління національної поліції в Дніпропетровській області генерала поліції третього рангу ОСОБА_2 з вимогою від 02.04.2016р. №27 про розірвання трудового договору (контракту) з підполковником поліції ОСОБА_3 (в порядку ст.33 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та ст.45 Кодексу законів про працю України), в якій зазначалося, що профспілковий комітет як виборний орган Первинної професійної спілки «ПРАВОЗАХИСНИКИ КРАЇНИ» на своєму засіданні 01.04.2016р., розглянув питання про факт порушення вимог ст.45 Закону України «Про професійні спілки їх права та гарантії діяльності» керівником слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області, підполковником поліції ОСОБА_3, що виразилось у несвоєчасному наданні відповіді на запит профспілки вих.№10 від 17.03.2016р. та документально підтверджується листом ОСОБА_1 Управління національної поліції в Дніпропетровській області за вих.№37/5-.2639 від 31.03.2016р. На підставі викладеного «Профспілковий комітет» Первинної професійної спілки «ПРАВОЗАХИСНИКИ КРАЇНИ» вимагав розірвати трудовий договір (контракт) з керівником слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області, підполковником поліції ОСОБА_3
У відповідь на вищевказану вимогу листом від 17.04.2016р. за вих.№2084/Рп начальник ОСОБА_1 Управління національної поліції в Дніпропетровській області генерал поліції третього рангу ОСОБА_2 повідомив позивача про те, що його вимога про розірвання трудового договору (контракту) розглянута, проте, з урахуванням відсутності відповідного колективного договору між ОСОБА_1 Управлінням національної поліції в Дніпропетровській області та Первинною професійною спілкою «ПРАВОЗАХИСНИКИ КРАЇНИ» на сьогодні немає правових підстав для розгляду цієї вимоги відповідно до вимог ст.33 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», крім того, на сьогодні відсутній спеціальний закон, який би регулював особливості застосування Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» в органах Національної поліції, зокрема, щодо врахування норм права, що регулюють порядок проходження служби в органах та підрозділах поліції у відносинах з профспілковими органами. Також в листі повідомлялося, що у зв'язку з відсутністю відповідної колективної угоди між ОСОБА_1 Управлінням національної поліції в Дніпропетровській області та Первинною професійною спілкою «ПРАВОЗАХИСНИКИ КРАЇНИ» запит позивача від 17.03.2016р. за вих. №10 був розглянутий Дніпропетровським відділом поліції ГУНП, а не в порядку приписів ст.45 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», а згідно з вимогами Закону України «Про звернення громадян» з додержанням термінів, передбачених ст.20 зазначеного Закону, у зв'язку із чим порушень діючого законодавства у діях посадових осіб ГУНП не виявлено.
Надаючи правову оцінку заявленим позивачем вимогам, з урахуванням викладених ним обставин, суд зважає на наступне.
За змістом приписів ст.1 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” професійна спілка (профспілка) - це добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання); первинна організація профспілки - добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі.
Частиною першою статті 11 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” передбачено, що для представництва і здійснення захисту прав та інтересів членів профспілок на відповідному рівні договірного регулювання трудових і соціально-економічних відносин профспілки, організації профспілок можуть мати статус первинних, місцевих, обласних, регіональних, республіканських, всеукраїнських.
При цьому ч.2 ст.11 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” встановлено, що статус первинних мають профспілки чи організації профспілки, які діють на підприємстві, в установі, організації, навчальному закладі або об'єднують членів профспілки, які забезпечують себе роботою самостійно чи працюють на різних підприємствах, в установах, організаціях або у фізичних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян.
Водночас слід зазначити, що ст.3 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” чітко визначено сферу дії цього закону та встановлено, що його дія поширюється на діяльність профспілок, їх організацій, об'єднань профспілок, профспілкових органів і на профспілкових представників у межах їх повноважень, на роботодавців, їх об'єднання, а також на державні органи та органи місцевого самоврядування. Особливості застосування цього Закону у Збройних Силах України (для військовослужбовців), Національній поліції, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України встановлюються відповідними законами.
Так, ч.1, ч.2 ст.104 Закону України “Про Національну поліцію” передбачено, що для захисту своїх прав та законних інтересів працівники поліції можуть утворювати професійні об'єднання та професійні спілки відповідно до Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”. Професійні спілки поліції здійснюють свої повноваження із урахуванням обмежень, що накладаються на працівників поліції цим Законом. Професійним спілкам працівників поліції та їх членам заборонено організовувати страйки або брати в них участь.
При цьому відповідно до ч.11 ст.62 Закону України “Про Національну поліцію” встановлено, що в органах (закладах, установах) поліції з метою захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів поліцейських відповідно до вимог законодавства можуть утворюватися професійні спілки. Обмеження прав професійних спілок поліцейських порівняно з іншими професійними спілками не допускається.
Як вбачається зі статуту Первинної професійної спілки “ПРАВОЗАХИСНИКИ КРАЇНИ” профспілка об'єднує працівників в області права установ, організацій, підприємств, банківських та фінансових установ, страхових компаній і суміжних за родом діяльності інших організацій незалежно від форм власності та видів господарювання, що знаходяться на території Самарського району міста Дніпропетровська (далі за текстом - Установ), учнів та студентів, які навчаються у відомчих навчальних закладах, розташованих на території Самарського району міста Дніпропетровська та осіб, які звільнились у зв'язку з виходом на пенсію з установ. Або тимчасово не працюють та мешкають на території Самарського району міста Дніпропетровська. Статус профспілки - первинна. Вказаний статус профспілки відповідно до частини другої статті 11 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” означає, що профспілка об'єднує своїх членів. Які забезпечують себе роботою самостійно чи працюють на різних підприємствах, в установах організаціях або у фізичних осіб. Профспілка створена за територіальною ознакою сфери діяльності (пункт 1.5 Статуту).
З наведеного вбачається, що Первинна професійна спілка «ПРАВОЗАХИСНИКИ КРАЇНИ» не є професійною спілкою працівників поліції у розумінні приписів ч.11 ст.62 та ч.1, ч.2 ст.104 Закону України «Про Національну поліцію», що утворюється в органах (закладах, установах) поліції з метою захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів поліцейських.
Крім того, судом встановлено та позивачем визнається, що між Первинною професійною спілкою “ПРАВОЗАХИСНИКИ КРАЇНИ” та ОСОБА_1 Управлінням національної поліції в Дніпропетровській області колективний договір не укладався.
Так, згідно з ч.4 ст.19 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» представництво інтересів членів профспілки у взаємовідносинах з роботодавцями, державними органами та органами місцевого самоврядування здійснюється на основі системи колективних договорів та угод, а також відповідно до законодавства.
Колективний договір - це основний інструмент захисту забезпечення прав та інтересів працівників. Він укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавця.
Відповідно до ст.10 КЗпП України колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.
Статтею 20 вказаного Закону передбачено право профспілок, їх об'єднань на ведення колективних переговорів та укладання колективних договорів і угод, а також здійснення контролю за їх виконанням.
Згідно з ч.2 ст.7 Закону України “Про колективні договори і угоди” у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, в тому числі і щодо нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.).
Статтею 15 Закону України “Про колективні договори і угоди” встановлено, що контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками.
Статтею 33 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” визначено, що профспілкові органи мають право вимагати розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи або організації, якщо він порушує цей Закон, законодавство про працю, про колективні договори та угоди. Вимога профспілкових органів про розірвання трудового договору (контракту) є обов'язковою для розгляду і виконання. У разі незгоди з нею керівник, стосовно якого прийнято рішення, або орган чи особа, від яких залежить звільнення керівника, можуть у двотижневий строк оскаржити рішення профспілкового органу до місцевого суду. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.
Вищезазначене кореспондується з положеннями закріпленими в ст.45 КЗпП України.
Так, за змістом приписів ст.45 КЗпП України на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”. Якщо власник або уповноважений ним орган, або керівник, стосовно якого пред'явлено вимогу про розірвання трудового договору, не згоден з цією вимогою, він може оскаржити рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) до суду у двотижневий строк з дня отримання рішення. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення. У разі, коли рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) не виконано і не оскаржено у зазначений строк, виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) у цей же строк може оскаржити до суду діяльність або бездіяльність посадових осіб, органів, до компетенції яких належить розірвання трудового договору з керівником підприємства, установи, організації.
Зважаючи на те, що Первинна професійна спілка “ПРАВОЗАХИСНИКИ КРАЇНИ” не є професійною спілкою працівників поліції у розумінні приписів ч.11 ст.62 та ч.1, ч.2 ст.104 Закону України «Про Національну поліцію», що утворюється в органах (закладах, установах) поліції з метою захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів поліцейських, колективний договір з позивачем ОСОБА_1 Управлінням національної поліції в Дніпропетровській області не укладався, а на вимогу позивача про розірвання трудового договору (контракту) з керівником відповідачем було надано ґрунтовну відповідь, тобто не залишено це звернення без розгляду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати, понесені позивачем, не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову Первинної професійної спілки "Правозахисники країни" до т.в.о. начальника ОСОБА_1 управління Національної поліції в Дніпропетровській області генерала поліції третього рангу ОСОБА_2, третя особа - заступник начальника ОСОБА_1 управління Національної поліції в Дніпропетровській області - начальник слідчого управління, підполковник міліції ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, та зобов'язання вчинити певні - відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_5