18.05.2017 Справа №607/12576/16-к
провадження №1-кс/607/3549/2017
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання старшого слідчого з ОВС СУФР Головного управління ДФС у Тернопільській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області ОСОБА_4 , про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів, -
Старший слідчий з ОВС СУФР Головного управління ДФС у Тернопільській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016210010003722 від 05.11.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204 КК України, звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів.
Вивчивши клопотання та додані до нього копії документів, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
На підставі п. 4 ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, - передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров'я людей або довкілля.
Згідно із ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.
Відповідно до п. 29 «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, повязаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012р. №1104, речові докази у вигляді предметів чи товарів, що належать до вилучених з обігу, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров'я людей або довкілля, на підставі відповідного рішення слідчого судді, суду передаються для їх технологічної переробки або знищуються.
Технологічна переробка або знищення таких предметів і товарів здійснюється з дотриманням вимог Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998р. №1340, а також з дотриманням Загальних вимог до здійснення переробки, утилізації, знищення або подальшого використання вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2001р. №50.
Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171 - 174 цього Кодексу.
Підставою для звернення з клопотанням про застосування спеціальної конфіскації та вирішення долі речових доказів, відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України є факт закриття кримінального провадження.
Пунктом 4.3 гл. 4 Розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань передбачено, що до витягу з Реєстру включається інформація про прізвище, ім'я, по батькові слідчого (слідчих), який здійснює досудове розслідування, та прокурора (прокурорів), який здійснює процесуальне керівництво.
Проте, у наданому слідчим витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12016210010003722 від 05 листопада 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України не зазначено прокурора, який здійснює процесуальне керівництво, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. 96-1 КК України, ст.ст.100, 171 - 174 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС СУФР Головного управління ДФС у Тернопільській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області ОСОБА_4 , про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1