Справа № 444/1008/17
Провадження № 1-кп/444/108/2017
24 травня 2017 року Жовківський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017240310000055 від 28.04.2017 року, на підставі обвинувального акту відносно :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Рівне Рівненської області, зареєстрований та проживаючий за адресою : АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з повною середньою освітою, не одружений (розлучений), військовослужбовець за контрактом військової частини польова пошта НОМЕР_1 , солдат, приймав участь у проведенні антитерористичної операції, раніше не судимий, паспорт НОМЕР_2 , ІПН - НОМЕР_3 ,-
за ч. 4 ст. 407 КК України,
29.10.2013 року обвинувачений ОСОБА_4 уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та в цей же день на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 (в подальшому військова частина польова пошта НОМЕР_1 АДРЕСА_2 ) № 262 солдат ОСОБА_4 зарахований до списків особового складу вказаної військової частини, поставлений на усі види забезпечення та призначений на посаду «старший стрілець». Відтак, з моменту зарахування до списків особового складу військової частини, тобто з 29.10.2013 року обвинувачений ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця Збройних Сил України. 01.05.2014 року відповідно до наказу командира військової частини польова пошта В НОМЕР_5 № 42МП солдат ОСОБА_4 призначений на посаду «старший стрілець» військової частини польова пошта НОМЕР_1 .
23.12.2015 року відповідно до наказу командира військової частини польова пошта В НОМЕР_5 № 309 солдат ОСОБА_4 призначений на посаду «номер обслуги» військової частини польова пошта НОМЕР_1 .
Разом з тим, солдат ОСОБА_4 у порушення вимог законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи військову дисципліну, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без поважних причин, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 18.03.2016 року близько 14.00 год. солдат ОСОБА_4 перебуваючи в розташуванні військової частини польова пошта НОМЕР_1 , що знаходилась на території полігону поблизу населеного пункту АДРЕСА_3 , отримав дозвіл від свого безпосереднього командира на виїзд за межі гарнізону до 20.03.2016 року, тобто до дня коли останньому необхідно було з'явитися до місця проходження військової служби.
Окрім цього, солдату ОСОБА_4 було доведено, що 20.03.2016 року військова частина польова пошта НОМЕР_1 змінить дислокацію та буде розташовуватись в АДРЕСА_4 .
Ввечері 18.03.2016 року солдат ОСОБА_4 направився до свого постійного місця проживання за адресою : АДРЕСА_1 .
20.03.2016 року солдат ОСОБА_4 , будучи проінформованим про зміну дислокації військової частини польова пошта НОМЕР_1 , був зобов'язаний з'явитися на ранкове шикування о 08.00 год. до військової частини польова пошта НОМЕР_1 , що розташовувалась в АДРЕСА_4 .Однак, у вказаний день та час солдат ОСОБА_4 до військової частини польова пошта НОМЕР_1 , що розташовувалась в АДРЕСА_4 , без поважних причин не прибув. 30.12.2016 року солдат ОСОБА_4 прибув до військової частини польова пошта НОМЕР_1 , яка на той час знаходилась в пункті постійної дислокації в АДРЕСА_2 .
У період часу з 20.03.2016 року по 30.12.2016 року солдат ОСОБА_4 , проводив службовий час на власний розсуд перебуваючи за місцем свого постійного проживання в АДРЕСА_1 .
Таким чином, солдат ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, проходячи військову службу за контрактом, діючи умисно, порушуючи військову дисципліну, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без поважних причин, 20.03.2016 року о 08.00 год. на ранкове шикування до військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , що розташовувалась в АДРЕСА_4 не прибув та до 30.12.2016 року, тобто до моменту прибуття до військової частини польова пошта НОМЕР_1 , яка на той час знаходилась в пункті постійної дислокації в АДРЕСА_2 , проводив службовий час на власний розсуд за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , тобто у нез'явленні вчасно на службу без поважних причин, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби) в умовах особливого періоду, крім воєнного стану - кримінальному правопорушенні передбаченому ч. 4 ст. 407 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою провину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та не заперечив фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, та дав суду показання аналогічні фабулі обвинувачення. Додатково пояснив, що з 2013 року проходив військову службу у військовій частині польова пошта НОМЕР_1 по березень 2016 року на посаді номер обслуги кулеметного взводу 1 механізованого батальйону військової частини польова пошта НОМЕР_1 .Так, 18 березня 2016 року отримав дозвіл від свого командира на виїзд за межі гарнізону на вихідні дні та мав повернутись у військову частину польова пошта НОМЕР_1 , яка дислокувалася поблизу населеного пункту АДРЕСА_3 де проводила бойове злагодження 20 березня 2016 року.18 березня 2016 року направився до місця свого постійного проживання за адресою в АДРЕСА_1 .20 березня 2016 року до військової частини польова пошта НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) не повернувся, а проводив службовий час на власний розсуд до 30.12.2016 року, тобто до моменту прибуття у військову частину польова пошта НОМЕР_1 , яка на той час вже дислокувалася в АДРЕСА_2 .Зазначив, що поважних причин на неприбуття до військової частини польова пошта НОМЕР_1 20.03.2016 року та в подальшому до 30.12.2016 р. в нього не було. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд його суворо не карати.
Окрім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини, його вина у вчиненому кримінальному правопорушенні стверджується доказами зібраними на досудовому слідстві та перевіреними на судовому слідстві.
З копії військового квитка серії НОМЕР_6 , вбачається, що 29.10.2013 року ОСОБА_4 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 № 262 прийнятий у Збройні сили України на військову службу за контрактом.
З копії акту проведення службового розслідування за фактом незаконної відсутності солдата ОСОБА_4 та солдата ОСОБА_5 від 07.04.2016 року, вбачається, що ОСОБА_4 в ході проходження військової служби в Збройних силах України за контрактом, без дозволу командирів, самовільно залишив військову частину - польову пошту В НОМЕР_5 . Окрім цього зазначиним актом проведення службового розслідування за фактом незаконної відсутності солдата ОСОБА_4 встановлено, що солдат ОСОБА_4 так і не прибув з відпустки по част складання данного акту, чим умисно вчинив самовільне залишення військової частини, тобто кримінальне правопорушенння, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України.
Аналізуючи усі докази надані стороною обвинувачення суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення в судовому засіданні є доведеною повністю.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані вірно, оскільки він вчасно нез'явився на службу без поважних причин, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби) в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 4 ст. 407 КК України.
У відповідності до ст. 12 КК України, злочин скоєний обвинуваченим ОСОБА_4 є тяжким злочином .
Відповідно до положень ст.407 КК України нез'явлення військовослужбовця вчасно на службу - це його нез'явлення на службу в строк, указаний у відповідному документі.При звільненні з частини, при призначенні, переведенні, поверненні з відрядження, з відпустки або з лікувального закладу військовослужбовець повинен з'являтися на службу в строк, зазначений, відповідно, у записці про звільнення, приписі, посвідченні про відрядження, відпускній картці, документах лікувального закладу тощо.
Фактичний момент з'явлення військовослужбовця має бути задокументований. Згідно зі статутними нормами після повернення із звільнення військовослужбовець доповідає черговому роти про повернення, здає йому записку про звільнення і доповідає своєму безпосередньому командирові (начальникові), а якщо повертається до підрозділу після відбою,- доповідає лише черговому роти. Час повернення військовослужбовців зі звільнення зазначається черговим роти у відповідній книзі обліку звільнених.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року “Про практику призначення судами кримінального покарання” із змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При визначенні виду і міри покарання обвинуваченому суд враховує тяжкість скоєного ним кримінального правопорушення, обставини справи та дані, що характеризують його особу, а також з врахуванням наведеного перспективи його виправлення і перевиховання, та попередження з його боку нових кримінальних правопорушень.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 року “Про практику призначення судами кримінального покарання”, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України) (2341-14), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Так зокрема, при обранні покарання обвинуваченому суд враховує те, що останній на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, по місцю проживання характеризується посередньо, раніше не судимий.
Як пом”якшуючі обставини обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує те, що він у скоєному щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, характер скоєного злочину та особу винного, суд вважає за необхідне обрати щодо обвинуваченого покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті за якою він судиться.
Враховуючи в сукупності тяжкість злочину, особу винного, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини, суд прийшов до переконання, що обвинуваченого ОСОБА_4 можна виправити та перевиховати без ізоляції від суспільства, звільнивши його від відбування покарання з іспитовим строком відповідно до ст.75 КК України, поклавши на нього обов"язки , зокрема періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Керуючись ст. 368, 370, 371, 373, 374, 395 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.407 ч.4 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки .
Відповідно до ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, строком на 1 (один) рік.
Відповідно ст.76 КК України, зобов'язати засудженого ОСОБА_4 : 1). періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2). повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.395 КПК України, до апеляційного суду Львівської області через Жовківський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляції учасниками судового провадження протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1