308/2597/17
15.05.2017 місто Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., за участі представника Закарпатської митниці ДФС - ОСОБА_1, розглянувши матеріалами адміністративної справи про порушення митних правил, які надійшли з Закарпатської митниці ДФС, відносно громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, тимчасово не працюючого, паспорт громадянина України для виїзду за кордон ЕХ 367253, виданий 09.08.2013 року ВВІР 2110, ідентифікаційний код НОМЕР_1, -
- за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, -
18.01.2017 року о 03 год. 47 хв. в зону митного контролю митного поста «Тиса» Закарпатської митниці ДФС, на ділянку «в'їзд в Україну» вантажного напрямку заїхав мікроавтобус марки «Mercedes-Benz Sprinter», р.н.з ОСОБА_3 «RP 35202», 2003 року випуску, кузов №WDB9036631R600081, під керуванням громадянина України ОСОБА_2, який слідував із Угорської ОСОБА_3 до України в приватних справах. В якості пасажирів в даному транспортному засобі слідували громадяни України ОСОБА_4 та ОСОБА_5..
Як підставу для переміщення вищевказаного мікроавтобуса через митний кордон України, гр. ОСОБА_2 від імені ОСОБА_5 Закарпатській митниці ДФС подав закордонний паспорт громадянина ОСОБА_5В, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № 0125582 від 12.01.2011 року та доручення на право користування транспортним засобом №0012/2017 від 09.01.17 видане - власником автомобіля JAROCZ WIESLAW ANDRZEJ громадянину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та завірене підписом і печаткою нотаріуса «Maria Grodzicka».
Під час митного контролю при перевірці поданих гр. ОСОБА_2 документів, як підстави для переміщення через митний кордон України мікроавтобуса марки «Mercedes-Benz Sprinter», р.н.з ОСОБА_3 RP 35202, 2003 року випуску, кузов №WDB9036631R600081, виникли сумніви, щодо достовірності доручення на право користування вказаним транспортним засобом.
В ході проведення перевірки правомірності переміщення через митний кордон України мікроавтобуса марки «Mercedes-Benz Sprinter», р.н.з ОСОБА_3 RP 35202, 2003 року випуску, кузов №WDB9036631R600081 Управлінням протидії митним правопорушенням на адресу нотаріуса ОСОБА_6 (Maria Grodzicka) з метою встановлення достовірності доручення на право користування автомобілем направлений запит № 07.70-20.4-8.21/390 від 18.01.17.
20.01.2017 року Управлінням ПМП Закарпатської митниці ДФС отримана офіційна відповідь нотаріуса ОСОБА_6 (Maria Grodzicka) (вх.№1665-кб-11-21) згідно якої громадянин JAROCZ WIESLAW ніколи не був їхнім клієнтом, номер «Реперторіума»А не відповідає даті надання послуг, відсутня іменна печатка та підпис не є її, дата надання послуг неправильна.
В наданому поясненні гр. ОСОБА_2 зазначив, що він разом із ОСОБА_4 придбали мікроавтобус у ОСОБА_3 для власних потреб. Оскільки у них є вже автомобілі на іноземній реєстрації, то вирішили оформити доручення на право користування мікроавтобусом на ОСОБА_5 і під його іменем перемістити мікроавтобус на Україну. На митну територію України мікроавтобус перемістив ОСОБА_2 та до митного контролю документи подавав також він від імені ОСОБА_5 При оформленні доручення він присутнім не був.
Опитаний гр. ОСОБА_4 також підтвердив, що ОСОБА_2 разом із ним придбали мікроавтобус у ОСОБА_3 для власних потреб. Оскільки у них є вже автомобілі на іноземній реєстрації то вирішили оформити доручення на право користування мікроавтобусом на ОСОБА_5 і під його іменем перемістити мікроавтобус на Україну. На митну територію України мікроавтобус перемістив ОСОБА_2 та до митного контролю документи від імені ОСОБА_5 подавав також ОСОБА_2. При оформленні доручення він присутнім також не був.
Опитаний гр. ОСОБА_5 повідомив, що він присутнім під час придбання мікроавтобуса та оформлення доручення не був. Мікроавтобус був придбаний для власних потреб ОСОБА_2 та ОСОБА_4. Про те, що доручення є підробленим йому відомо не було. На митну територію України мікроавтобус перемістив ОСОБА_2 і він же подавав документи до митного оформлення.
Згідно мережі Інтернет вартість аналогічного автомобіля 2003 року випуску становить 2250 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на18.01.17 складає 62 167,03 грн.
Відповідно до правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджено наказом Держмитслужби України від 17.11.2005 р. № 1118 «Про затвердження правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України» - при ввезенні ТЗ на митну територію України його власник або уповноважена особа надає уповноваженій посадовій особі митниці, у зоні діяльності якої розташовано пункт пропуску через державний кордон України, ТЗ для здійснення митного огляду і подає оригінали та ксерокопії таких документів (п. 7 розділу першого Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України): - що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); - реєстраційних (технічних) документів на ТЗ (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття ТЗ з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом; - що підтверджують право на надання пільг щодо оподаткування (у разі митного оформлення ТЗ з наданням таких пільг); - паспортних та інших документів, визначених законодавством України й міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_2 перемістив через митний кордон України мікроавтобус марки «Mercedes-Benz Sprinter», р.н.з. республіки ОСОБА_3 RP 35202, 2003 року випуску, кузов №WDB9036631R600081, з приховуванням від митного контролю, шляхом подання органу доходів і зборів України, як підстави для його переміщення підробленого документа, а саме: доручення на право користування транспортним засобом №0012/2017 від 09.01.17 яке завірене підписом та печаткою нотаріуса «Maria Grodzicka».
Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 1 статті 483 Митного кодексу України.
У судовому засіданні гр. України ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_7 заперечували проти протоколу про порушення митних правил, вважають, що провадження по даній справі підлягає закриттю, оскільки вина гр. ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні не доведена, особисто присутнім при виготовлені довіреності не був, підстав сумніватися у її справжності не мав. Окрім того, зазначив, що відповідь нотаріуса, яка наявна в матеріалах справи не підписана та не завірена, а тому не може бути взята до уваги як доказ. Крім того, гр. ОСОБА_2 пояснив, що автомобіль був придбаний ним за 5000 злотих у м. Варшава (ОСОБА_3), при складенні довіреності присутнім не був, чекав на вулиці; покупець сам оформлював довіреність і приблизно через дві години надав йому.
Допитаний у судовому засіданні як свідок гр. ОСОБА_4 пояснив, що разом з гр. ОСОБА_2 купив автомобіль вкінці грудня 2016 року в ОСОБА_3 у м. Варшава за 2000 доларів США. Продавець взяв у них копії документів, вони зачекали його у кафе; приблизно через 40 хв. останній повернувся і надав довіреність на даний автомобіль.
Суд критично ставиться до показань свідка, оскільки такі не узгоджуються з показами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та матеріалами справи.
Представник Закарпатської митниці ДФС в судове засідання з'явився, протокол про порушення митних правил підтримав у повному обсязі та просив притягнути гр. України ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення, передбачене санкцією вказаної статті.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 483 МК України визначає склад адміністративного правопорушення, що полягає у переміщенні або діях, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 9 КУпАП та ч. 2 ст. 458 МК України адміністративна відповідальність за правопорушення передбачені як КУпАП, так і МК України настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
За приписами ст. 253 КУпАП, якщо при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.
Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 03 червня 2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів. Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.
З відповіді на запит Закарпатської митниці ДФС нотаріуса ОСОБА_6 (Maria Grodzicka) (вх.№1665-кб-11-21) згідно якої громадянин JAROCZ WIESLAW ніколи не був їхнім клієнтом, номер «Реперторіума»А не відповідає даті надання послуг, відсутня іменна печатка та підпис не є її, дата надання послуг неправильна.
Дослідивши та оцінивши у всій сукупності наявні в матеріалах докази, зокрема: протокол про порушення митних правил 0160/305000016/17 від 24.01.2017; письмові пояснення гр. України ОСОБА_2В від 24.01.2017; відповідь нотаріуса ОСОБА_6 (Maria Grodzicka) (вх.№1665-кб-11-21) та інші докази суд приходить до висновку, що у даному випадку прослідковується факт наявності ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК України підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів.
Зважаючи на викладене та аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає за необхідне матеріали справи про порушення митних правил відносно гр. ОСОБА_8 передати органу досудового розслідування.
Відповідно до ч. 3 ст. 467 МК України у разі закриття кримінального провадження, але за наявності у діях правопорушника ознак порушення митних правил, адміністративні стягнення за порушення митних правил можуть бути накладені не пізніше ніж через три місяці із дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження, але не пізніше ніж через два роки із дня вчинення правопорушення.
Керуючись ст. ст. 245, 253 КУпАП, ст. ст. 458, 467, 483 МК України, суд -
Передати матеріали справи про порушення митних правил відносно громадянина України ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України до Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_9