Єдиний унікальний номер справи: 661/584/16-ц Головуючий у І інстанції Матвєєва Н.В.
Номер провадження 22-ц/791/533/17 Доповідач Бездрабко В.О.
18 травня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області у складі:
головуючого: Бездрабко В.О.,
суддів: Кузнєцової О.А.,
Приходько Л.А.,
секретар : Кутузова А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 18 січня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
У лютому 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 24 жовтня 2014 року між ним та ОСОБА_2 у письмовій формі було укладено договір позики, за яким відповідачу було надано поворотну (строкову) безвідсоткову позику в розмірі 18000,00 доларів США, що на дату підписання договору становило 235980,00 грн.
Відповідач зобов'язався повернути кошти в порядку та термін, визначені договором, а саме відповідно до п. п. 4.1, 4.2 відповідач зобов'язався повернути позику частинами - 9000,00 доларів США в строк до 24 квітня 2015 року та 9000,00 доларів США в строк до 24 жовтня 2015 року.
Оскільки на день звернення до суду грошові кошти не повернуті позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 18000,00 доларів США та у відповідності до п.6.3 договору неустойку в розмірі 50 % від суми неповернутої позики у розмірі 9000,00 доларів США.
Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 18 січня 2017 року позовні вимоги задоволено.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 борг за договором позики в сумі 18000,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті на час розгляду справи складає 497160,00 грн., а також неустойку за порушення умов договору в сумі 9000,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті на час розгляду справи складає 248580,00 грн., всього в сумі 27000 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 745740,00грн., судовий збір в розмірі 6890,00 грн., всього 752630,00 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, з посиланням на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просив його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Зокрема зазначив, що договір позики з ОСОБА_3 не укладав та не підписував. При цьому послався на положення ч.3 ст.551 ЦК щодо права суду зменшити розмір стягнутою неустойки, з урахуванням перебування на його утриманні неповнолітньої дитини та непрацездатної матері. Суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог і застосував гривневий еквівалент долара США на момент винесення судового рішення, тоді як позивач просив про стягнення боргу у валюті договору.
Заслухавши доповідача, ОСОБА_2, представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 24 жовтня 2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір позики у письмовій формі, за яким позичальнику було надано поворотну (строкову) безвідсоткову позику в розмірі 18000,00 доларів США, що на дату підписання договору склало 235980,00 грн., із зобов'язанням повернути позику частинами до 24 квітня 2015 року - 9000,00 доларів США, до 24 жовтня 2015 року - 9000,00 доларів США (а.с. 3).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено зобов'язання позичальника повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що договір позики між сторонами не укладався та ним не підписувався, спростовуються висновком судової почеркознавчої експертизи №17-129 від 24 квітня 2017 року, згідно якого підпис від імені ОСОБА_2 у лівій нижній частині лицьової сторони (першої сторінки) та підпис у правій нижній частині зворотної сторони у графі «підпис» (другої сторінки) договору позики від 24 жовтня 2014 року виконані самим ОСОБА_2 (а.с. 296-301).
П. п. 4.1 договору позики від 24 жовтня 2014 року передбачені порядок та строки повернення боргу, за яким позичальник зобов'язався повернути позику позикодавцю частинами : у строк до 24 квітня 2015 року - 9000,00 доларів США (п. п. 4.1.1) та у строк до 24 жовтня 2015 року - 9000,00 доларів США (п.п.4.1.2).
Встановлено, що у визначені договором строки позика не повернута ОСОБА_3, а відтак суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення із боржника на користь позикодавця боргу у розмірі 18000,00доларів США.
За положеннями п.п 6.3 договору сторони погодили, у випадку якщо до кінця строку, зазначеного у п. 4.1.2 договору вся сума позики та пеня (в разі її виникнення) не будуть повернуті в повному обсязі, позичальник сплачує позикодавцю неустойку у розмірі 50 відсотків від суми неповернутої позики та пені.
За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
За частиною третьою статті 551 ЦК України, з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав, суд має право зменшити розмір неустойки у визначених законом випадках.
Статтею 11 ЦПК України визначено диспозитивність цивільного судочинства. Оскільки положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом за клопотанням боржника з відповідним його обґрунтуванням, яке під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_2 не заявлялося, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги в частині зменшення розміру присудженої до стягнення неустойки. Визначений судом розмір неустойки у сумі 9000,00 доларів США відповідає погодженим сторонами умовам договору щодо неналежного виконання зобов'язання.
За положеннями ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Згідно зі ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
За п. п. 4.2 договору позики, сторони дійшли згоди, що повернення позичальником позики повинно здійснюватися в доларах США, в готівковій формі, якщо інше письмово не погоджено сторонами.
З огляду на наведене можна дійти висновку, що, вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд помилково послався на стягнення із ОСОБА_2 заборгованості за договором позики у гривневому еквіваленті у загальному розмірі 745740,00грн., що суперечить умовам договору позики, а тому скарга в цій частині підлягає задоволенню із виключенням із мотивувальної та резолютивної частин рішення таких посилань.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 18 січня 2017 року змінити, виключивши з мотивувальної та резолютивної частин рішення посилання на стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики у гривневому еквіваленті у розмірі 497160,00 гривень та 248580,00 гривень, а всього 745740,00 гривень, в решті рішення суду залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, на нього протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.О. Бездрабко
Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ О.А. Кузнєцова
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.А. Приходько