Ухвала від 23.05.2017 по справі 496/2266/16-ц

Номер провадження: 22-ц/785/4549/17

Головуючий у першій інстанції Мельничук Н. І.

Доповідач Дрішлюк А. І.

Категорія: 57

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - судді Дрішлюка А.І., суддів Сєвєрової Є.С., Гірняк Л.А.,

при секретарі судового засідання Поліхранової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 16 серпня 2016 року про закриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИЛА:

04.07.2016 року ОСОБА_2 звернулась до Біляївського районного суду Одеської області з позовом до Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу (а.с. 1-4), який у подальшому 05.08.2016 року був уточнений (а.с. 18), просила поновити її - ОСОБА_2 на посаді спеціаліста землевпорядника Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 21.06.2016 року, а також стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 15 000 грн.. Позовні вимоги позивачем були заявлені в порядку ЦПК України та КЗпП України.

16.08.2016 року представник відповідача звернувся до суду з письмовим клопотанням про закриття провадження у справі, посилаючись на те, що відповідач є органом місцевого самоврядування та позивач була звільнена з публічної служби (а.с. 26-27).

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 16.08.2016 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2, оскільки спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства (а.с. 33-34).

23.08.2016 року представник позивача ОСОБА_3 ознайомився з матеріалами справи, отримав копію зазначеної ухвали суду (а.с. 35, 36) та 23.08.2016 року подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі (а.с. 38-44), яка була подана в Одеський апеляційний суд через суд першої інстанції 11.03.2016 року.

13.09.2016 року вказана цивільна справа разом з апеляційною скаргою на ухвалу суду надійшла до апеляційного суду Одеської області (а.с. 47).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 07.10.2016 року поновлений строк апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції від 16.08.2016 року та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника позивача (а.с. 63).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21.11.2016 року справа за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 16.08.2016 року повернута до суду першої інстанції, як помилково направлену до апеляційного суду Одеської області (а.с. 77-78).

12.12.2016 року справа отримана судом першої інстанції з апеляційного суду Одеської області (а.с. 80), після чого направлена районним судом до Одеського апеляційного адміністративного суду (а.с. 81), який ухвалою від 22.12.2016 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою, посилаючись на те, що апеляційна скарга не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства (а.с. 83).

11.04.2017 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 знову подав апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції від 16.08.2016 року про закриття провадження у справі, по якій просить поновити строк апеляційного оскарження, посилаючись на намагання оскаржити вказану ухвалу в порядку адміністративного судочинства, а також просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу повернути до районного суду для розгляду справи по суті, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Зокрема, апелянт посилається на те, що відповідач є органом місцевого самоврядування, а тому суд першої інстанції помилково закрив провадження, посилаючись на те, що справа підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства (а.с. 97-104).

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу. Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення учасників провадження, які з'явились, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу із додержанням вимог закону.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся з позовом до відповідача, як органу місцевого самоврядування, щодо поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тобто спір виник з приводу проходження позивачем публічної служби, а за правилами п.2 ч.2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та відхиляючи доводи апеляційної скарги вважає за необхідне вказати наступне.

З матеріалів справи, а саме з копії трудової книжки позивача вбачається, що 04.01.2016 року ОСОБА_4 була призначена на посаду спеціаліста - землевпорядника, нею була прийнята присяга посадової особи місцевого самоврядування та присвоєно 12 ранг посадової особи місцевого самоврядування (а.с.10).

21.04.2016 року ОСОБА_4 була звільнена з посади спеціаліста - землевпорядника Холоднобалківської сільської ради за згодою сторін згідно ст. 36 п.1 КЗПП України (а.с.10).

Згідно зі ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до п. 15 ст. 3 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим,органах місцевого самоврядування.

Таким чином, закриваючи провадження у справі, суд правильно виходив із того, що позивачка, як державний службовець, звернулась до відповідача, як органу місцевого самоврядування, щодо поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тобто спір виник з приводу проходження позивачем публічної служби, а тому має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

При цьому з позовної заяви вбачається, що позивачем було оформлено та подану позовну заяву (а не адміністративний позов) для розгляду в порядку цивільного судочинства, про що свідчить посилання на ЦПК України (а.с. 4).

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Судом першої інстанції, з врахуванням наведеного, було зареєстровано цивільне провадження та визначено головуючого суддю по справі (а.с. 11), яким було помилково відкрито провадження у цивільній справі (а.с. 12). Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач також наполягав на розгляді справи в порядку цивільного судочинства, про що свідчить клопотання про виклик свідка в порядку забезпечення доказів (а.с. 16-17), а також уточнення позовних вимог (а.с. 18), які обґрунтовані нормами ЦПК України. Оскільки суд не має права вчиняти дії щодо закриття провадження по справі самостійно за власною ініціативою, то усунути допущену помилку він зміг лише після подачі відповідного клопотання, результатом задоволення якого було закриття провадження у справі, після чого в справу, в якості представника позивача, вступив ОСОБА_3 (а.с. 36-37), який подав апеляційну скаргу, в якій фактично погодився з тим, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Колегія суддів звертає увагу позивача та його представника, що усунення вказаної помилки не можливо в апеляційному порядку, оскільки процеси мають змагальний та диспозитивний характер, так само ні цивільно-процесуальним законодавством, ні Інструкцією з діловодства не передбачено процедури переводу помилково поданих стороною позовів з одного виду судочинства до іншого (у випадку, що розглядається - з цивільного в адміністративний), навіть зі згоди сторін у справі. Така ситуація вирішується лише шляхом подачі адміністративного позову до місцевого адміністративного суду.

Таким чином, доводи, які викладені в апеляційній скарзі не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, то колегія судів на підставі ст. 312 ЦПК України відхиляє апеляційну скаргу та залишає ухвалу суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 16 серпня 2016 року - відхилити.

Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 16 серпня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.І. Дрішлюк

Л.А. Гірняк

Є.С. Сєвєрова

23.05.2017 року м. Одеса

Попередній документ
66686278
Наступний документ
66686280
Інформація про рішення:
№ рішення: 66686279
№ справи: 496/2266/16-ц
Дата рішення: 23.05.2017
Дата публікації: 29.05.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про поновлення на роботі