Справа № 643/3512/17 Головуючий 1 інстанції: Майстренко О.М.
Провадження № 33/790/656/17
Категорія: ч.1 ст. 172-7 КУпАП
19 травня 2017 року м. Харків
Суддя апеляційного суду Харківської області Цілюрик В.П., вивчивши апеляційну скаргу прокурора Харківської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_1 на постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 24.04.2017 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП відносно ОСОБА_2, -
Постановою судді Московського районного суду м. Харкова від 24.04.2017 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: м. Харків, Сальтівське шосе, 145, кв. 80, було закрито на підставі ч.8 ст. 247 КУпАП.
Не погодившись з вказаним рішенням прокурор Харківської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 24.04.2017 року та ухвалити нову постанову, якою провадження по справі закрити на підставі ст. 253 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою прокурора, приходжу до висновку про наявність підстав для повернення вказаної апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 250 КУпАП прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення має право оскаржувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення. Частиною другою цієї норми визначено, що при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 - 172-9 цього Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов'язковою.
Разом з тим, згідно положень ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 цього Кодексу, де зазначено, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Положення ч. 1 ст. 287 та ч. 5 ст. 7 КУпАП кореспондуються з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якого однією із функцій прокуратури є здійснення нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Повноваження прокурора при здійсненні такого нагляду визначені ст. 26 даного Закону і спрямовані на захист прав і свобод особи, яка примусово тримається в будь-яких місцях згідно з судовим рішенням або рішенням адміністративного органу.
Втім, згідно змісту оскаржуваної постанови, провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП було закрито, і заходів впливу до нього не застосовувалось.
Тобто, в даному випадку прокурор не наділений функцією нагляду у відповідності до ч. 5 ст. 7 КУпАП та не має повноважень на оскарження судового рішення згідно ч. 1 ст. 287 КУпАП та ч. 2 ст. 294 КУпАП.
Відповідно до Ухвали Конституційного Суду України від 08.12.2015 за № 49-у/2015 у справі № 2-43/2015 встановлено неузгодженість положень ч. 5 ст. 7, ст. 250, ч. 1 ст. 287 та ч. 2 ст. 294 КУпАП щодо повноважень прокурора оскаржувати постанови суду у справах про адміністративне правопорушенн, яка може бути усунена лише у законодавчому порядку.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого питання, порушує вимогу «якості закону». В разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Окрім цього, ч. 2 ст. 294 КУпАП, яка є спеціальною нормою відносно ч. 1 ст. 250 КУпАП, визначає перелік осіб, наділених правом на апеляційне оскарження, а саме частиною другою цієї норми передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Зазначений перелік суб'єктів апеляційного оскарження є вичерпний.
Прокурор, як учасник провадження у справах про адміністративні правопорушення, виключений із зазначеного переліку суб'єктів апеляційного оскарження Законом України від 14.10.2014 №1697-VІІ шляхом внесення змін у ч. 2 ст. 294 КУпАП.
Відповідно до змісту ч. 2 ст. 294 КУпАП (зі змінами в редакції Закону України № 1697-VII від 14.10.2014 року) постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Законодавцем - Верховною Радою України окремим законом було внесено зміни до ст. 294 КУпАП і виключено прокурора з числа суб'єктів апеляційного оскарження постанов суду по справам про адміністративні правопорушення.
Таким чином, подання апеляційної скарги прокурором не передбачено ст. 294 КУпАП.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
Апеляційну скаргу прокурора Харківської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_1 на постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 24.04.2017 року, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП відносно ОСОБА_2 закрито на підставі ч. 8 ст. 247 КУпАП, повернути особі, яка її подала, оскільки вона не наділена правом апеляційного оскарження.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Харківської області ОСОБА_3