Справа № 640/19257/16-ц
н/п 2/640/849/17
22 травня 2017 року
Київський районний суд міста Харкова:
головуючий - суддя Золотарьова Л.І.
за участю секретаря - Бломберус С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом КП «Харківводоканал» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення,-
08.12.2016 року КП «Харківводоканал» звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути солідарно з відповідачів загальну заборгованість за надані послуги з центрального водопостачання та водовідведення з урахуванням 3% річних та інфляційних витрат у сумі 10125 грн. 50 коп., стягнути з відповідачів судовий збір у розмірі 1378 грн.
В обґрунтування вимог посилається на те, що КП «Харківводоканал» надає відповідачам послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Відповідачі проживають за вказаною адресою та є споживачами вказаних послуг, проте не оплачують їх у визначені строки, внаслідок чого за період з 01.07.2001 року по 31.10.2016 року утворилася загальна заборгованість у розмірі 10125 грн. 50 коп. з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат. 10.11.2016 року ухвалою суду відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з відповідачів. У зв'язку з чим КП «Харківводоканал» звернувся до суду з позовом.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, надала пояснення відповідно до викладених в позові вимог. Зазначила, що відповідачі жодного разу не зверталися з приводу поганої якості надання послуг.
Відповідачі ОСОБА_2 позов визнав частково, визнав заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в межах трьохрічного строку позовної давності, просив застосувати строк позовної давності до позовних вимог. Вимоги щодо 3% річних та інфляційних втрат не визнав, зазначивши, що позивач тричі підіймав тарифи на послуги, що є достатньою компенсацією. Крім того, між ними та позивачем не укладався договір, позивач не надав доказів на підтвердження права на надання відповідних послуг. Позивачем надавались неякісні послуги (низький тиск, іржава вода). Сплачувати послуги у повному обсязі не було можливості у зв'язку з відсутністю достатніх коштів.
ОСОБА_1 підтримала доводи та заперечення ОСОБА_2 з приводу позовних вимог.
ОСОБА_3 не з'явилася, про час та місце слухання справи повідомлена своєчасно та належним чином.
Відповідачі надали письмові заперечення по справі.
Суд, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з довідки адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України від 20.12.2016 року, що також підтвердили в судовому засіданні відповідачі, в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з 1998 року.
Вказана квартира належить відповідачам на праві власності, про що вказано в письмових запереченнях відповідачів.
Відповідачі проживають у вказаній квартирі та отримують як споживачі послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які надаються Комунальним підприємством «Харківводоканал».
Як вбачається з довідки-картки абоненту, відповідачі з 1999 року сплачують надані послуги періодично, однак не в повному обсязі.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки, і такою дією є реальне надання послуг та їх отримання відповідачами.
Таким чином, відсутність укладеного між сторонами договору, за наявності надання послуг позивачем та їх отримання відповідачами, про що свідчить часткова оплата відповідачами послуг з центрального водопостачання та водовідведення - не звільняє відповідачів від сплати заборгованості за надані послуги, оскільки цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України). Тобто, відповідачі отримували надані позивачем послуги та частково їх оплачували, а позивач надав та продовжував надавати вказані послуги, матеріали справи не містяться звернення відповідачів у встановленому законом порядку з претензіями до позивача з приводу кількісних та якісних показників отриманих послуг. Таким чином, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг саме по собі не може бути підставою для звільнення відповідачів від оплати послуг.
В місті Харкові питання, щодо визначення виконавця послуг вирішено Харківською міською радою. Рішенням Харківської міської ради від 16.05.2012 р. № 286 визначено виконавцем послуг в житловому фонді міста з централізованого постачання холодної води та водовідведення комунальне підприємство «Харківводоканал».
У зв'язку з цим посилання відповідача, як на підставу для відмови у позові, відсутність укладеного договору, відсутність права позивача на надання відповідних послуг - суд уваги не приймає.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року, споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання», споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Згідно з п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У зв'язку з цим, вимоги ст. 625 ЦК України поширюються на відносини, які виникли між сторонами.
Відповідно до довідки - розрахунку заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат утворилася заборгованість у сумі 10125 грн. 50 коп., а саме:
за послуги з централізованого водопостачання за період з 01.07.2001 року по 31.10.2016 року у розмірі 8044 грн. 45 коп.;
за послуги з централізованого водовідведення за період з 01.04.2010 року по 31.10.2016 року у розмірі 520 грн. 16 коп.;
індекс інфляції за період з 01.11.2013 року по 31.10.2016 року - 1376 грн. 78 коп.;
3% річних від простроченої суми за період з 01.11.2013 року по 31.10.2016 року - 184 грн. 11 коп.
Відповідачі просили застосувати трьохрічний строк позовної давності та відмовити у позові в цій частині у зв'язку з пропуском строку.
Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч.ч. 1,5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до ч.ч. 3,4,5 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 10.11.2016 року відмовлено у прийнятті заяви КП «Харківводоканал» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Судовий наказ відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги. Враховуючи те, що судовий захист права кредитора на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання кредитором заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності.
Враховуючи, що позивач звернувся до суду за захистом свого права, зокрема, щодо стягнення заборгованості з боржників в листопаді 2016 року (з заявою про видачу судового наказу), то позивач має право на стягнення заборгованості в межах 3-х річного строку позовної давності, тобто з листопада 2013 року.
У зв'язку з цим, позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат за період з 01.07.2001 року по 31.10.2013 року задоволенню не підлягають у зв'язку з пропуском трьохрічного строку позовної давності.
Як вбачається з наданої позивачем довідки розрахунку заборгованості з урахуванням трьохрічного строку позовної давності заборгованість за період з 01.11.2013 року по 31.10.2016 року за послуги централізованого водопостачання та водовідведення з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат складає 5450 грн. 26 коп., що складається з заборгованості з: послуги централізованого водопостачання - 3573 грн. 12 коп., послуги централізованого водовідведення 316 грн. 25 коп., індексу інфляції - 1376 грн. 78 коп., 3 відсотків річних від простроченої суми - 184 грн. 11 коп.
У зв'язку з цим, стягненню підлягає вказана сума заборгованості.
Посилання відповідачів щодо надання неякісних послуг позивачем суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством.
Однак, всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України відповідачами не надано актів-претензій споживачів, щоб могло бути підставою для на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі.
Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (ч. 1 ст. 88 ЦПК України).
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, то з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме по 247 грн. 25 коп. з кожного (5450,26 х 1378 / 10125,50 = 741,74 / 3 = 247,25)
Суд постановляє рішення в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 18, 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст. 22 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання», п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», ст.ст. 11, 256,257, 261, 264, 267, 625 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги КП «Харківводоканал» задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь КП «Харківводоканал» заборгованість за надані послуги з центрального водопостачання та водовідведення у сумі 5450 (п'ять тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 26 коп., що складається з заборгованості з: послуги централізованого водопостачання - 3573 грн. 12 коп., послуги централізованого водовідведення 316 грн. 25 коп., індексу інфляції - 1376 грн. 78 коп., 3 відсотків річних від простроченої суми - 184 грн. 11 коп.
Стягнути у рівних частках з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь КП «Харківводоканал» судовий збір по 247 (двісті сорок сім) грн. 25 коп. з кожного.
В іншій частині вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий -