Головуючий суду 1 інстанції - Карягіна В.А.
Доповідач - Коротенко Є.В.
Справа № 408/5398/15-ц
Провадження № 22ц/782/231/17
24травня 2017 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого судді - Коротенка Є.В.,
суддів: Коновалової В.А., Луганської В.М.,
при секретарі - Козубській А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_3, на рішення Біловодського районного суду Луганської області від 26 січня 2016 року у цивільній справі за позовом Бучанської міської ради Київської області до ОСОБА_3 про стягнення коштів,
Бучанська міська рада Київської області звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення коштів, в обгрунтування якого вказала, що 19 січня 2015 року між сторонами було укладено Договір № 47 про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча, відповідно до умов якого ОСОБА_3 зобов'язалася прийняти пайову участь у сумі 434645 грн. 37 коп. у розвиток інфраструктури м.Буча та перерахувати вказані грошові кошти до спеціального фонду м.Буча.
Свої зобов'язання відповідач не виконала, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просив стягнути з ОСОБА_3 за Договором про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча № 47 від 19.11.2015 року на користь Бучанської міської ради 510273 грн. 66 коп., із яких: 434645 грн. 37 коп.- кошти пайової участі, 75628 грн. 29 коп.- пеня.
Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 26 січня 2016 року позовні вимоги Бучанської міської ради Київської області до ОСОБА_3 про стягнення коштів були задоволені. Суд стягнув з ОСОБА_3 на користь Бучанської міської ради Київської області 510273 грн. 66 коп., а також судові витрати в сумі 7654 грн. 10 коп.
Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_3, звернувся до суду з апеляційною скаргою на нього, вважає його незаконним, необґрунтованим, ухваленим із порушенням норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог Бучанської міської ради відмовити.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає апеляційну скаргу ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_3, такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При апеляційному розгляді вказаної цивільної справи колегія суддів приймає до уваги положення ч.1 ст.303 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якого під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги Бучанської міської ради Київської області до ОСОБА_3 про стягнення коштів суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не виконала свої зобов'язання за Договором про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча № 47. Від 19.01.2015 року. Але з таким висновком Біловодського районного суду Луганської області погодитись неможливо з наступних підстав.
Встановлено, що 19 січня 2015 року між сторонами дійсно було укладено Договір № 47 про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча, відповідно до умов якого ОСОБА_3 зобов'язалася прийняти пайову участь у сумі 434645 грн. 37 коп. у розвиток інфраструктури м.Буча та перерахувати вказані грошові кошти до спеціального фонду м.Буча (том 1, а.с.6-7).
Згідно вимогам статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.
Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Місцевий суд в оскарженому рішенні зазначив, що несплата ОСОБА_3 пайового внеску призводить до недоотримання коштів місцевим бюджетом, що, в свою чергу, перешкоджає виконанню місцевих програм та забезпеченню створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.
Разом із тим, Ірпінський міський суд Київської області своїм рішенням від 22 серпня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Бучанської міської ради Київської області про визнання сум пайових внесків зменшеними та сплаченими, з посиланням на ч.5 ст.30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановив, що ОСОБА_3 виконала свої зобов'язання щодо пайової участі у розвитку інфраструктури міста Буча, так як разом із іншими позивачами фактично побудувала поза межами земельних ділянок будівництва об'єктів зовнішні мережі водопроводу й каналізації, що передані у комунальну власність.
При цьому Ірпінський міський суд Київської області вирішив визнати суму пайового внеску, відповідно до договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Буча № 47 від 19.01.2015 року, укладеного між Бучанською міською радою та ОСОБА_3, зменшеною та сплаченою ОСОБА_3 на суму виконаних робіт в розмірі 434645 грн. 37 коп. по будівництву зовнішніх мереж водопроводу та каналізації поза межами земельної ділянки на виконання технічних умов № 13 від 28.04.2015 року (том 2, а.с.137-144).
Вказане рішення Ірпінського міського суду Київської області не скасоване та набрало законної сили (том 2, а.с.29-34).
Із системного аналізу зазначеного судового рішення вбачається, що ОСОБА_3 у повному обсязі виконала свої зобов'язання за Договором про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча № 47 від 19.11.2015 року. При чому відповідач свої зобов'язання виконала у спосіб, відмінний від способу, передбаченого самим договором, але допустимий та дозволений положеннями ч.5 ст.30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Частиною 3 статті 61 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На зазначені обставини справи суд першої інстанції, з урахуванням принципу преюдиції, належної уваги не звернув (зокрема, при розгляді заяви про перегляд заочного рішення) та безпідставно стягнув зОСОБА_3 на користь Бучанської міської ради Київської області кошти пайової участі у сумі 434 645 грн. 37 коп.
Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, то колегія суддів зауважує, що такі позовні вимоги є похідними від позовних вимог щодо стягнення коштів пайової участі. Оскільки рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 22 серпня 2016 року встановлено факт належного виконання ОСОБА_3 зобов'язань за Договором про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча № 47 від 19.11.2015 року, то такі позовні вимоги задоволенню також не підлягають.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, згідно із п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України -невідповідність висновків суду обставинам справи, а відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України - порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
З огляду на наведені обставини, а також з урахуванням положень п.п.1, 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне рішення Біловодського районного суду Луганської області від 26 січня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог Бучанської міської ради Київської області до ОСОБА_3 про стягнення коштів відмовити.
Керуючись ст. 303, 307, 309, 314,316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_3, задовольнити.
Рішення Біловодського районного суду Луганської області від 26 січня 2016 року скасувати.
Ухвалити нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог Бучанської міської ради Київської області до ОСОБА_3 про стягнення коштів відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту оголошення, однак його може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді: