24.05.2017
Справа №522/2314/17
1-кс/522/6641/17
24 травня 2017 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю заявника ОСОБА_3 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна, в порядку ст.174 КПК України,-
До Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання часткове ОСОБА_3 про скасування арешту майна, в порядку ст.174 КПК України.
З клопотання вбачається, що 31.03.2017 р. ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси було накладено арешт на майно, а саме: мобільний телефон марки «IPhone6»; мобільний телефон марки «Acer», яке було вилучено в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в рамках кримінального провадження № 42016160000001088, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.12.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Враховуючи вище викладене, заявник звернувся до слідчого судді з клопотанням часткове про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 42016160000001088.
Заявник у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та наполягав на його задоволенні.
Прокурор у судове засідання не з'явився, неодноразово повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.
Вивчивши матеріали клопотання, заслухавши думку заявника, суд прийшов до висновку, що клопотання заявника, необхідно задовольнити виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно до ч.ч. 1, 4 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ч. 1 ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948) та Європейськая конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (1950), учасником яких є Україна.
Стаття 17 Загальної декларації прав людини проголошує право приватної власності як основне і невідчуджуване право людини. Конвенція про захист прав і основоположних свобод є міжнародним договором, який закріплює певний перелік найбільш важливих для людини суб'єктивних прав. Складовою цієї Конвенції є окремі протоколи, які доповнюють та розвивають її положення. Статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції встановлено, що “кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальним принципам міжнародного права”.
Слідчим суддею у судовому засіданні встановлено, що 31.03.2017 р. ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси було накладено арешт на майно, яке було вилучено в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в рамках кримінального провадження № 42016160000001088, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.12.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Згідно до ч. 1 ст. 98 КПК України: «Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення».
Відповідно до ч. 7 ст.236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відноситься до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно з ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Слідчим суддею неодноразово направлялись листи до прокуратури Одеської області про надання матеріалів кримінального провадження № 42016160000001088 та забезпечення явки прокурора у судові засідання, який не з'явився та не надав до суду матеріали кримінального провадження, що привело до затягування розгляду клопотання, вимоги викладені судом у листах виконані не були, таким чином слідчий суддя приходить до висновку, що документів, які свідчать про існування сукупності підстав чи розумних підозр про те що , що арештовані речі є доказами по кримінальному провадженні, не має, а тому клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, в порядку ст.174 КПК України, підлягає задоволенню.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 40, 41, 55, 62, 68 Конституції України, ст. ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна, в порядку ст.174 КПК України - задовольнити.
Скасувати арешт на речі вилучені в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в рамках кримінального провадження № 42016160000001088, а саме: мобільний телефон марки «IPhone6»; мобільний телефон марки «Acer», накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 31.03.2017 року.
Виконання ухвали покласти на орган досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016160000001088.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Україна
Приморський районний суд міста Одеси
65029, м. Одеса, вул. Балківська, 33.
С-15, 24.05.2017 р.
№522/2314/17
1-"КС"/522/6641/1
Прокуратура Одеської області
м. Одеса, вул. Пушкінська, 3
Приморський районний суд м. Одеси направляє на Вашу адресу адресу копію ухвали від 24.05.2017 року, для виконання та відома.
Додаток: копія ухвали на 1 аркуші.
Слідчий суддя Приморського
районного суду м. Одеси ОСОБА_1