Справа № 522/468/17
Провадження 1-кс/522/26/17
11 травня 2017 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, українця, громадянина України, не одруженого, маючого середню освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3 , -
ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи військову службу на посаді курсанта 3 курсу факультету Військово- Морських Сил Одеської національної морської академії, у військовому званні «матрос», з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби, 06 травня 2016 року без поважних причин, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, самовільно залишив розташування вищезазначеного факультету, який дислокується за адресою: АДРЕСА_3 , та ухилявся від проходження військової служби до 16 травня 2016 року, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та повторно протягом року 28 жовтня 2016 року без поважних причин, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану самовільно залишив розташування вищезазначеного факультету, який дислокується за адресою: АДРЕСА_3 , та ухилявся від проходження військової служби до 21 листопада 2016 року, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 виним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, визнав в повному обсязі та підтвердив обставини справи, які описані у обвинувальному акті.
У вчиненому розкаюється, просить суд суворо його не карати, урахувати його щире каяття у вчиненому злочині, те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та призначити йому покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Суд з'ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи, та упевнився у добровільності їх позиції, їм було роз'яснено про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини у апеляційному порядку.
При таких обставинах, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів по справі, докази у судовому засіданні не досліджувались, згідно до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України /в редакції КПК України 2012 року/.
Приймаючи до уваги вищевказане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, повністю доведена.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 містять склад злочину, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України, за кваліфікуючими ознаками: самовільне залишення військовослужбовцем (крім строкової служби) місця служби, без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має позитивну характеристику з місця мешкання.
Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відносить - щире каяття у вчиненому злочині, активне сприяння розкриттю злочину.
До обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, суд відносить - вчинення злочину повторно.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі. Проте, з урахуванням того, що ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненому злочині, активно сприяв розкриттю злочину, раніше не судимий, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливо без ізоляції від суспільства, і йому потрібно призначити покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України та покладенням обов'язків на підставі вимог ст.76 КК України, оскільки саме таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення і для попередження вчинення ОСОБА_3 нових злочинів.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Судові витрати, речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 366, 367, 368, 369, 370, 371, 373, 374, 375, 376, 395, 532 КПК України /в редакції 2012 року/, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 /трьох/ років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням - іспитовим строком на 1 (один) рік.
Відповідно до вимог ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_3 такі обов'язки:
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, або навчання;
- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 не обирався.
Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.
Суддя Приморського
районного суду міста Одеси: ОСОБА_1
11.05.2017