Справа № 521/7429/17
Номер провадження 2/521/3702/17
"23" травня 2017 р. суддя Малиновського районного суду м. Одеси Лічман Л.Г., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні часткою у житловому будинку та визнання права власності на частку в житловому будинку в порядку спадкування за законом, -
18.05.2017 р. ОСОБА_1 звернулася до Малиновського районного суду м. Одеси з позовною заявою, у якій просила суд усунути перешкоди в користуванні 4/25 частки житлового будинку у м. Одесі по вул.. Весняній, 25 б шляхом зобов'язання ОСОБА_2 надати їй доступ до вказаної частини будинку, яка складається з двох кімнат в літ. А 4-4 житлова кімната площею 10,2 кв.м., 4-3 житлова кімната площею 8,3 кв.м. та коридору площею 2,6 кв.м., а також визнати за позивачем право власності на зазначену частину у розмірі 4/25 у вказаному будинку.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що заяву необхідно залишити без руху, виходячи з наступного.
На порушення вимог пунктів 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява не містить номери засобів зв'язку позивача та відповідача.
Згідно з ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплаті підлягає судовий збір у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, немайнового - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України про «Державний бюджет на 2017 рік» установлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1600 гривень.
Відповідно до п. п. 12 і 13 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 р. № 10 у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Зважаючи на викладене, та приймаючи до уваги той факт, що позовні вимоги ОСОБА_1 містять вимоги як немайнового характеру, так і майнового, суд визначає його відповідно до ціни позову у сумі 3000 грн. 00 коп. за позовну вимогу майнового характеру, та 640 грн. - немайнового.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема,рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Таким чином, суд роз'яснює, що ОСОБА_1 не позбавлена права надання заяви про відстрочення, розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати в порядку, встановленому законом за умови надання відповідних доказів.
Згідно з положенням ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. На підставі зазначеного, позивачу необхідно уточнити яким чином її права порушуються, не визнаються або оспорюються саме ОСОБА_2, оскільки зазначену особу вказано відповідачем у справі, з врахуванням того, що за текстом позовної заяви ОСОБА_2 спадщину не прийняла.
Відповідно до п.п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Стверджуючі, що ОСОБА_1 прийняла спадщину, позивач не зазначає, які у неї були перешкоди для реєстрації права власності, з врахуванням отримання нею свідоцтва про право на спадщину від 24.02.1994 р. у нотаріуса та наявністю розпорядження Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про затвердження розрахунку ідеальних часток у домоволодінні.
Крім того, згідно з п. 66. Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 ( далі Порядок) для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу. Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб'єкта права власності - спадкодавця з обов'язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи.
Таким чином, позивачем не надано відомостей про наявність спору з відповідачем в частині визнання права власності та неможливість вирішення питання спадкування у позасудовому порядку.
Отже, подана позовна заява не відповідає вимогам, встановленим законодавством.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні часткою у житловому будинку та визнання права власності на частку в житловому будинку в порядку спадкування за законом, - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення недоліків заяви строк - 5 (п'ять) днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вищевказаних вимог у встановлений суддею строк заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.