Справа №521/7473/17
Провадження №2/521/3709/17
про залишення позовної заяви без руху
22 травня 2017 року суддя Малиновського районного суду м. Одеси Поліщук І.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на 2/3 частини квартири,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на 1/2 частину квартири, в якому просить суд встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнати власності на 1/2 частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.
Згідно ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі;
3) зміст позовних вимог;
4) ціну позову щодо вимог майнового характеру;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
6) зазначення доказів, що підтверджують кожна обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;
7) перелік документів, що додаються до заяви.
До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Однак, в порушення наведених норм, вказані вимоги позивачкою при зверненні до суду не виконано, а саме: в поданій заяві не вказані поштові індекси позивачки, представника позивачки та відповідача, засоби зв'язку позивачки та відповідача, якщо такі відомі.
Відповідно до ч.1 ст. 122 ЦПК України суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Крім того, позивачкою заявлено, як вимоги майнового характеру так і вимоги про встановлення факту проживання однією сім'єю (немайнового характеру), тому у відповідності до ч. 5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви мають бути додані документи про сплату судового збору за подання позову з вимогами немайнового характеру у розмірі 640,00 грн. та документи про сплату судового за вимогами майнового характеру у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачкою визначено ціну позову у сумі 30000 грн., на підставі якої нею сплачений судовий збір згідно до квитанцій: №СВ007.102178 від 16.02.2017 року в сумі 180,00 гривень; №10163774 від 14.02.2016 року в сумі 551,20 гривень; №4198762 від 26.07.2016 року в сумі 551,20 гривень та №210166614 від 23.11.2016 року в сумі 551,20 гривень, який вочевидь не відповідає дійсній вартості майна.
Далі слід зазначити, що при перевірці через програму документообігу загальних судів «Д-3» квитанцій: №СВ007.102178 від 16.02.2017 року в сумі 180,00 гривень; №10163774 від 14.02.2016 року в сумі 551,20 гривень; №4198762 від 26.07.2016 року в сумі 551,20 гривень та №210166614 від 23.11.2016 року в сумі 551,20 гривень виявлено, що судовий збір не зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.
Таким чином, позивачці необхідно визначити ціну позову, виходячи з дійсної вартості 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 на яку вона просить визнати право власності, та сплатити судовий збір у розмірі 1% від ціни позову або сплатити максимальну суму судового збору в розмірі 8000 гривень.
Суд роз'яснює, що дійсну ціну позову можливо встановити шляхом звернення позивачкою до відповідних експертних та інших установ для визначення оцінки майна після визначення якої можливо встановити дійсну ціну позову і сплатити відповідний розмір судового збору.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на 1/2 частини квартири - залишити без руху.
Повідомити позивачку про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в п'яти денний термін з дня отримання копії ухвали про залишення позову без руху. Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатись неподаною.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І.О. Поліщук
"22" травня 2017 р.