МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1
Справа №521/2708/17
Пр.№2-а/521/171/17
16 травня 2017 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:
головуючого - судді Сегеди О.М.,
при секретарі - Тищенко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Малиновського об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Одеси про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
У лютому 2017р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Малиновського об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Одесі (далі - Малиновське ОУПФУ в м. Одесі), посилаючись на те, що він з 09 січня 1975р. по 16 липня 1980р. працював на посадах моторист, 4-й механік, 3-й механік судів загранплавання у пароплавстві Грузинського морського пароплавства, та з 26 червня 2015р. отримує пенсію за віком, та продовжує працювати. Зазначав, що у січні 2016р. він звернувся до Малиновського ОУПФУ в м. Одесі із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003р. (далі - Закон України № 1058-IV від 9.07.2003р.), але останній повідомив його, що для перерахунку пенсії необхідно надати довідку, що підтверджує період роботи з 1975 по 1980 роки.
Позивач стверджував, що у лютому 2016р., після надання ним відповідачу зазначеної довідки, він отримав від останнього лист від 23 листопада 2016р., в якому було зазначено, що розрахунок пенсії з урахуванням наданих довідок можливо провести лише після перевірки підстав її видачі. Тому, для отримання акту перевірки, УПФУ в Малиновському районі надіслало запит до Міністерства охорони здоров'я праці і соціальних справ Грузії від 19 лютого 2016р. №3060/03, який було потім переадресовано до Державного архіву Грузії, а в подальшому - до ВАТ «Грузинське морське пароплавство».
Зазначав, що Малиновське ОУПФУ в м. Одесі не здійснило йому перерахунок пенсії згідно ст. 40 Закону України №1058-IV від 9.07.2003р. з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому за період з 1975р. по 1980р., через те, що станом на день пред'явлення адміністративного позову відповіді на запит з Міністерства охорони здоров'я праці і соціальних справ Грузії та з ВАТ «Грузинське морське пароплавство» щодо підтвердження його стажу не надійшли.
Посилаючись на порушення своїх прав, позивач просив суд винести рішення, яким визнати бездіяльність Малиновського ОУПФУ в м. Одеси щодо не проведення йому перерахунку пенсії, відповідно до вимог ст.40 Закону України №1058-IV від 9.07.2003р. з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому за період з 1975р. по 1980р. - противоправною; зобов'язати Малиновське ОУПФУ в м. Одеси здійснити йому з 01 січня 2016р. перерахунок пенсії за віком відповідно до вимог ст. 40 Закону України №1058-IV від 9.07.2003р., застосувавши показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу з урахуванням різниці фактично сплаченої суми пенсії.
Позивач та його представник діючий на підставі угоди від 11 січня 2017року та ордеру від 21 березня 2017р., у судове засідання не з'явились, надали до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за їх відсутності (а.с.27,37,58).
Представник УПФ України в Малиновському районі м.Одеси, діючий за довіреністю від 05 квітня 2017року у судовому засіданні позов не визнав, надав до суду свої заперечення, якими просив суд відмовити в задоволенні позову у зв'язку із його необґрунтованістю та не відповідністю нормам чинного законодавства (а.с.29-31,50).
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 з 09 січня 1975р. по 16 липня 1980р. працював на посадах моторист, 4-й механік, 3-й механік судів загранплавання у пароплавстві Грузинського морського пароплавства, що підтверджується архівною довідкою від 01.02.2016 року, довідкою про заробітну плату від 01.02.2016 року, особовою карткою №83 (а.с.10-13).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є одержувачем пенсії за віком в Малиновському ОУПФУ в м. Одесі, та з 22 травня 2015р. отримує пенсію на підставі Закону України №1058-IV від 9.07.2003р., що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с.6).
З матеріалів справи вбачається, що у січні 2016р. позивач звернувся до Малиновського ОУПФУ в м. Одесі із заявою про перерахунок його пенсії, до якої було додано архівну довідку, що підтверджує період його роботи з 1975 по 1980 роки, копію трудової книжки (а.с.8,10,11,12-13).
Встановлено, що Малиновське ОУПФУ в м. Одесі своїми листами №696/Л-1 від 23 листопада 2016р. та №133/03 від 04 січня 2017р. повідомило ОСОБА_2 про неможливість здійснення перерахунку його пенсії до отримання від ВАТ «Грузинське морське пароплавство» документів, які підтверджуватимуть правильність видачі довідки про заробітну плату та отримання акту перевірки (а.с.14,15).
Згідно ст. 40 Закону України №1058-IV від 9.07.2003р. для обчислення пенсії враховується заробітна плата за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 01 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року незалежно від перерв.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни ч. 4 ст. 42 зазначеного Закону визнані неконституційними. Після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 22 травня 2008 року, стаття 42 цього Закону залишилася чинною в попередній редакції (до внесення змін), а саме: «У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону».
Відповідно до п. п. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.
Відповідно до ст. 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 58 Конституції України не передбачено зворотної дії в часі Законів та інших нормативно-правових актів, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Крім того, згідно зі ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17 грудня 2013р. №21-445а13, яка у відповідності до положень ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для застосування.
Відповідно до ч.ч.1.2 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280 - Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, Указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Згідно п.5 ч.6 вказаного Положення - Пенсійний фонд України для виконання покладених на нього завдань має право проводити планові, а у випадках, передбачених законом, позапланові перевірки у роботодавців та інших осіб бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів щодо достовірності відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб або для призначення пенсій, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок.
Відповідно до п.4.1Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 25 листопада 2005 року №22-1, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року (далі-Порядок) - орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Пунктом 4.2. вказаного Порядку встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Згідно п. 4.3. зазначеного Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Як було встановлено в судовому засіданні, 19 лютого 2016р. відповідач для отримання акту перевірки, щодо довідок позивача для перерахунку пенсії надіслало запит до Міністерства охорони здоров'я праці і соціальних справ Грузії від 19 лютого 2016р. №3060/03, який було потім переадресовано до Державного архіву Грузії, а в подальшому - до ВАТ «Грузинське морське пароплавство».
З змісту заперечень відповідача вбачається, що до сьогоднішнього дня відповідь на запит Малиновського ОУПФУ в м. Одесі до Міністерства охорони здоров'я праці і соціальних справ Грузії від 19 лютого 2016р. №3060/03, який було потім переадресовано до Державного архіву Грузії, а в подальшому - до ВАТ «Грузинське морське пароплавство», не отримано (а.с. 29-31).
З пояснень представника відповідача в судовому засіданні встановлено, що на протязі року, Малиновське ОУПФУ в м.Одесі більш ніяких дій щодо отримання вказаної інформації для перерахунку пенсії позивача, не здійснило.
Отже, суд прийшов до висновку про порушення відповідачем вимог п. 4.3. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 25 листопада 2005 року №22-1, відповідно до якого Малиновське ОУПФУ в м.Одесі не пізніше 10 днів після надходження заяви позивача щодо перерахунку пенсії не прийняв рішення щодо перерахунку його пенсії або відмови у перерахунку.
Суд вважає, що докази, які б спростовували правомірність інформації, викладеної в довідках, наданих позивачем відповідачу для перерахунку пенсії у останнього відсутні.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до вимог ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосувавши показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу з урахуванням різниці фактично сплаченої суми пенсії на підставі довідки ВАТ «Грузинське морське пароплавство» від 01.02.2016 року №08/16 про заробітну плату у період роботи протягом 1975-1980 років.
Відповідно до ст. 66 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на вищевикладене суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
При цьому, суд виходить із того, що такі виплати проводяться безстроково в межах та на підставі діючого законодавства, якщо не відбулось змін у законодавстві, які не суперечать нормам Конституції України.
Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи положення п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України „Про судовий збір”, у справах щодо визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органів державної влади судовий збір не справляється.
Керуючись ст.ст.7-9, 11, 71, 158, 160, 162, 163, 167, п.1.ч.1 ст. 256 КАС України, суд
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Малиновського об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Одеси про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати бездіяльність Малиновського об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Одеси щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому за період з 1975 року по 1980 роки - противоправною.
Зобов'язати Малиновське об'єднане управління пенсійного фонду України в м. Одеси здійснитиОСОБА_2 перерахунок пенсії за віком з 01 січня 2016 року відповідно до вимог ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосувавши показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу з урахуванням різниці фактично сплаченої суми пенсії.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Малиновський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.
Суддя: О.М. Сегеда