Кодимський районний суд Одеської області
Справа № 503/838/17
Провадження №2/503/482/17
24.05.2017 року м.Кодима Одеської області
Кодимський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Сопільняка О.М.,
при секретарі Вдовиченко В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кодима Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів (аліментів) на утримання неповнолітньої дитини,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Кодимського районного суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів (аліментів) на утримання неповнолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі по 100 грн. на кожну дитину.
В позовній заяві вказала, що з 25 травня 2011 року проживала із відповідачем ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу. Мають неповнолітніх - дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають із нею та перебувають на її утриманні. Відповідач проживає окремо та жодної матеріальної допомоги дітям не надає.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не явилась, але надала до суду письмову заяву, в якій свої вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не прибув, надавши до суду заяву, в якій позов визнав та просив справу розглянути без нього.
У зв'язку з цим відповідно до ч.2 ст.158 та ч.2 ст.198 ЦК України справа розглядаються без участі сторін та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши надані сторонами письмові докази, враховуючи визнання позову відповідачем, суд вважає необхідним позов задовольнити.
Відповідно до п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав та основних свобод людини, ратифікованої Україною 11 вересня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Стаття 51 Конституції України та ст.ст.150 і 180 СК України встановлюють для батьків обов'язок виховувати та утримувати своїх неповнолітніх дітей до їх повноліття.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками неповнолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини серії І-ЖД №514715, повторно виданим 24 березня 2017 року Кодимським районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції в Одеській області та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини серії І-ЖД №514716, повторно виданим 24 березня 2017 року Кодимським районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції в Одеській області.
В даний час сторони проживають окремо, не спілкуються, діти перебувають на утриманні позивача.
Отже, відповідач ОСОБА_2 законодавчо зобов'язаний утримувати своїх неповнолітніх синів до їх повноліття, проте свій обов'язок належним чином не виконує, що було встановлено в судовому засіданні.
У статті 19 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року і відповідно до ст.9 Конституції України є складовою національного законодавства, вказано, що держави-учасниці, які її підписали, взяли на себе зобов'язання вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від неналежного піклування з боку батьків чи будь-якої іншої особи.
Одним із способів захисту прав неповнолітніх дітей при ухиленні батьків від обов'язку їх утримувати є законодавчо передбачена можливість стягнення коштів на їх утримання в судовому порядку.
Так, згідно зі ст.181 Сімейного кодексу України по рішенню суду кошти на утримання неповнолітньої дитини (аліменти) можуть бути присуджені в частині від доходу (заробітку) платника аліментів, або в твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.1 ст.184 СК України аліменти у твердій грошовій сумі визначаються, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають важливе значення.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дітей, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника інших дітей, непрацездатних осіб, інші обставини, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не працює, не має постійного заробітку (доходу), у зв'язку з цим суд вважає необхідним визначити аліменти в твердій грошовій сумі у заявленому позивачем розмірі.
У відповідності до ч.3 ст.88 ЦПК України, в якій зазначено, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, суд покладає на відповідача витрати по оплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.213, 215, 218 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів (аліментів) на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, грошові кошти (аліменти) на утримання неповнолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі по 100 (сто) грн. щомісяця на кожну дитину щомісяця, починаючи з 10 травня 2017 року, і до досягнення дітьми повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 640 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через Кодимський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Сопільняк О.М.