Справа № 500/837/17
Провадження № 3/500/288/17
24 травня 2017 року м. Ізмаїл
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Адамов А.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відношенні
ОСОБА_1, що народився 28 червня 1961 року, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, станом на 01.09.2016р. працюючого заступником начальника Ізмаїльського територіального відділу Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства Державного агентства рибного господарства, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
21.02.2017 року до суду надійшов від Управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України протокол №62 про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією від 20.02.2017 року відносно ОСОБА_1, в якому зазначено, що ОСОБА_1 будучи начальником Ізмаїльського територіального відділу Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства Державного агентства рибного господарства (далі - Відділ), несвоєчасно подав за місцем роботи декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Відповідно до вимог абз. 3 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), вказані дії містять ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що з протоколом про адміністративне правопорушення не згодний, оскільки йому лише за старим законодавством присвоювався 10 ранг та голова ліквідаційної комісії Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства Державного агентства рибного господарства не присвоїв йому ранг А-Б згідно Закону України «Про державну службу», змін до трудової книжки не внесено. У зв'язку із цим, не знаючи, що його посада відповідає рангу «Б», який йому офіційно не присвоювався, притягуваний вважав, що не повинен подавати декларацію. Після повідомлення НАБУ, він протягом 4 днів подав відповідну декларацію. Прямого умислу на вчинення правопорушення у притягуваного не було. Крім того, голова ліквідаційної комісії постійно переводив ОСОБА_1 на посаду головного інспектора та потім знов на посаду заступника; та протягом 2016р. ОСОБА_1 отримував заробітну плату головного інспектора. Захисник притягуваного зазначив,що в протоколі помилково зазначена посада ОСОБА_1 як начальника, яку він на момент його складання не займав. Категорії «Б» державного службовця присвоюється ранг 3-5, в той час як йому такий ранг не присвоювався. У зв'язку із цим, захисник просив закрити провадження за відсутністю в діях притягуваного складу правопорушення, так як він не є належним суб'єктом вказаного корупційного правопорушення.
Прокурор в судовому засіданні вважав необхідним визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією, із призначенням стягнення в межах санкції статті.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення притягуваного, думку прокурора, суд дійшов наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
З матеріалів справи вбачається, що листом Західно-Чорноморською рибоохороною №1038 від 07.11.2016р. та відповідними повідомленнями згідно Додатку 1 Порядку перевірки факту подання суб'єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №19 від 06.09.2016 року, у відповідності до ч. 2 ст. 49 та ч. 7 ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції» повідомлено належним чином НАЗК про неподання декларації суб'єктами декларування Західно-Чорноморської рибоохорони, зокрема ОСОБА_1
23.11.2016р. за №12 було складено головним спеціалістом із запобігання та протидії корупції ОСОБА_2 повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відносно ОСОБА_1
Управлінням захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України на адресу Західно-Чорноморської рибоохорони Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства Держрибагенства України 29.12.2016р. за №10876/39/114/02-2016 направлений лист про надання інформації про неподання чи несвоєчасне подання декларації працівниками Західно-Чорноморської рибоохорони Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства Держрибагенства України .
Листом голови ліквідаційної комісії Західно-Чорноморської рибоохорони Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства Держрибагенства України від 04.01.2017р. за №03 на ім'я Начальника Управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України надана відповідь на вказаний лист №10876/39/114/02-2016 від 29.12.2016р.
08.12.2012 року за №54-03/7539 складений лист-повідомлення Національним агентством про факт неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відносно ОСОБА_1, який надісланий до Держрибагенства України, Генеральної прокуратури України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України.
Згідно супровідного листа №36-454 від 09.02.2017р. Приморським ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області на ім'я начальника Управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України направлені на розгляд матеріали ЖЄОЗП №4331 по факту неправомірних дій ОСОБА_1 в частині скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Згідно супровідного листа №1407/39/114/01-2017 від 09.02.2017р. Управлінням захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України на ім'я начальника Приморського ВП у місті Одесі ГУНП в Одеській області направлені матеріали відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП для реєстрації в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події.
26.12.2016 року за вих. №13076/39/64-16 Департаментом захисту економіки Національної поліції України на адресу УЗЕ в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України надісланий лист для організації розгляду та прийняття рішення відповідно до вимог законодавства повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про факт неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування для вирішення питання щодо притягнення до відповідальності за порушення вимог антикорупційного законодавства ряду працівників Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства Держрибагенства України.
20.02.2017 року оперуповноваженим Управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_3 складено протокол №62 про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією від 20.02.2017 року відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
21.02.2017 року вказаний протокол надійшов до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.
На думку особи, що склала протокол, датою виявлення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією є дата надходження матеріалів відносно ОСОБА_1, зареєстрованих в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області (ЖЄОЗП №4331) до УЗЕ в Одеській області ДЗЕ Національної поліції України, тобто 09.02.2017.
Однак вказане твердження не відповідає приписам чинного законодавства.
Відповідно до положень ст. 1, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII спеціально уповноваженими суб'єктами у сфері протидії корупції є органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції. Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Стаття 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає перелік осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення. Так у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи Національного агентства з питань запобігання корупції (за статтями 172-4 - 172-9, 188-46, 212-15, 212-21).
Стаття 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення регламентує строки накладення адміністративного стягнення. Так адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Таким чином, з огляду на те, що Національного агентства з питань запобігання корупції є належним органом, який повноважний складати протоколи про адміністративне правопорушення за ст.172-6 КУпАП, то саме день повідомлення вказаного органу про вчинення корупційного правопорушення з боку ОСОБА_1 є в даному випадку днем виявлення правопорушення.
Як вбачається з листа Національного агентства з питань запобігання корупції від 15.03.2017р. №54-09/6713/17, вказаним органом 10.11.2016р. отримано відповідний лист Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства Держрибагенства України про встановлення фактів відсутності декларацій посадових осіб, зокрема ОСОБА_1, в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (лист №1038 від 07.11.2016р.). В наступному, відповідне повідомлення №12 від 23.11.2016р. про факт неподання ОСОБА_1 щорічної декларації за 2015р. отримано Національним агентством 23.11.2016р.
Відтак, враховуючи отримання 10.11.2016 року Національним агентством з питань запобігання корупції листа Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства Держрибагенства України №1038 від 07.11.2016р. про встановлення фактів відсутності декларацій посадових осіб, зокрема ОСОБА_1, в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, саме з цієї дати обраховується строк виявлення правопорушення так як, НАЗК відповідно до положень ст. 1, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII є спеціально уповноваженими суб'єктами у сфері протидії корупції та відповідно до статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення має повноваження на складення протоколів про правопорушення, в тому числі за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Більш того, НАЗК є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Міркування особи, що склала проткол, що виявлення правопорушення сталося лише під час перевірки Управлінням захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України інформації викладеної у листі-повідомлені не ґрунтуються на вимогах закону, так як 10.11.2016 року інформацію про правопорушення отримав уповноважений державний орган, якій на власний розсуд мав вирішувати питання організації перевірки вказаної інформації, маючи цілий спектр повноважень в тому числі і на складання протоколу.
Спрямування матеріалів до інших органів з метою перевірки або самостійна перевірка викладеної інформації, є лише формою організації діяльності в межах своїх повноважень, які на власний розсуд може обирати Національне агентство з питань запобігання корупції при здійсненні державної антикорупційної політики.
Відтак судом встановлено, що 10.11.2016р. НАЗК було виявлено правопорушення, 21.02. 2017 року протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення надійшов до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, тобто після закінчення тримісячного строку накладення адміністративного стягнення, що обраховується з моменту виявлення порушення.
Таким чином, суддя фактично був позбавлений можливості прийняти рішення по суті складеного протоколу в межах строку накладення стягнення, а беручи до уваги факт спливу цього строку, зобов'язаний прийняти рішення про закриття провадження по справі відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Щодо права прокурора оскаржити постанову суду в справі про адміністративне правопорушення, суд наголошує на наступному.
Відповідно до ч. 2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Отже, прокурор до цього кола суб'єктів не входить.
За змістом ст.ст. 7, 287 КУпАП прокурор має право на оскарження постанов по справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених ч.5 ст.7 цього Кодексу, а саме коли прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Стаття 250 КУпАП передбачає право прокурора перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів впливу за адміністративні правопорушення. Такими заходами примусового характеру, пов'язаними з обмеженням особистої свободи громадян, фактично є лише адміністративний арешт. Однак, за правопорушення, пов'язані з корупцією, він не застосовується.
Згідно з положеннями ст. 24 Закону України «Про прокуратуру», яка визначає особливості здійснення окремих форм представництва інтересів держави в суді, йдеться про право прокурора на подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення лише в цивільній, адміністративній і господарській справі. При цьому в ч. 7 ст. 24 Закону чітко зазначено, що повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством.
Керуючись ст. 38, ч. 1ст. 172-6, ст.ст. 221, 245, 268, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Провадження по справі № 500/837/17 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена на підставі ст.294 КУпАП особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя: ОСОБА_4