Справа № 495/4698/16-ц
рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
15 травня 2017 року Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючої одноособово - судді Гайда-Герасименко О.Д.,
при секретарі - Зававцькій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Білгород-Дністровському цивільну справу за позовом ПАТ «Імексбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ПАТ «Імексбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В судове засідання представник позивача не зявився, але надав заяву згідно якої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити та справу слухати в його відсутність.
В позовній заяві позивач посилається на те, що між ПАТ «Імексбанк» та ОСОБА_1 укладено договір приєднання №1 від 23.03.2013 року.
Відповідно до п.1.2.2 надання кредиту здійснюється гривні з метою, визначеною п.1.2.3. цього договору.
Згідно з додатком №1 до договору кредиту від 22 березня 2016 року дата надання кредиту 25 березня 2013 року.
Відповідно до умов договору кредиту банк надав позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених в договорі кредиту грошові кошти в сумі 142400 грн. зі сплатою 19,92% річних, з кінцевим терміном повернення основної заборгованості 21 березня 2018 року.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором щодо надання кредиту виконав в повному обсязі, що підтверджується випискою за особовим рахунком НОМЕР_1 за період з 22.03.2013 року по 16.05.2016 року.
На теперішній час позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, оскільки спірні відносини між сторонами по справі виникли з приводу неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору в частині сплати кредиту та процентів за користування ним.
Відповідно до умов п.1.2.6 кредитного договору позичальник зобов'язувався сплачувати проценти за користування кредиту за фіксованою процентною ставкою 19,92% річних.
Згідно п.1.2.8 кредитного договору кредит погашається з «21» по «21» число кожного місяця. Проценти за користування кредитом сплачуються щомісячно з 21 по 21 число місяця наступного за звітним.
Станом на 16.05.2016 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 за договором приєднання №1 від 22.03.2013 року складає:
-83003,98 грн. - заборгованість по кредиту;
-2285,75 грн. - заборгованість по відсоткам;
-5368,92 грн. - прострочення платежів по кредитному договору.
02.06.2016 року на адресу відповідача був направлений лист-вимога вих. №3256 про дострокове повернення кредиту, сплату відсотків та виконання договірних зобов'язань за договором приєднання №1 від 23.03.2013 року.
В судове засідання представник відповідача не зявився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги не визнає, заперечує проти їх задоволення та просив відмовити, оскільки з часу укладення договору та отримання кредитних коштів відповідач належним чином виконує умови договору та взяті на себе зобовязання, щомісяця сплачує платежі у розмірі встановленому договором, що підтверджується виписками про операції.
Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст.214 ЦПК України, під час ухвалення судового рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правових відносин та інші.
Оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст.212 ЦПК України з урахуванням положень ст.ст.57-66 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.61 ЦПК України.
Таким чином, суд, розглядаючи цивільну справу у порядку позовного провадження, повинен повно і всебічно зясувати фактичні обставини справи, однак не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог та тієї доказової бази, яка сформована за рахунок доказів, поданих до суду самими учасниками процесу.
Судом встановлено.
Між сторонами по справі склались правовідносини, що випливають із зобов'язального права, тому, при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися Цивільним Кодексом України.
22 березня 2013 року між ПАТ «Імексбанк» та ОСОБА_1 укладено договір приєднання №1.
Відповідно до договору приєднання №1 позивач зобов'язувався надати позичальнику кредит у розмірі та на умовах, встановлених у договорі, а позичальник в свою чергу зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до договору.
Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов'язувався сплачувати проценти за користування кредиту за фіксованою процентною ставкою 19,92% річних.
Згідно умов кредитного договору кредит погашається з «21» по «21» число кожного місяця. Проценти за користування кредитом сплачуються щомісячно з 21 по 21 число місяця наступного за звітним.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію (передати майно сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу зокрема договорів та інших правочинів (ч.2 ст. 509 ЦК України).
В додатку №1 до договору приєднання від 22.03.2013 року обумовлена сума платежу за розрахунковий період яка становить 4050 грн..
Відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і встановлений строк відповідно до умов договору та вимогою закону.
Згідно ст.1054 ЦК України по кредитному договору банк чи інший фінансовий заклад зобов'язані видати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит, та сплатити проценти.
Відповідач ОСОБА_1 на виконання умов договору щомісячно виконує погашення заборгованості, на вказані у договорі рахунки, а саме починаючи з 22 березня 2013 року по березень 2017 року щомісячно сплачує обумовлену суму платежу 4050 грн., що підтверджується квитанціями які містяться в матеріалах справи.
Правлінням Національного банку України була прийнята постанова №50 від 26.01.2015 року «Про віднесення ПАТ «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних».
На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.01.2015 року прийнято рішення №16 «Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ «Імексбанк», згідно з яким в ПАТ «Імексбанк» 27.01.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «Імексбанк» Северина А.П..
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27.05.2015 року №105 була розпочата процедура ліквідації АТ «Імексбанк». 28.04.2016 року Рішенням №638 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб процедуру ліквідації АТ «Імексбанк» продовжено до 26.05.2018 року включно.
Відповідачем ОСОБА_1 щомісячно сплачував платіж на рахунки, які зазначені в договорі приєднання №1, про зміну рахунків йому було повідомлено пізніше, в зв'язку з чим, частина платежів ПАТ «Імексбанк» не була врахована. На час подання позову, відповідач ОСОБА_1 продовжує виконувати умови договору та здійснює поточні платежі по договору, що підтверджується банківськими виписками, тому вимоги позивача про наявність підстав для дострокового стягнення грошових коштів по кредитному договору суд вважає передчасними за відсутності належних доказів, які підтверджують відмову відповідача від виконання договірних зобов'язань позивачем до суду не надано.
Таким чином, враховуючи що відповідач вчасно та належним чином виконує свої зобов'язання перед позивачем а саме щомісячно у строки визначені умовами кредитного договору та графіку по погашенню заборгованості, не відмовляється від виконання своїх фінансових зобов'язань перед позивачем, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Імексбанк» не обґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги те, що в задоволенні позову ПАТ «Імексбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено повністю, то згідно ст.88 ЦПК України в стягненні витрат по сплаті судового збору слід відмовити.
Керуючись ст.ст.509, 526, 527, 530, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 11, 57-61, 197, 88, 213-215 ЦПК України, суд
В задоволенні позовних вимог ПАТ «Імексбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя