Справа № 493/772/17
Провадження № 3/493/296/17
22 травня 2017 року м. Балта, Одеська область
Балтський районний суд Одеської області в складі:
головуючої-судді ОСОБА_1
при секретарі Пінул І.Б.
за участю прокурора Зеленіної Д.В.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від управління захисту економіки в Одеській області ДЗЕ НП України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, депутата Балтської міської ради Одеської області, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, який протягом року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, не притягувався.
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_2, будучи депутатом Балтської міської ради VII скликання та будучи суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» 30.06.2016 року 10:00 годині, знаходячись в сесійні залі будівлі Балтської міської ради, розташованій, за адресою: вул. Любомирського 193, м. Балта, Одеської області, при розгляді на пленарному засіданні десятої сесії Балтської міської ради сьомого скликання питання в особистих інтересах та прийнятті рішення №244-VII «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки в довгострокову оренду ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива», розташованої за адресою: вул. Миру, 65, с. Мирони, Балтського району, Одеської області, де розглядалось питання щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у довгострокову оренду терміном на 49 років, площею 0,0357 га ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива», засновником та кінцевим бенефеціарним власником якого є ОСОБА_2, засновниками якого є також ОСОБА_3 - дружина ОСОБА_2 та ОСОБА_4 - донька ОСОБА_2, в результаті чого у ОСОБА_2 виник реальний конфлікт інтересів, в порушення ст.ст. 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59- 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не вжив достатніх заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів та належним чином не повідомив Балтську міську раду про наявність реального конфлікту інтересів.
Крім того, ОСОБА_2, 30 червня 2016 року о 10:00 годині, знаходячись в сесійні залі будівлі Балтської міської ради, розташованій, за адресою: вул. Любомирського 193, місто Балта, Одеської області, при розгляді на пленарному засіданні сьомої сесії Балтської міської ради сьомого скликання питання в особистих інтересах та прийнятті рішення №244-VII «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки в довгострокову оренду ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» розташованої за адресою: вулиця Миру 65, села Мирони, Балтського району, Одеської області» де розглядалось питання щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у довгострокову оренду терміном на 49 років, площею 0,0357 га ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива», засновником та кінцевим бенефеціарним власником якого є ОСОБА_5, засновниками якого є також ОСОБА_3 - дружина ОСОБА_2 та ОСОБА_4 - дочка ОСОБА_2, в результаті чого у ОСОБА_2 виник реальний конфлікт інтересів, в порушення ст.ст. 28, 35 ЗУ «Про запобігання корупції» та ст. 59-1 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» проголосував за прийняття вказаного рішення чим вчинив дію в умовах реального конфлікту інтересів.
ОСОБА_2 в судовому засіданні вчинене правопорушення не визнав, посилаючись на те, що рішення приймалося після погодження процедури обговорення в комісіях. Комісія дала позитивний висновок щодо відведення земельної ділянки, розташованої по вул. Миру 65, в с. Мирони Балтського району Одеської області. Навіть якщо його голос був би проти, то інші депутати, після рішення комітету, проголосували «за». У зв'язку з чим, не вбачає в своїх діях корупції.
Не зважаючи на те, що ОСОБА_2 свою вину у скоєні адміністративного правопорушення, яке передбачене ч.1,ч.2 ст. 172-7 КУпАП не визнав, його вина підтверджується матеріалами адміністративної справи, втому числі і його письмовими поясненнями.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з матеріалами справи ОСОБА_2 є депутатом 7 скликання Балтської міської ради Одеської області, який був обраний 30.10.2015 року.
30.06.2016 на пленарному засіданні десятої сесії Балтської міської ради згідно порядку денного засідання сесії 25-им питанням розглядалась заява генерального директора ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, подана 23.06.2016 року до Балтської міської ради ОСОБА_2 за його підписом, як генерального директора підприємства. Окрім того згідно даних Єдиного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань, засновниками ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» ід. код 32631266, є ОСОБА_2, ОСОБА_3 - дружина ОСОБА_2, ОСОБА_4 - донька ОСОБА_2, окрім того ОСОБА_2, є кінцевим бенефеціарним власником (контролером) ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива», а отже відповідно до п.20 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов'язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.
Відповідно до списку депутатів Балтської міської ради на засіданні 10 чергової сесії від 30.06.2016 року був присутнім депутат ОСОБА_2. При розгляді питання по суті заяви генерального директора ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» ОСОБА_2, участь в голосуванні взяли всі 29 присутніх на засіданні сесії депутатів та голова міської ради, які проголосували одноголосно «ЗА» за рішення №244-VII «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки в довгострокову оренду ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива» розташованої за адресою: вулиця Миру 65, села Мирони, Балтського району, Одеської області». В тому числі участь в голосуванні за рішення Балтської міської ради №244-VII від 30.06.2016 року взяв і депутат ОСОБА_2, що підтверджено також результатами відкритого поіменного голосування. Таким чином у депутата ОСОБА_2 під час голосування за рішення Балтської міської ради №244-VII від 30.06.2016 року, яке становило для нього особистий інтерес як для засновника та кінцевого бенефеціарного власника ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива», виник реальний конфлікт інтересів, який полягав у суперечності між його представницькими повноваженнями, як особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування та приватним інтересом, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішення.
Однак, ОСОБА_2. будучи депутатом Балтської міської ради VII скликання, тобто особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, в порушення ст.ст. 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо врегулювання конфлікту інтересів не повідомив у встановленому законом порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, прийняв участь у голосуванні та проголосував за прийняття зазначеного рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
Згідно листа № 226 від 10.02.2017 року секретаря Балтської міської ради, на пленарному засіданні 16-ї сесії від депутата сьомого скликання ОСОБА_2 була подана заява про наявність конфлікту інтересів відповідно до ЗУ «Про запобігання корупції, чим було підтверджено наявність конфлікту інтересів.
Частинами 1 та 2 ст. 172-7 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Терміни "реальний конфлікт інтересів" та "потенційний конфлікт інтересів" визначені ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції». Суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції».
Відповідно до підпункту «б» п. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції», ОСОБА_2 є суб'єктом, на якого поширюються дія цього Закону, оскільки відповідно до ст. 59-1 ЗУ «Про місцеве самоврядування»: сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання. Здійснення контролю за дотриманням вимог частини першої цієї статті, надання зазначеним у ній особам консультацій та роз'яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену відповідною радою.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої ст. 3 цього Закону, зобов'язані:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції»: реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або не упередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Склад правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбачає наявність чотирьох взаємозумовлених і взаємопов'язаних елементів: об'єкта та об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
За змістом ст. 172-7 КУпАП, особистий інтерес - це користь, вигода яка стосується /або цікавить/ особу, і які вона бажає отримати для себе особисто або близьких родичів.
Об'єктивна сторона даного правопорушення передбачає відповідальність за не повідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та полягає у бездіяльності особи, яка знала про наявність у неї реального конфлікту інтересів, що можуть вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, тому повинна була повідомити у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення передбачає діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені ЗУ «Про запобігання корупції» вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 даного Закону.
Отже, ОСОБА_2 відповідно до п. «б» п. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, з часу обрання його депутатом Балтської міської ради, на нього поширюються вимоги про обмеження, пов'язані з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування та проходження служби, зобов'язання дотримуватися правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, в тому числі встановленими ЗУ «Про запобігання корупції».
Таким чином встановлено, що ОСОБА_2, будучи депутатом Балтської міської ради, при вирішені питання щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у довгострокову оренду терміном на 49 років, площею 0,0357 га ТОВ «Агрофірма Хлібна Нива», був присутнім на засіданні сесії Балтської міської ради 30.06.2016 року, як депутат, та особисто голосував «за», тобто не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, не повідомив присутніх депутатів та міського голову про наявність в нього реального конфлікту інтересів, та вчинив дії, а саме прийняв участь у голосуванні при прийнятті рішення в умовах реального конфлікту інтересів, тобто скоїв діяння, пов'язані з корупцією, адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1ст. 172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП України.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає за доцільне призначити адміністративне стягнення з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП у виді штрафу у мінімальному розмірі.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору становить 0,2 % розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
На підставі викладеного та керуючись ч.1,ч.2 ст. 172-7, ст. 283, ст. 284 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та з урахуванням ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00грн. (три тисячі чотириста гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 320,00 грн.
Постанова може бути оскарженою до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.