Справа № 490/1973/17 24.05.2017 24.05.2017 24.05.2017
Номер провадження: 33/784/201/17
.
Провадження № 33/784/201/17 Категорія: ст. 130 ч.1 КУпАП
Головуюча суду першої інстанції: Подзігун Г.В. Головуючий апеляційної інстанції Міняйло М.П.
24 травня 2017 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області в складі судді Міняйла М.П., за участі секретарів Спанатій О.С., Луговенко К.С., особи притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу останньої на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 11.04.2017 року якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 320 грн.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 25.02.2017р. близько 01 год. 53 хвилини ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 21099», державний номер НОМЕР_1 , рухалась в м. Миколаєві по пр. Богоявленському біля буд. 234 , перебуваючи при цьому з явними ознаками алкогольного сп'яніння. На місці зупинки в присутності двох свідків відмовилась від продуття алкотестеру «Драгер», але погодилась на медичний огляд у медичному закладі у встановленому законом порядку. Згідно висновку № 265 водій перебувала в стані алкогольного сп'яніння. Вказаними діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову та закрити провадження, у зв'язку із відсутністю події і складу правопорушення.
Вказує, що суд першої інстанції неповно дослідив матеріали справи та надав їм неналежну правову оцінку.
Стверджує, що при розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в її діях є ознаки правопорушення.
Звертає увагу на те, що у Миколаївському обласному наркологічному диспансері під час її огляду лікарем-фельдшерем безпідставно не взято аналізу крові та інших біологічних речовин, за допомогою яких можна визначити стан алкогольного сп'яніння.
Вважає, що висновок Миколаївського обласного наркологічного диспансеру про її стан сп'яніння є недійсним. Зазначає, що цей висновок складений з порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015р. та наказу № 670-л «Про проведення медичних оглядів громадян з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції».
Наголошує, що оскільки висновок щодо медичного огляду № 265 від 25.02.2017р. є недійсним, то і протокол про адміністративне правопорушення є таким, що складений безпідставно, без наявності належних та допустимих доказів про перебування мене у стані алкогольного сп'яніння.
Звертає увагу, що суд першої інстанції безпідставно за їх клопотанням не оголосив перерву. Вказує, що їй був потрібен час для того, щоб проконсультуватися з адвокатом для належного свого захисту.
Вказує, що результат алкотестеру - 0,35% є незначною похибкою від норми.
Вважає, що такі результати алкотестеру, а також самі записи акту медичного обстеження в повній мірі спростовують пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в частині того, що вона перебувала з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а також пояснення самого інспектора патрульної поліції ОСОБА_4 та підтверджують формальність складення працівниками патрульної поліції, які самі писали ці пояснення.
.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , яка щиро каялась у вчиненому та уточнивши свої апеляційні вимоги ( згодна з фактичними обставинами справи) просила постанову скасувати, на підставі ч.1 ст. 21 КУпАП звільнити її від адміністративної відповідальності та передати матеріали на розгляд колективу офіцерів військової частини НОМЕР_2 , вивчивши матеріали справи та додатково надані матеріали, вважаю апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини справи суддею суду першої інстанції встановлені вірно і апелянтом ( з урахуванням уточнення апеляційних вимог) наразі не оскаржуються.
Суддя суду першої інстанції обґрунтовано дійшла до висновку щодо вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 визнала свою провину.
Однак, приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд не з'ясував всіх обставин, які підлягали з'ясуванню відповідно до вимог ст. 280 КУпАП.
Так, ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані в тому числі з'ясувати, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації або трудового колективу.
Крім того, згідно положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Тобто, адміністративна відповідальність має подвійну мету - захист правопорядку і виховання громадян у дусі поваги до закону та правил співжиття, яка реалізується, зокрема, через такі функції адміністративної відповідальності - репресивно-каральну та запобіжно-виховну.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 21 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення,крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.
Посадовими особами вважаються особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 не є посадовою особою, а отже може бути звільнена від адміністративної відповідальності на підставі ч.1 ст. 21 КУпАП.
Згідно ст. 15 КУпАП військовослужбовці несуть відповідальність за дисциплінарними статутами.
Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , тобто військового колективу, що є тотожним поняттям трудового колективу.
З додатково наданих до апеляційного суду матеріалів, а саме клопотання командира військової частини НОМЕР_2 від 23.05.2017р. та протоколу зборів офіцерів зазначеної військової частини, вбачається, що ОСОБА_1 за місцем проходження військової служби характеризується суто позитивно; адміністративне правопорушення вчинила вперше; до дисциплінарної відповідальності за час проходження служби не притягалася, проте за короткий термін проходження служби (військову службу проходить з 04.07.2016р.) була заохочена подякою командира військової частини; на обліку в наркологічному диспансері та у психіатричній лікарні не перебуває.
У вищевказаному клопотанні командир військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_5 просить звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та передати матеріали справи на розгляд зборів офіцерів військової частини НОМЕР_2 .
Вищенаведене, а також надані ОСОБА_1 пояснення під час апеляційного розгляду та її процесуальна поведінка свідчать про те, що у неї правильне ставлення до вчиненого, вона щиро кається у вчиненому проступку.
Враховуючи викладені вище обставини, дані про особу ОСОБА_1 , а також враховуючи характер вчиненого правопорушення, вважаю, що на підставі ч. 1 ст. 21 КУпАП до неї доцільно застосувати захід громадського впливу, звільнивши її від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд колективу офіцерів військової частини НОМЕР_2 - для застосування заходів громадського впливу.
За такого, постанова судді на підставі ст. ст. 284, 21 КУпАП підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 21 КУпАП про заходи громадського впливу, застосовані до осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 51, частиною першою статті 129, частинами першою і другою статті 130, статтями 156, 173, 176, 177, 178 - 180 цього Кодексу, власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган або громадська організація повинні не пізніш як у десятиденний строк з дня одержання матеріалів повідомити орган (посадову особу), який надіслав матеріали.
Керуючись ст. ст. 294, 21 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити .
Постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 квітня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати.
На підставі ч. 1 ст. 21 КУпАП ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та передати матеріали на розгляд колективу офіцерів військової частини НОМЕР_2 для застосування заходів громадського впливу.
На підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП справу про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Миколаївської області Міняйло М.П.