Справа №476/691/16-к 23.05.2017
23 травня 2017 року м.Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області у складі :
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 1201615022000094 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 січня 2017 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Підлісне Новоодеського району Миколаївської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, офіційно не одруженого, в силу ст.89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України
за участю:
секретаря - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_7
Провадження № 11-кп/784/281/17 Головуючий суду першої інстанції: ОСОБА_8
Категорія: ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України Доповідач: ОСОБА_1
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4 посилається на неправильну кваліфікацію його дій судом першої інстанції.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України та призначено покарання у виді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі. У відповідності до положень ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_4 зараховано строк попереднього ув'язнення у строк покарання у вигляді позбавлення волі, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, починаючи з 08 вересня 2016 року до дня набрання вироком законної сили.
Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судових експертиз на загальну суму - 9082,08 грн. Також вирішено питання щодо речових доказів.
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Як слідує зі змісту апеляційної скарги, обвинувачений ОСОБА_4 посилається на те, що його дії невірно кваліфіковані органом досудового розслідування та судом, як закінчений замах на умисне вбивство, оскільки умислу на вбивство потерпілого ОСОБА_9 у нього не було, останній живий і в нього був лише короткочасний розлад здоров'я.
В запереченнях на апеляційну скаргу прокурор вважає, що судом надано об'єктивну оцінку всім доказам по справі та дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.
Обставини, встановлені судом першої інстанції
Судом першої інстанції встановлено, що 08.09.2016 року, близько 19.00 год., ОСОБА_4 біля магазину «Продукти», який розташований за адресою: смт.Єланець, вул.Соборна №35А, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в ході сварки з ОСОБА_9 , яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин внаслідок ревнощів до ОСОБА_10 , яка покинула його та на теперішній час проживає з ОСОБА_9 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_9 , дістав з поліетиленового пакету, який був у нього з собою, кухонний ніж та, тримаючи його в правій руці, будучи розташованим обличчям до потерпілого, з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_9 , діючи умисно, усвідомлюючи злочинність своїх дій, наніс ОСОБА_9 удар ножем в область серця, а саме в район четвертого міжребер'я зліва по середньо-ключичній лінії, спричинивши проникаючу рану грудної клітини зліва з лівостороннім гемопневмотораксом. Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння смерті ОСОБА_9 , обвинувачений ОСОБА_4 , тримаючи в правій руці кухонний ніж, знову наніс ОСОБА_9 другий удар ножем в область серця, а саме в район четвертого міжребер'я зліва по середньо-ключичній лінії на чотири сантиметра нижче від першого, спричинивши непроникаючу рану грудної клітини зліва.
Усвідомлюючи, що він вчинив до кінця усі дії, які вважав необхідними для доведення свого злочинного умислу, спрямованого на заподіяння смерті ОСОБА_9 , а саме наніс два удари ножем в область серця, яке є життєво важливим органом людини і яких достатньо для вбивства людини, ОСОБА_4 намагався зникнути з місця вчинення злочину, однак був затриманий. Злочин не було закінчено з причин, що не залежали від волі ОСОБА_4 , оскільки потерпілого ОСОБА_11 терміново було госпіталізовано до Єланецької центральної районної лікарні, де йому була надана невідкладна медична допомога (проведена операція), в результаті якої потерпілому ОСОБА_12 було врятовано життя.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 судом кваліфіковані за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, як закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (умисне вбивство).
Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким керується
Заслухавши доповідь судді; обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній, при цьому захисник просив перекваліфікувати дії обвинуваченого на ст..121 ч.1 КК України та пом'якшити призначене покарання; думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити вирок суду без змін, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Висновки суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вказаного у вироку кримінального правопорушення, за обставин, встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, аналіз яких наведений у вироку.
Так, з показань обвинуваченого ОСОБА_4 слідує, що він не заперечував того, що дійсно заподіяв потерпілому ОСОБА_9 тілесні ушкодження та вказував, що умислу на вбивство потерпілого у нього не було. При цьому пояснював, що його колишня співмешканка ОСОБА_10 поскаржилась ОСОБА_9 на те, що він до неї приставав. В зв'язку з цим ОСОБА_9 обурився, став погрожувати та вдарив його один раз по ребрам. Злякавшись і, реально сприймаючи погрози ОСОБА_9 , він вихопив із сумки ніж та наніс ОСОБА_9 один удар ножем, оскільки той був молодший та міг його побити. Другий удар ножем він завдав потерпілому не навмисно, намагаючись відштовхнути його від себе. Після цього він втік та не намагався надати ОСОБА_9 допомогу.
З показань потерпілого ОСОБА_9 слідує, що в цей день після сумісного вживання спиртних напоїв з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , він заснув. Коли прокинувся, то ОСОБА_13 повідомила, що ОСОБА_14 до неї приставав і домагався. Він зробив зауваження ОСОБА_14 і той вдарив його, на що у відповідь він також вдарив ОСОБА_14 . Після цього, ОСОБА_14 схопив ніж та почав бігти до ОСОБА_13 . Він встав перед ОСОБА_13 і, ОСОБА_14 двічі вдарив його ножем в область грудей. Один удар наніс коли він стояв, а другий удар наніс коли впав і лежав на землі. Після цього він втратив свідомість і опритомнів у лікарні.
Свідок ОСОБА_10 пояснила, що в ході сварки на грунті ревнощів її колишній співмешканець - ОСОБА_14 вдарив ОСОБА_15 два рази кулаком в обличчя. Той хотів дати здачі, однак ОСОБА_14 його вдарив ще раз. Потім ОСОБА_14 дістав у пакеті на столі ніж та почав кидатися з ножем спочатку до неї, а потім до ОСОБА_15 . Казав: «Я вас всіх поріжу». Коли ОСОБА_14 кинувся з ножем до неї, вона відскочила і він вдарив ножем ОСОБА_15 . Всього бив чотири рази, один раз ОСОБА_14 промахнувся. При цьому, він швидко махав ножем в області грудей та серця потерпілого. В момент нанесення ударів ОСОБА_15 стояв, а потім пройшов два метри та впав на землю. Після того як ОСОБА_14 порізав ОСОБА_15 , він втік.
З показань свідка ОСОБА_16 слідує, що в цей день він з сім'єю був біля магазину, де купували продукти. Бачив, що за лавкою спить ОСОБА_15 у нетверезому стані. ОСОБА_13 та ОСОБА_14 також були у нетверезому стані. Потім вони з сім'єю пішли у гості до друзів, які проживають навпроти магазину і звідти бачив, як приблизно через 15 хвилин, ОСОБА_15 прокинувся і ОСОБА_14 два рази вдарив ОСОБА_15 . Той намагався вдарити ОСОБА_14 у відповідь. Потім ОСОБА_14 дістав ніж та вдарив ним два рази ОСОБА_15 , після чого кинув ніж та почав тікати. Він побіг за ОСОБА_14 , затримав його та викликав наряд поліції.
Дані показання підтвердила також свідок ОСОБА_17 .
З показань свідка ОСОБА_18 слідує, що вона проживає неподалік від магазину і бачила, як зранку біля магазину ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 вживали спиртні напої. Вони сварилися, а потім продовжували пити. Після обіду ОСОБА_15 заснув під лавкою, а ОСОБА_13 з ОСОБА_14 вступили в інтимні стосунки прямо біля магазину. Люди робили їм зауваження. Приблизно о 17 годині, вона почула, що між ними знову виникла сварка. Бачила, як ОСОБА_15 сидів за столом, а ОСОБА_14 стояв біля столу. Потім ОСОБА_14 вдарив по столі та наніс удар в обличчя ОСОБА_15 . Після цього, він два рази вдарив ОСОБА_15 ножем. Чітко ударів вона не бачила, а бачила лише ніж та різкий удар в область серця. Після удару ОСОБА_15 піднявся і почав йти в її бік. Після того, як ОСОБА_14 наніс удари ОСОБА_15 він більше не намагався нікого вдарити. Свідок ОСОБА_19 почав бігти за ОСОБА_14 і затримав його.
Аналогічні показання надала свідок ОСОБА_20 , яка перебувала в гостях у ОСОБА_18 .
Як вбачається з протоколу пред'явлення особи для впізнання від 14.09.2016 року, свідки ОСОБА_20 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 впізнали ОСОБА_4 , як особу, яка наносила тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_9 ;
Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 26.10.2016 року, потерпілий ОСОБА_9 розповів про обставини вчиненого відносно нього злочину обвинуваченим ОСОБА_4 та вказав розташування і дії учасників події на місці злочину.
В ході проведення слідчого експерименту від 02.11.2016 року свідок ОСОБА_10 також розповіла про обставини вчинення злочину обвинуваченим ОСОБА_4 відносно потерпілого ОСОБА_9 .
Свідок ОСОБА_20 та свідок ОСОБА_18 , згідно з протоколами проведення слідчих експериментів від 03.11.2016 року, розповіли про обставини вчинення правопорушення ОСОБА_4 , які мали місце 08.09.2016 року біля магазину «Продукти» в смт.Єланець. Вказані слідчі дії були зафіксовані в ході відеозапису та диски були переглянуті в судовому засіданні, згідно з правилами ст.359 КПК України.
Як вбачається з протоколу огляду з фототаблицями, на місці події було виявлено та вилучено ніж чорного кольору з металевим лезом із слідами рідини бурого кольору, дві серветки та два змиви з аналогічними слідами.
Відповідно до протоколів пред'явлення предмету для впізнання за фотознімками від 07.11.2016 року, свідок ОСОБА_10 та потерпілий ОСОБА_9 впізнали ніж, яким 08.09.2016 року, близько 19 год., ОСОБА_4 спричинив ножові поранення ОСОБА_9 в область грудної клітини зліва.
Як вбачається з висновку молекулярно-генетичної експертизи №738 від 20.10.2016 року, на експертизу було надано зразки крові потерпілого ОСОБА_9 та підозрюваного ОСОБА_4 , а також предмет схожий на ніж, вилучений в ході проведення ОМП; на лезі ножа знайдено кров людини, клітини з ядрами та визначено їх генетичні ознаки. На руків'ї ножа знайдено клітини з ядрами без домішку крові та визначено їх генетичні ознаки, які наведені в таблиці результатів дослідження. Генетичні ознаки крові та клітин на лезі ножа збігаються з генетичними ознаками крові потерпілого ОСОБА_9 і не збігаються з генетичними ознаками підозрюваного ОСОБА_4 . Генетичні ознаки клітин на руків'ї ножа є змішаними, містять генетичні ознаки підозрюваного ОСОБА_4 та іншої невстановленої особи і не містять генетичних ознак потерпілого ОСОБА_9 ;
Згідно з висновком судово-медичного експерта №541 від 21.09.2016 року на підставі даних судово-медичного дослідження медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_9 та приймаючи до уваги відомі обставини справи, експерт прийшов до наступних висновків: у потерпілого мали місце два колото-різані поранення грудної клітини зліва, одне з яких проникає в плевральну порожнину, а друге - непроникаюче колото-різане поранення. Тілесні ушкодження виникли від дії предмета, предметів, які мають колюче-ріжучі властивості. Проникаюче колото-різане поранення грудної клітини відноситься до тяжких за ознаками небезпеки для життя. Непроникаюче колото-різане поранення відноситься до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я. Експерт не виключає вірогідність утворення тілесних ушкоджень при обставинах, зазначених в постанові та виключає вірогідність утворення тілесних ушкоджень від падіння з висоти власного зросту, або придання йому сили на виступаючий гострий предмет вироблений із металу. Також експерт зазначає, що найбільш вірогідно, що потерпілий та нападаючий в момент спричинення тілесних ушкоджень знаходились обличчям один до одного. Також експерт приходить до висновку про те, що можливе утворення тілесних ушкоджень від удару, ударів вістрям клинка ножа або клинком іншого предмету, який має колюче-ріжучі властивості. Вказує, що за даними карти стаціонарного хворого не можливо встановити розміри клинка ножа, яким було спричинено тілесні ушкодження так як не вказані довжина, направлення ранового каналу.
Крім того, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №1662 від 10.10.2016 року, на підставі наданих медичних документів експертом було зроблено наступні висновки: у ОСОБА_9 мали місце тілесні ушкодження у вигляді проникаючої рани грудної клітини зліва з лівостороннім гемопневмотораксом, рани грудної клітини зліва які могли утворитися від дії будь-якого колюче-ріжучого предмету, не виключно клинком ножа. Утворення даних тілесних пошкоджень в строк та при обставинах, вказаних в постанові, 08.09.16 року не виключається. По ступеню тяжкості дані тілесні пошкодження - проникаючої рани грудної клітини зліва з лівостороннім гемопневмотораксом відносяться до категорії тяжких тілесних пошкоджень за ознакою небезпеки для життя; тілесне пошкодження у вигляді рани грудної клітини зліва відноситься до категорії легких тілесних пошкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я. Утворення даних тілесних пошкоджень при падінні з висоти власного зросту виключається, при приданні тілу прискорення з послідуючим падінням на виступаючий гострий металевий предмет виключається. Також експерт прийшов до висновку, що при нанесенні тілесних пошкоджень потерпілий міг бути звернений передньою стороною тіла до нападаючого (нападаючих). Враховуючи розмір ран на тілі експерт вважає, що ширина клинка, ножа яким було спричинено тілесне пошкодження, може бути не менш ніж 0,5 см і не більш ніж 4 см;
Дослідивши надані докази, судом обґрунтовано зроблено висновок про те, що оскільки обвинувачений ОСОБА_4 , потерпілий ОСОБА_9 та свідок ОСОБА_10 в момент скоєння злочину перебували в стані алкогольного сп'яніння, то їх показання про обставини та деталі вчиненого злочину, зокрема характер, кількість ударів, час вчинення злочину слід оцінювати критично. При цьому, судом правильно були прийняті до уваги показання свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , ОСОБА_18 , які узгоджуються між собою та з іншими матеріалами провадження, зокрема про час, місце, кількість ударів, знаряддя вчинення злочину. Встановлено, що в момент нанесення ОСОБА_4 ударів потерпілому ОСОБА_9 - останній не лежав на землі, так як вказана обставина спростовується показами не тільки зазначених свідків, а й даними висновку судово-медичного експерта №541 від 21.09.2016 року, згідно з яким найбільш вірогідно, що потерпілий та нападаючий в момент спричинення тілесних ушкоджень знаходились обличчям один до одного та висновком судово-медичної експертизи №1662 від 10.10.2016 року про те, що при нанесенні тілесних пошкоджень потерпілий міг бути звернений передньою стороною тіла до нападаючого (нападаючих).
В той же час, показання обвинуваченого, потерпілого та свідка ОСОБА_10 не суперечать показанням інших свідків та висновкам судових експертиз щодо нанесення Тищенком ударів ножем потерпілому ОСОБА_9 в область грудної клітини, тобто в життєво важливі органи.
Згідно з п. 22 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК України), суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.
Суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій, яке є визначальним при відмежовуванні умисного вбивства від заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, необхідно оцінювати не тільки виходячи з показань винного, а й враховуючи сукупність усіх зібраних доказів: показання свідків, потерпілих про характер злочинних дій винного, причини їх припинення, знаряддя вчинення злочину, висновки судово-медичної експертизи про локалізацію і характер поранень тощо.
Проаналізувавши обставини вчинення кримінального правопорушення, показання обвинуваченого, потерпілого, свідків, висновки експертиз, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що поведінка обвинуваченого ОСОБА_4 до, під час і після вчинення злочину, локалізація тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_9 (ушкодження спричинялися двічі у життєво важливі ділянки тіла - грудну клітину зліва в області серця), механізм їх спричинення, знаряддя злочину, яким був ніж, мотиви вчинення злочину через ревнощі до колишньої співмешканки, а також те, що ніяких дій для надання потерпілому медичної допомоги особисто ОСОБА_4 не здійснив, втік з місця події і був затриманий співробітником поліції одразу після вчинення злочину свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_4 діяв з прямим умислом на позбавлення життя потерпілого та вчинив для цього усі необхідні дії, які були для нього завідомо такими, що потягнуть смерть потерпілого, однак смерть ОСОБА_9 не настала через обставини, які не залежали від волі обвинуваченого.
Таким чином, наведене спростовує доводи апелянта на те, що його діями було завдано лише незначну шкоду здоров'ю потерпілого ОСОБА_9 .
Дії ОСОБА_14 судом правильно кваліфіковані за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, як закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (умисне вбивство).
Покарання призначено обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та даних про особу обвинуваченого, який раніше не судимий в силу ст.89 КК України, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, характеризується посередньо, проживає з матір'ю ОСОБА_21 1941 року народження. Також судом взято до уваги відсутність обставин, що пом'якшують покарання та наявність обставини, що обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
На думку апеляційного суду покарання, призначене в межах санкції ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК є необхідним і достатнім для перевиховання обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів. Підстав для зміни або скасування вироку апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 532 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 січня 2017 року відносно ОСОБА_4 ,- без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3