Провадження: № 1-кп/484/162/17
Справа: № 484/1186/17
Вирок
іменем України
18.05.2017 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі : головуючого - судді ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську кримінальне провадження № 12017150110000387 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайська Миколаївської області, громадянина України, освіта неповна середня, не працює, не одружений, проживає та зареєстрований АДРЕСА_1 , раніше судимий:
-01.08.2007 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.2 ст.296 КК України, справу закрито п.»а» ст..1 Закону України «Про амністію»;
-16.04.2008 року Первомайським міськрайонним судом в Миколаївській області за ч.1 ст.309 КК України, 1 рік позбавлення волі, ст..75 КК України 1 рік іспитового строку;
-25.01.2012 року Первомайським міськрайонним судом в Миколаївській області за ч.2 ст.307 КК, із застосуванням ст..69 КК України 3 роки позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна, 12.11.2012 року звільнився умовно достроково на 11 місяців 7 днів
в скоєні злочину передбаченого ч.3 ст.15, ч. 1 ст.185 КК України
за участю сторін кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_4 обвинуваченного - ОСОБА_3
встановив:
На початку січня 2017 року, точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, у темну пору доби перебуваючи на території фермерського господарства, яке належить ОСОБА_5 , яке розташовано АДРЕСА_2 обвинувачений ОСОБА_3 помітив в одному з господарських приміщень залізобетонні стовпи в кількості 12 шт. які він вирішив таємно викрасти шляхом демонтажу. З метою приховати сліди злочину обвинувачений ОСОБА_3 вирішив викрадати вищезазначене майно поступово частинами.
Виконуючи задумане обвинувачений ОСОБА_6 наступного дня повернувся до території фермерського господарства й при цьому узяв з собою пилку по металу та молот, за допомогою яких в подальшому розбив та викрав залізобетонний стовпчик демонтувавши в ньому арматуру загальною вагою 15 кг., яку реалізував громадянинові ОСОБА_7 як металобрухт, за що отримав грошові кошти в сумі 60 грн.
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на таємне викрадення чужого майна обвинувачений ОСОБА_3 , через декілька днів повернувся до фермерського господарства ОСОБА_5 де розбив та викрав два залізобетонних стовпа демонтувавши з них арматуру загальною вагою 30 кг., яку реалізував громадянину ОСОБА_7 , як металобрухт, за що отримав грошові кошти в сумі 120 грн.
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на таємне викрадення чужого майна обвинувачений ОСОБА_3 , через декілька днів повернувся до фермерського господарства ОСОБА_5 де розбив та викрав три залізобетонних стовпа демонтувавши з них арматуру загальною вагою 90 кг., яку реалізував громадянину ОСОБА_7 , як металобрухт, за що отримав грошові кошти в сумі 180 грн.
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на таємне викрадення чужого майна обвинувачений ОСОБА_3 , через декілька днів повернувся до фермерського господарства ОСОБА_5 де розбив та викрав два залізобетонних стовпа демонтувавши з них арматуру загальною вагою 30 кг., яку реалізував громадянину ОСОБА_7 , як металобрухт, за що отримав грошові кошти в сумі 120 грн.
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на таємне викрадення чужого майна обвинувачений ОСОБА_3 , через декілька днів повернувся до фермерського господарства ОСОБА_5 де розбив та викрав два залізобетонних стовпа демонтувавши з них арматуру загальною вагою 30 кг., яку реалізував громадянину ОСОБА_7 , як металобрухт, за що отримав грошові кошти в сумі 120 грн.
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на таємне викрадення чужого майна обвинувачений ОСОБА_3 , через декілька днів повернувся до фермерського господарства ОСОБА_5 де розбив та викрав два залізобетонних стовпа демонтувавши з них арматуру загальною вагою 30 кг., яку реалізував громадянину ОСОБА_7 , як металобрухт, за що отримав грошові кошти в сумі 120 грн.
продовжуючи свої протиправні дії 18.02.2017 року близько 23:00 години обвинувачений ОСОБА_6 перебуваючи на території фермерського господарства ОСОБА_5 , а саме в господарському приміщенні, мав намір продовжити протиправні дії та демонтував один залізобетонний стовп, проте з причин, що не залежали від його волі, не вчинив всіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки був помічений й затриманий власником фермерського господарства ОСОБА_5 .
Своїми протиправними діями обвинувачений ОСОБА_6 в період часу з січня 2017 року по лютий 2017 року, таємно шляхом вільного доступу демонтував та викрав всього 12 залізобетонних стовпів з яких в наслідок демонтажу отримав 180 гк. арматури, які в подальшому реалізував як металобрухт.
Згідно довідки ТОВ «Мінерал» вартість 1 кг. брухту чорного металу на січень 2017 року становить 4.40 грн. Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_6 спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріального збитку на суму 792 грн.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення передбаченого ч.3 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, тобто незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в скоєному злочині визнав повністю, в скоєному щиро кається, просить не позбавляти його волі, фактичні обставини справи розмір викраденого та суму завданого збитку не оспорював. Суду підтвердив про обставини скоєного злочину відповідно до викладеного в обвинувальному акті.
Потерпілий в судове засідання надав заяву про слухання справи у його відсутність, претензій матеріального характеру до обвинуваченого немає.
Ніхто з учасників процесу ніякі фактичні обставини справи та розмір завданих збитків не оспорював, тому судом не досліджувались докази щодо цих обставин відповідно до ч.3 ст. 394 КПК України. Крім того, обвинувачення підтверджується показами самого обвинуваченого які є послідовними та узгоджуються з викладеним в обвинувальному акті.
Оцінивши у сукупності досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду. Його дії правильно кваліфіковані за ч.3 ст.15 ст. 185 ч.1 КК України.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченим, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, а також данні про особу винного, який повністю визнав себе винним, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Обставинин які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Враховуючи наведене, а саме данні про особу обвинуваченого, що його характеризують та обставини, що пом'якшують покарання, суд вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства. Покарання слід призначити в межах санкцій частини статті, за якими він обвинувачуються із застосуванням ст.. 75 КК України.
Обвинуваченому раніше запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ст. 185 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням , з іспитовим строком на (три) роки.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки :
періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Апеляційну скаргу може бути подано до апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя: