Справа № 468/26/17-к
Провадж.№ 1-кп/481/40/2017
Іменем України
04.05.2017 р. Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новий Буг Миколаївської області матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною освітою, не працюючого, не одруженого, засудженого 20.04.2015 року Баштанським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з повною загальною освітою, не працюючого, розлученого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, не судимого;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Добре Баштанського району Миколаївської області, українця, громадянина України, з повною загальною освітою, не працюючого, співмешкаючого, проживаючого по АДРЕСА_3 , засудженого:
02.08.2011 року Баштанським районним судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75,76 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;
12.02.2013 року Баштанським районним судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 185 КК України до трьох місяців арешту, звільнений 18.04.2013 року;
04.06.2013 року Баштанським районним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 297, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК України до 3 років і 3 місяців позбавлення волі, звільнений 04.03.2016 року по відбутті строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
Суд визнав доведеним, що на початку жовтня 2016 року (точної дати в ході досудового розслідування не встановлено), близько 21:00 год. ОСОБА_5 і ОСОБА_7 , за попередньою змовою, спрямованою на викрадення чужого майна, проникли на територію ФГ «Янтарь», що розташоване по вул. Шевченко, 6 в с. Лоцкине Баштанського району Миколаївської області, де з приміщення складу, таємно викрали 150 кг насіння соняшнику, вартістю 1050 грн., яке, помістивши у 6 полімерних мішків, перемістили його за територію вказаного фермерського господарства і розпорядилися ним на свій розсуд.
Внаслідок вказаного кримінального правопорушення потерпілому ФГ «Янтарь» в особі його голови ОСОБА_9 , було завдано матеріальних збитків на загальну суму 1050 грн., які в ході досудового розслідування були відшкодовані обвинуваченими повністю.
Крім цього, суд визнав доведеним, що в середині жовтня 2016 року (точної дати в ході досудового розслідування не встановлено), близько 21:00 год. ОСОБА_5 і ОСОБА_10 за попередньою змовою, спрямованою на викрадення чужого майна, проникли на територію ФГ «Янтарь», що розташоване по вул. Шевченко, 6 в с. Лоцкине Баштанського району Миколаївської області, де з приміщення складу таємно викрали 275 кг насіння соняшнику, вартістю 1925 грн., яке помістивши в 11 полімерних мішки, перемістили його за територію вказаного фермерського господарства і розпорядилися ним на свій розсуд.
Внаслідок вказаного кримінального правопорушення потерпілому ФГ «Янтарь» в особі його голови ОСОБА_9 , було завдано матеріальних збитків на загальну суму 1925 грн., які в ході досудового розслідування були відшкодовані обвинуваченими повністю.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винним у пред'явленому йому обвинуваченні і пояснив, що на початку жовтня 2016 року до нього додому прийшов його знайомий ОСОБА_7 , якому він запропонував викрасти насіння соняшнику зі складу на території ФГ «Янтарь», який розташований по вул. Шевченко, 6 в с. Лоцкине Баштанського району Миколаївської області. Цього ж дня, близько 21:00 год. прихопивши з собою 6 полімерних мішків вони з ОСОБА_7 прийшли до території ФГ «Янтар», після чого вони перелізли через огорожу та підійшли до складу. Потім, через отвір у віконній рамі вони проникли в приміщення складу, де набрали у 6 полімерні мішки насіння соняшнику, по 25 кг в кожен мішок. В подальшому вони з ОСОБА_7 покинули склад та територію вказаного фермерського господарства і викраденим насінням соняшника (150 кг.) розпорядилися, як власним. Окрім цього, в середині жовтня 2016 року до нього додому прийшов ОСОБА_6 , який йому запропонував викрасти знову ж таки зі складу вказаного господарства насіння соняшнику. Цього ж дня, біля 21:00 год., він з ОСОБА_6 , в такий спосіб, як це раніше він робив з ОСОБА_7 , проникли в приміщення складу ФГ «Янтар», де вони набрали в 11 полімерних мішки насіння соняшнику, по 25 кг в кожен мішок. В подальшому вони з ОСОБА_6 покинули склад та територію вказаного фермерського господарства і викраденим насінням соняшника (275 кг.) розпорядилися, як власним.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 , у пред'явленому обвинуваченні винним себе визнав повністю та показав, що в середині жовтня 2016 року він прийшов до дому до ОСОБА_5 та запропонував йому викрасти зі складу ФГ «Янтар», який розташований по вул. Шевченко, 6 в с. Лоцкине Баштанського району Миколаївської області, насіння соняшнику. Цього ж дня, біля 21:00 год., він з ОСОБА_5 , проникли в приміщення складу фермерського господарства, де вони набрали в 11 полімерних мішки насіння соняшнику, по 25 кг в кожен мішок. В подальшому вони з ОСОБА_5 покинули склад та територію вказаного фермерського господарства і викраденим насінням соняшника (275 кг.) розпорядилися, як власним.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 , у пред'явленому обвинуваченні винним себе визнав повністю та показав, що на початку жовтня 2016 року він прийшовши додому до ОСОБА_5 ,який йому запропонував викрасти насіння соняшнику зі складу на території ФГ «Янтарь», який розташований по вул. Шевченко, 6 в с. Лоцкине Баштанського району Миколаївської області. Цього ж дня, близько 21:00 год. прихопивши з собою 6 полімерних мішків вони з ОСОБА_5 прийшли до території ФГ «Янтар», після чого вони перелізли через огорожу та підійшли до складу. Потім, через отвір у віконній рамі вони проникли в приміщення складу, де набрали у 6 полімерні мішки насіння соняшнику, по 25 кг в кожен мішок. В подальшому вони з ОСОБА_5 покинули склад та територію вказаного фермерського господарства і викраденим насінням соняшника (150 кг.) розпорядилися, як власним.
Потерпілий ОСОБА_9 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд кримінального провадження в його відсутність, в якій також зазначив, що матеріальну шкоду заподіяну обвинуваченими йому відшкодовано повному обсязі, претензій матеріального характеру до них він не має, просить суворо їх не карати.
Крім показань обвинувачених, їх вина у скоєнні злочинів, доводиться такими доказами.
Витягом з кримінального провадження № 12016150140000729 від 07.11.2016 року, та 16.11.2016 року внесеного на підставі заяви ОСОБА_9 про викрадена з території фермерського господарства «Янтар» насіння соняшнику та протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення від 07.11.2016 року.
Даними протоколу огляду місця події від 07.11.2016 року та фото таблицями до нього, яким зафіксовано огляд території складу ФГ «Янтар» в с. Лоцкине Баштанського району, з якого було викрадено насіння соняшника.
Довідкою про вартість одного кілограма насіння соняшника в сумі 7 гривень, станом на період з 10.10.2016 по 01.11.2016 року.
Детальною інформацією про юридичну особу ФГ «Янтар» Баштаського району Миколаївської області, головою якого є ОСОБА_9 .
Заявами від представника потерпілого ФГ «Янтар» ОСОБА_9 , про те що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повернули йому 400 кг насіння соняшника, яке викрали.
Даними протоколу пред'явлення свідку ОСОБА_11 особи для впізнання за фотознімками від 07.11.2016 року за результатами якого свідок впізнав ОСОБА_5 , який в жовтні 2016 року продав йому 16 мішків з насінням соняшника.
Даними протоколу огляду автомобіля ВАЗ-2101, днз НОМЕР_1 від 15.11.2016 року , на якому обвинувачені перевозили мішки з викраденим насінням соняшника.
Даними протоколу проведення слідчого експерименту та фото таблицями до нього від 17.11.2016 року, проведеного за участю підозрюваного ОСОБА_6 , який розповів та показав, як він разом з ОСОБА_12 потрапив на територію ФГ «Янтар», де з складського приміщення викрали насіння соняшнику та в подальшому перенесли мішки з цим насінням до будівлі башти та рорзпорядились на свій розсуд.
Даними протоколу проведення слідчого експерименту та фото таблицями до нього від 17.11.2016 року, проведеного за участю підозрюваного ОСОБА_5 , який розповів та показав, як він разом з ОСОБА_6 потрапив на територію ФГ «Янтар», де з складського приміщення, залізши через вікно, викрали насіння соняшнику та в подальшому перенесли мішки з цим насінням до будівлі башти та рорзпорядились на свій розсуд.
Даними протоколу проведення слідчого експерименту та фото таблицями до нього від 22.11.2016 року, проведеного за участю підозрюваного ОСОБА_7 , який розповів та показав, як він разом з ОСОБА_12 потрапив на територію ФГ «Янтар», де з складського приміщення викрали насіння соняшнику та в подальшому перенесли мішки з цим насінням до будівлі башти та рорзпорядились на свій розсуд.
Висновком судово-психіатричної експертизи № 466 від 14.12.2016 року, згідно якої ОСОБА_7 у період часу, до якого відноситься діяння, що йому інкримінують, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час він може усвідомлювати свої дії та керуватись ними.
Показання обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо обставин викрадення чужого майна з зазначенням його кількості та характерних ознак, а також щодо подальшого розпорядження викраденим майном, об'єктивно співпадають з наведеними доказами, узгоджуються з ними, а тому є достовірними.
Сукупність досліджених доказів вказує на те, що обвинувачений ОСОБА_5 , маючи попередню домовленість з ОСОБА_6 , а потім з ОСОБА_7 , в жовтні 2016 року протиправно, таємно, шляхом проникнення у приміщення, повторно заволодів чужим майном і розпорядився ним як власним, чим вчинив злочинні дії, за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення, повторно.
Обвинувачений ОСОБА_6 , маючи попередню домовленість в жовтні 2016 року з ОСОБА_5 протиправно, таємно, шляхом проникнення у приміщення, заволодів чужим майном і розпорядився ним як власним, чим вчинив злочинні дії, які суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у приміщення.
Обвинувачений ОСОБА_7 , маючи попередню домовленість в жовтні 2016 року з ОСОБА_5 протиправно, таємно, шляхом проникнення у приміщення, заволодів чужим майном і розпорядився ним як власним, чим вчинив злочинні дії, які суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у приміщення.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд приходить до наступного.
Враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів (тяжкі злочини), які скоїв ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 , а потім з ОСОБА_7 , в невеликий проміжок часу між ними, особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який вчинив злочини в період іспитового строку, призначеного за вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 20.04.2015 року за ч.2 ст.185 КК України, беручи до уваги соціально-психологічну характеристику на обвинуваченого, що міститься в досудовій доповіді Баштанського відділу з питань пробації від 18.04.2017 року, а також високу оцінку ризику вчинення ним повторного злочину, суд вважає, що без ізоляції від суспільства, він виправленню не підлягає, посередньо характеризується за місцем проживання, але з урахуванням його щирого каяття та відшкодування заподіяної шкоди, суд призначає йому покарання у виді позбавлення волі в мінімальній санкції ч.3 ст.185 КК України строком 3 роки. На підставі ст..71 КК України ОСОБА_5 належить частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Баштанського районного суду від 20.04.2015 року та призначити остаточне покарання у виді 3 років 2 місяців позбавлення волі.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує, що він вчинив тяжкий злочин , його особу, а саме те, що він є не судимим, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, характеризується позитивно, як обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття, відшкодування заподіяної шкоди, з урахуванням відсутності, обтяжуючих обставин, суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, у мінімальній санкції, передбаченій ч.3 ст.185 КК України, яке буде необхідним і достатнім видом покарання для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
При цьому, враховуючи викладене, беручи до уваги соціально-психологічну характеристику на обвинуваченого, що міститься в досудовій доповіді Баштанського відділу з питань пробації від 18.04.2017 року, а також середню оцінку ризику вчинення ним повторного злочину, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 без відбування покарання і на підставі положень ст.75 КК України приймає рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, передбачених п.1,2 ч.1 та п.2 ч.2 ст.76 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину (тяжкий злочин), особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, судимість по яких не погашена в установленому законом порядку, який через 7 місяців після звільнення з місця позбавлення волі за вчинення умисних корисливих злочинів, вчинив новий умисний корисливий злочин та посередньо характеризується за місцем проживання. З урахуванням пом'якшуючих обставин, а саме щирого каяття та відшкодування завданих збитків, відсутності, обтяжуючих обставин, беручи до уваги соціально-психологічну характеристику на обвинуваченого, що міститься в досудовій доповіді Баштанського відділу з питань пробації від 18.04.2017 року, а також високу оцінку ризику вчинення ним повторного злочину, суд вважає, що без ізоляції від суспільства, його виправлення не можливе та призначає йому покарання у виді позбавлення волі у мінімальній санкції, передбаченій ч.3 ст.185 КК України, яке буде справедливим, необхідним і достатнім видом покарання для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Цивільний позов не заявлявся.
Автомобіль ВАЗ-2101, днз НОМЕР_1 , який за постановою слідчого від 15.11.2016 року визнано речовим доказом та передано на зберігання власнику ОСОБА_13 , згідно до приписів п.1 ч.9 ст.100 КПК України підлягає залишенню у останнього, як законного володільця.
Керуючись ст.ст.369-371, 373-376 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст..71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 20.04.2015 року і остаточно призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 3(три) роки 2 (два) місяці.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з часу приведення вироку до виконання.
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з часу приведення вироку до виконання.
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі положень ст.75 КК України засудженого ОСОБА_6 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю три роки не вчинить нового злочину і виконає обов'язки, передбачені п.1,2,ч.1 ст.76 та п.2 ч.2 ст.76 КК України, що на нього покладаються, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речовий доказ: автомобіль ВАЗ-2101, днз НОМЕР_1 від 15.11.2016 року, який за постановою слідчого від 15.11.2016 року передано на зберігання ОСОБА_13 , залишити останньому, як законному володільцю.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченим та прокурору.
Суддя