23.05.17
Справа № 489/737/17
Номер провадження 2-а/489/169/17
Іменем України
23 травня 2017 р. м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого - судді Тихонової Н.С.,
секретаря - Бреженюк Н.С.,
за участі:
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Тарасюк І.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м. Миколаєва про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
В лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції м. Миколаєва про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
З адміністративного позову вбачається, що 02.02.2017 р. відносно ОСОБА_1, інспектором патрульної поліції Байдак С.О. було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп. за порушення вимог ч.2 ст. 122 КУпАП, оскільки керуючи транспортним засобом, на пр. Богоявленському у м. Миколаєві, здійснив поворот на перехресті на забороняючий червоний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.2.3 е) ПДР України. Проте позивач з вказаною постановою не погоджується, оскільки обставини, викладені в ній, не відповідають дійсності, правил дорожнього руху він не порушував. Крім того, інспектором було винесено Постанову з порушенням вимог законодавства до її змісту.
Посилаючись на вищевикладене, позивач просить суд визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АР №777627 від 02.02.2017 р.
Позивач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнавав та проти них заперечував. Вказував, що факт вчинення позивачем правопорушення зафіксовано на відеозаписі, зі змісту якого вбачається, що позивач здійснив розворот на проспекті Богоявленському на червоний сигнал світлофору, чим порушив правила дорожнього руху.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
02.02.2017 р. ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, у АДРЕСА_1, керуючи транспортним засобом, здійснив поворот на перехресті на забороняючий червоний сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.2.3 е) ПДР України. Його було зупинено інспектором 1 батальйону 2 роти УПП в м. Миколаєві капралом поліції Байдук С.О. та винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №777627 за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідно до якої на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп.
Згідно ч.2 ст.122 КУпАП України передбачено відповідальність та стягнення за … проїзд на заборонений сигнал світлофора …
Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність…, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доводи позивача про те, що відповідачем було розглянуто адміністративну справу всупереч вимог чинного законодавства, відразу на місці зупинки автомобіля, чим порушив положення ст. 258 КУпАП не можуть бути прийняті судом до уваги через наступне.
Так, відповідно до положеньст. 283 КпАП України - розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Відповідно до ст. 276 КУпАП- справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Пунктом 2.3 рішення Конституційного суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп2015 передбачено, що у частинах першій, другійстатті 258 КпАП Українивизначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.
Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.
ЗаКпАП Українидо цього переліку належать, зокрема, такі адміністративні правопорушення: порушення вимог пожежної безпеки в лісах (стаття 77); порушення правил полювання (частина перша статті 85); порушення правил рибальства (частина третя статті 85); порушення правил щодо карантину тварин, інших ветеринарно-санітарних вимог (стаття 107); викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей вагонів поїздів, прохід по залізничних коліях у невстановлених місцях (частина третя статті 109); викидання за борт річкового або маломірного судна сміття та інших предметів (частина третя статті 116-2); провезення ручної кладі понад установлені норми і неоплаченого багажу (стаття 134); безквитковий проїзд (стаття 135); прояв неповаги до суду (стаття 185-3). Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні.
Таким чином, Конституційний Суд України у зазначеній справі дійшов висновку, що всі інші види правопорушень розгляду у скороченому провадженні не підлягають. (ВАСУ справа № К/800/37207/15 від 26 жовтня 2016 року).
Частина третя ст. 258 КУпАП передбачає, що працівник патрульної поліції може винести постанову на місці вчинення правопорушення. Проте, постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи. Постанова щодо притягнення особи до відповідальності виноситься за результатами розгляду справи.
Частина третя ст. 258 КУпАП вказує на те, що працівник патрульної поліції повинен дотримуватись вимог ст. 283 КУпАП, яка зазначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи.
При цьому зміни до ст. 258 КУпАП, якими надано можливість працівникам Національної поліції не складати протоколи про адміністративні правопорушення, та Інструкція № 1395, якою врегульовано порядок оформлення адміністративних правопорушень саме у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, набрали чинності пізніше, ніж було прийняте вищевказане рішення Конституційного Суду України і вказаним нормативним актам не надавалось тлумачення Конституційним Судом України.
Отже, приписи постанови Конституційного Суду України по справі № 1-11/2015 від 26.05.2015 року повинні застосовуватись з урахуванням законодавчих змін, що відбулися у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, внесених Законом України від 14.07.2015 року № 596-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення дорожнього руху» та вищевказаною Інструкцією.
З огляду на викладене, вбачається, що розгляд справи на місці зупинки транспортного засобу не є порушенням процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, яке утворює самостійну підставу для скасування постанови, винесеної за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Крім того посилання позивача на невірний спосіб заповнення бланку Постанови про адміністративне правопорушення не може також вважатись належним доказом, оскільки не є підставою для скасування Постанови та не спростовує факту вчинення правопорушення або проведення розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зі змісту наданого представником відповідача відеозапису вбачається, що позивач, при русі по пр. Богоявленському, з метою дотримання безпеки дорожньої обстановки та не створення аварійної ситуації, при розвороті на дорозі, дочекався поки автомобілі, які рухались по зустрічній смузі зупиняться, відразу після чого почав виконувати розворот.
Проте почав виконувати та закінчив маневр позивач на червоний сигнал світлофору.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення зафіксовано, а саме проїзд на червоний сигнал світлофору, суд вважає, що вина позивача доведена, отже заявлені вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 69, 71, 99, 102, 122, 160, 161, 163, 171-2 КАС України, ст. 288 КУпАП, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м. Миколаєва про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня її проголошення або отримання її копії.
Суддя : Н.С. Тихонова