Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"18" травня 2017 р.Справа № Б-50/184-10 вх. № 9023/2-50
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Міньковського С.В.
при секретарі судового засідання Лук'янчук О.І.
за участю сторін: ліквідатор - Косиневський М.А.,
розглянувши заяву ТОВ "ТПД Земляни" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Клочко О.М. про витребування майна з чужого незаконного володіння
По справі за заявою ТОВ "ТПД "Земляни", м. Харків
до ТОВ "ТПД "Земляни", м. Харків
про визнання банкрутом
До господарського суду 09.02.2017 р. надійшла справа №925/1565/13 за підсудністю з господарського суду Черкаської області за позовом ТОВ "ТПД "Земляни" до ФОП ОСОБА_3, 3-я особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Реєстраційна служба Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області та ПАТ "Райффайзен Банк аваль" про витребування майна з чужого незаконного володіння для приєднання та подальшого розгляду в межах справи про банкрутство ТОВ "Торгівельно-промисловий дім "Земляни" №Б-50/184-10.
Господарський суд Харківської області ухвалою від 14.02.2017 р. справу № 925/1565/13 приєднав до справи №Б-50/184-10 для подальшого розгляду в межах справи про банкрутство, призначив проведення судового засідання на 28.02.17 р., зобов'язав ліквідатора надати суду інформаційну довідку з реєстру речових прав на нерухоме майно з метою визначення власника спірного майна та визнав явку в судове засідання ліквідатора, ФОП ОСОБА_3 та заставного кредитора обов'язковою, враховуючи приписи постанови Верховного Суду України №16/047 від 13.04.2016 року у справі №908/4804/14, відповідно до якої ВСУ проаналізувавши зміни до статей 16 та 12 ГПК України в системному аналізі з положеннями Закону про банкрутство №2343-ХІІ (у редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 року), зазначив про те, що за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення майнових спорів до боржника є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону №2343-ХІІ, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Отже, встановивши виключну підсудність майнових спорів до боржника з 19.01.2013 року суду, який здійснює розгляд справи про банкрутство, законодавець тим самим розширив повноваження такого суду на предмет можливості визнання недійсними правочинів із цивільно-правових підстав та повернення майна боржнику в порядку статті 387, 388 ЦК України, оскільки особи, права яких порушено такими правочинами, та власник, майно якого відчужено третім особам без його згоди, вже не може захистити свої права шляхом звернення з відповідними вимогами у позовному провадженні.
Відтак, заявлений ліквідатором спір про витребування до ліквідаційної маси банкрута майна з володіння третьої особи, яка його набула за цивільно-правовим договором у переможця аукціону, результати якого було визнано недійсними в судовому порядку, підлягає розгляду господарським судом з врахуванням виключної підсудність суду, який здійснює провадження у справі про банкрутство.
Тобто, подальший розгляд заяви про витребування майна здійснюється судом з урахуванням особливостей норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013 р., що застосовується до справи №Б-50/184-10, та з врахуванням перехідних положень цього Закону в редакції після 19.01.2013 р.
Ліквідатор на виконання вимог ухвали суду від 14.02.17 р. надав суду інформаційну довідку з реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.02.2017 р., згідно якого вищезазначене спірне нерухоме майно на даний час зареєстровано за ТОВ "Лесарк". В судовому засіданні арбітражний керуючий Косиневський М.А. зазначив, що не підтримує заяву колишнього ліквідатора Клочко О.М. та просить суд відмовити у її задоволенні.
Представник ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в судове засідання 18.05.17 р. не з'явився, про причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Разом з тим, матеріали справи містять пояснення представника банку від 21.03.17 р., в якому банк зазначає, що оскільки договір купівлі-продажу від 02.09.2011 р., укладений між ТОВ "ТПД "Земляни" та ТОВ "Інтер-Строй Інвест", предметом якого є спірне нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, визнано недійсним, вважає, що є підстави для витребування цього майна не від ОСОБА_3, а від ТОВ "Лесарк" для повернення у власність ТОВ "ТПД "Земляни".
ФОП ОСОБА_3 в судове засідання також не з'явився, про причину неявки суду не повідомив.
Згідно з п.3.9.2. Постанови ВГСУ від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарсько процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участи, якщо ухвалу, в який зазначено час та місце такого засідання, надіслана сторонам у відповідному порядку.
Судом встановлено, що ухвалу про дату та місце проведення судового засідання надіслано у встановленому порядку ліквідатору ТОВ "ТПД "Земляни", ФОП ОСОБА_3, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", Реєстраційна служба Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області, в зв'язку з чим суд розглядає заяву за наявними в справі матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали заяви про витребування майна з чужого володіння, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога колишнього арбітражного керуючого Клочко О.М., всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасника процесу, дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ "ТПД "Земляни" в особі арбітражного керуючого Клочко О.М. з огляду на наступне.
Як свідчать матеріали справи №925/1565/13, які приєднані до матеріалів справи №Б-50/184-10, 26.09.2013 року ТОВ "Торгівельно-промисловий дім "Земляни" в особі ліквідатора Клочка О.М. (далі - заявник) звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - набувач майна) про витребування з незаконного володіння відповідача на користь заявника нежитлової будівлі з підвалами та ганками літ. "А-2" під літ. "А.Б.а.а1.а1" (цегла), загальною площею 3932,3 кв.м., чотири сараї літ. "В", "Г", "Д","Б", вимощення-1, огорожу №1, троє воріт №2, №3, №5, хвіртку №4, огорожу №6, приямки №7, 8, що знаходяться за адресою: Черкаська область, місто Умань, АДРЕСА_1, та земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 3979 кв.м., надану для обслуговування універмагу, що знаходиться за адресою: Черкаська область, місто Умань, АДРЕСА_1 на підставі статті 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з огляду на порушення порядку продажу спірного майна з аукціону в ліквідаційній процедурі у справі №Б-50/184-10 про банкрутство підприємства-заявника (том 1 справи №925/1565/13, а.с. 4 - 34).
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 30.09.2013 року порушено провадження у справі №925/1565/13 та прийнято позовну заяву до розгляду у судовому засіданні, яке неодноразово відкладалося місцевим господарським судом; ухвалою суду від 26.11.2013 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Реєстраційну службу Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області (том 1 справи №925/1565/13 , а.с. 1 - 3, 83 - 84, 94 - 96, 122 - 126, 220 - 221).
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.11.2013 року зупинено провадження у даній справі до розгляду в межах провадження у справі №Б-50/184-10 про банкрутство ТОВ "ТПД "Земляни" заяви ліквідатора про визнання недійсним аукціону від 21.02.2011 року з продажу майна банкрута, що є предметом спору у справі №925/1565/13, та договору купівлі-продажу від 02.09.2011 року, укладеного між позивачем та переможцем аукціону ТОВ "Інтер-строй інвест" (том 1 справи №925/1565/13, а.с. 225 - 226).
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2015 р. у справі №Б-50/184-10 визнано недійсними результати аукціону від 21.02.2011 р. з продажу вищевказаного спірного майна банкрута ТОВ "ТПД "Земляни", яке перебувало в іпотеці у ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", та договір купівлі-продажу, укладений ліквідатором ТОВ "ТПД "Земляни" з переможцем спірного аукціону ТОВ "Інтер-строй інвест".
08.06.2016 року до господарського суду Черкаської області надійшла заява ліквідатора підприємства-позивача Косиневського М.А. про відмову від позову та припинення провадження у справі №925/1565/13 (вх. №11446/16) (том 1 справи №925/1565/13, а.с. 254 - 259).
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 09.06.2016 року поновлено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 21.06.2016 року (том 1 справи №925/1565/13, а.с. 260).
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 21.06.2016 року (суддя Єфіменко В.В.) провадження у справі припинено за відсутністю предмета спору на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з огляду на встановлення обставин реалізації нерухомого майна позивача, щодо якого виник спір про його витребування у добросовісного набувача, під час провадження у справі №Б-50/184-10 про банкрутство позивача та спрямування виручених від його продажу коштів на задоволення вимог заставного кредитора ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"; при цьому, судом не прийнято відмову ліквідатора Косиневського А.М. від позову через його неявку в судове засідання та неможливість роз'яснення йому наслідків відмови від позову (том 1 справи №925/1565/13, а.с. 265 - 266).
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2016 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Смірнової Л.Г., суддів: Чорної Л.В., Кропивної Л.В.) апеляційне провадження у справі №925/1565/13 за апеляційною скаргою ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" припинено з підстав встановлення обставин відсутності у заявника апеляційної скарги права на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції в розумінні статті 91 ГПК України, так як скаржник не набув статусу учасника провадження у даній справі, а оскаржуваним судовим рішенням не вирішувалося питання про його права та обов'язки (том 2 справи №925/1565/13, а.с. 49 - 52).
Постановою ВГСУ від 01.11.2016 р. касаційну скаргу банку задоволено, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від від 22.08.2016 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до апеляційної інстанції.
Постановою Київського Апеляційного господарського суду від 23.11.2016 р. апеляційну скаргу АТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено, ухвалу господарського суду Черкаської області від 21.06.2016 р. скасовано, справу направлено до господарського суду Черкаської області, мотивуючи своє рішення тим, що матеріалами справи не підтверджено припинення існування предмета спору, між сторонами продовжують існувати неврегульовані питання щодо предмету спору.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 02.02.2017 р. справу №925/1565/13 направлено за виключною підсудністю до господарського суду Харківської області для приєднання до справи про банкрутство ТОВ "ТПД "Земляни" та подальшого її розгляду в межах справи про банкрутство.
Отже, судом встановлено, що підставою для подання заяви (позову) є ті обставини, що реалізація зазначеного нерухомого майна в процедурі банкрутства відбулась з порушенням норм діючого законодавства, та є недійсною. Недійсним також є договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений за результатами проведеного аукціону в процедурі банкрутства, що встановлено постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2015 р. у справі №Б-50/184-10. Тобто, є підставою для витребування проданого з аукціону майна його власником (заявником) від відповідача (набувача майна), як добросовісного набувача спірного майна у переможця аукціону, в порядку статті 388 ЦК України.
В своїх письмових поясненнях від 21.03.2017 р., представник ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" вважає, що на дату розгляду справи, право власності на нерухоме майно належить ТОВ "ТПД "Земляни".
Як встановлено судом, ухвалою господарського суду Харківської області від 29.12.2010 р. у справі №Б- 50/184-10 визнано грошові вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у сумі 11 852 597,49 грн та включено їх до першої черги, які забезпечені заставою майна боржника, а також затверджено відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав, в тому числі нежитлова будівля магазину з підвалом загальною площею 3952,9 кв.м., яка розташована за адресою: Черкаська обл., АДРЕСА_1 та земельна ділянка загальною площею 3979 кв.м, що розташована за адресою: Черкаська обл., АДРЕСА_1.
Тобто, ПAT "Райффайзен Банк Аваль" є заставним кредитором боржника ТОВ "ТПД "Земляни" у справі №Б-50/184-10, вимоги якого забезпечені заставою нерухомого майна, що є предметом спору в даній справі, та погашення яких здійснюється за рахунок реалізації зазначеного нерухомого майна в процедурі банкрутства відповідно до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно з інформацією, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна власником відчуженої нерухомості ТОВ "ТПД "Земляни" з 25.11.2013 р. та станом на 28.02.2017 р. є ТОВ "Лесарк" (код 389412254, адреса: Черкаська область, м. Умань, вул. Піонтковського, 10, офіс 2) (т. 2 справи №925/1565/13 а.с.207-212).
ПAT "Райффайзен Банк Аваль" в своїх письмових поясненнях від 21.03.17 р. (т. 2 а.с. 227-229) зазначає, що оскільки договір купівлі-продажу від 02.09.2011 р., укладений між ТОВ "ТПД "Земляни" в особі ліквідатора та ТОВ "Інтер-строй Інвест", предметом якого є нежитлова будівля та земельна ділянка загальною площею 0,3979 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, за адресою: Черкаська область, АДРЕСА_1, визнано недійсним, наявні правові підстави для витребування цього майна від ТОВ "Лесарк" для повернення у власність ТОВ "ТПД "Земляни".
У відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.13 р. (далі - Закон про банкрутство), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчим актами України.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтями 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Слід зазначити, що заявник самостійно визначає і обґрунтовує в своїй заяві в чому полягає порушення його прав та інтересів, а суд повинен перевірити доводи, на яких ґрунтуються його вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і в залежності від встановлених обставин вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
При цьому, спір про право характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб'єктами правовідносин з приводу їх прав та обов'язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.
Відповідно до приписів статті 386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Під захистом права власності, за приписами наведеної норми, розуміється, зокрема, наявність у власника права вимагати усунення будь-яких порушень його права, вимагати усунення будь-яких перешкод з боку інших осіб, пов'язаних із здійсненням ним володіння, користування або розпорядження належним йому майном; наявність у власника права на судовий захист свого права власності; поширення положень щодо захисту права власності на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на іншому речовому праві, або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором.
Законодавство надає власникові можливість на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону й іншим правовим актам не зачіпаючи охоронювані законом інтереси інших осіб. Всі дії, що перешкоджають власникові на власний розсуд користуватись своїм володінням повинні бути припинені способами, установленими законом. Характер засобів, вибраних для захисту свого права, повинен відповідати характеру порушених правовідносин.
Статтею 330 ЦК України передбачено, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Згідно статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Отже, відповідно до статей 330, 387 ЦК України, віндикаційний позов може бути пред'явлений тільки тоді, коли особа незаконно заволоділа річчю внаслідок передачі йому такої речі не власником, а іншою особою. Подання такої заяви (позову) не вимагає визнання недійсними усього ланцюга правочинів, за якими майно потрапило від заявника (позивача) до набувача майна (відповідача) від третіх осіб. Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано за його наявності та незалежно від винятків, передбачених для добросовісного набувача частиною 3 статті 388 ЦК України.
Разом з тим, застосування статті 387 ЦК України передбачає одночасне застосування глави 83 ЦК України (статті 1212 ЦК України), яка застосовується, зокрема, при витребуванні майна власником із чужого незаконного володіння (пункт 2 частини 3 статті 1212 ЦК України), при поверненні виконаного однією із сторін у зобов'язанні (пункт 3 частини 3 статті 1212 ЦК України), якщо повернення майна допускається в силу договору чи закону.
Отже, звертаючись з віндикаційними вимогами, заявник повинен підтвердити його право власності на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. Тобто, в першу чергу, на підтвердження наявності у позивача суб'єктивного права на витребування майна з чужого незаконного володіння останній повинен надати суду відповідні докази, що підтверджують його право на вказане майно, а також факт наявності майна у незаконному володінні відповідача та факт відсутності у відповідача правових підстав для володіння майном.
Незаконність володіння майном відповідачем повинна бути доведена позивачем у суді при зверненні з відповідною позовною заявою, оскільки законодавство презюмує добросовісне (правомірне) володіння чужим майном, якщо інше не випливає із закону або не встановлене рішенням суду.
Заявник - ТОВ "ТПД "Земляни" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Клочко О.М. в своїй заяві наполягав на витребуванні майна саме з чужого незаконного володіння ФОП ОСОБА_3, що за своєю суттю є витребуванням від недобросовісного набувача. Проте, матеріалами справи встановлено визнання недійсними результатів аукціону від 21.02.2011 р. з продажу спірного майна та договір купівлі-продажу, укладений з переможцем аукціону ТОВ "Інтер-строй Інвест", що є в подальшому підставою для витребування майна від добросовісного набувача цього майна в порядку статті 388 ЦК України, яким був ОСОБА_3
Проте, на час розгляду зазначеної заяви, заявником-ліквідатором не доведено суду, що ОСОБА_3 є недобросовісний набувач, на підставі чого можливо застосовувати статтю 387 ЦК України. Оскільки, ацукціон з продажу спірного нерухомого майна проведено 21.02.2011 р.;. 02.09.2011 р. укладено договір купівлі-продажу зазначеного вище майна між ліквдіатором ТОВ "ТПД "Земляни" та ТОВ "Інтер-строй Інвест"; ОСОБА_3 набув право власності на зазначене спірне нерухоме майно 04.09.2012 р. на підставі договору іпотеки від 22.02.2012 р.; і лише 09.02.2015 р. постановою ХАГС результати аукціону від 21.02.2011 р. та договір купівлі-продажу від 02.09.2011 р. визнано недійсними.
Тобто, заявником не доведено суду: по-перше, факт відсутності у набувача майна ФОП ОСОБА_3 правових підстав для володіння майном; по-друге, факт наявності спірного майна у незаконному володінні ФОП ОСОБА_3 Тобто, станом на дату розгляду судом справи, заявником (позивачем) взагалі не підтверджено наявність у заявника ТОВ "ТПД "Земляни" суб'єктивного права на витребування майна з чужого незаконного володіння саме у ФОП ОСОБА_3
Щодо заміни неналежного відповідча ОСОБА_3 на ТОВ "Лесарк" на підставі ст. 24 ГПК України, за клопотанням ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в межах справи про банкрутство, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.13 р. (далі - Закон про банкрутство), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчим актами України.
Отже, господарські суди, розглядаючи заяву про визнання недійсним правочину (договору), повинні застосовувати тільки ті статті або відповідні частини статей ГПК України, що регулюють виключно вирішення господарських спорів у позовному провадженні. Такими, зокрема, є статті, які визначають коло учасників позовного провадження (статті 18 (склад учасників судового процесу), 21 (сторони в судовому процесі), 23- 27 ГПК України (інший відповідач, треті особи, які заявляють самостійні вимог на предмет спору, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору). Проте, учасниками судового процесу у справах про банкрутство є особи, які визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (п.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судоми першої інстанції»), до складу яких не входять сторони, що визначені у ст.ст. 21, 22-27 ГПК України. Крім того, судовий процес, наявний у відносинах банкрутства, є більш спрощений та не передбачає можливості залучення всього арсеналу правових заходів, що застосовують у позовному провадженні (інститут третіх осіб, механізм зустрічного позову, неналежний відповідач, тощо), оскільки його механізм повинен бути бездоганно формалізований і зрозумілим, адже він зачіпає стабільність майнового обороту.
На підставі викладеного, клопотання АТ "Райффайзен Банк Аваль", яке заявлене в межах справи про банкрутство є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які є спеціальними по відношенню до загальних норм ГПК такої дії не передбачають.
Захист відносин власності в Україні здійснюється на загальних засадах, визначених Конституцією України, Цивільним кодексом України.
Поняття права власності визначено статтею 316 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності визначений статтею 317 Цивільного кодексу України, відповідно до якої власнику належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном.
Згідно статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Положення частини другої статті 328 Цивільного кодексу України закріплюється презумпція правомірності набуття права власності на певне майно. Так, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не буде встановлено в судовому порядку або незаконність права власності не випливатиме із закону.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що сторонами зроблено не було.
За змістом ст.ст. 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Відповідно до вимог ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Отже, враховуючи наведені норми законодавства та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що суду не доведено підстав для задоволення заяви арбітражного керуючого Клочко О.М. та витребування спірного майна з володіння ФОП ОСОБА_3
Керуючись ст.ст. 22-32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.13 р.), ст. 16, 17, 328, ч. 1-2 ст.ст. 387, 388 ЦК України, ст.ст. 4-1, 12, 22, 24, 33-34, 43, 75, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В задоволенні заяви ТОВ "ТПД "Земляни" арбітражного керуючого Клочко О.М. про витребування з чужого незаконного володіння фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь ТОВ "Торгівельно-промисловий дім "Земляни" нежитлової будівлі з підвалами та ганками літ. "А-2" під літ. "А.Б.а.а1.а1 "(цегла) загальною площею 3932,3 кв.м, чотири сараї літ. "В", "Г", "Д", "Б", вимощення-1, огорожа №1, троє воріт №2, №3, №5, хвіртка №4, огорожа №6, приямки №7, 8, що знаходяться за адресою: Черкаська область, АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 3979 кв.м. надану для обслуговування універмагу, що знаходяться за адресою: Черкаська область, АДРЕСА_1, відмовити.
2. Ухвалу направити ліквідатору ТОВ "ТПД "Земляни", ФОП ОСОБА_3, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", Реєстраційна служба Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області.
Ухвала підписана 22.05.2017 р.
Суддя Міньковський С.В.