15.05.2017 Справа № 904/12150/16
За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомак", м. Кривий Ріг
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, м. Дніпро
про стягнення 3 734,88 грн. заборгованості по орендній платі
Суддя Золотарьова Я.С.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1- представник (дов. №2042 від 25.10.2016)
ОСОБА_2 - представник (дов. № 111 від 02.02.2017)
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: ОСОБА_3 - представник (дов. №16 від 01.03.2017
ОСОБА_4 - представник (дов. № 07 від 03.02.2017)
вільний слухач: ОСОБА_5
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомак" про стягнення заборгованості у розмірі 3 734,88 грн. за договором № 12/02-5471-ОД від 12.02.2014.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-5471-ОД від 12.02.2014, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області та відповідачем. Позивач посилається на те, що 12.02.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомак", як орендарем було укладено договір оренди нерухомого майна № 12/02-5471-ОД від 12.02.2014. Балансоутримувачем орендованого майна було ДП "Придніпровська залізниця", правонаступником якого є позивач. Умовами договору оренди було встановлено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70%/30%. В подальшому 05.02.2016 між позивачем та відповідачем було укладено додатковий договір до договору оренди нерухомого майна № 12/02-5471-ОД від 12.02.2014, відповідно до якого сторонами було визначено, що орендодавцем майна є ПАТ "Українська залізниця" та й відповідна орендна плата перераховується орендарем на рахунок орендодавця (позивача) у розмірі 100%. Відповідно до викладеного у позовній заяві розрахунку, позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість у розмірі 3734,88 грн. за період з грудня 2015 по лютий 2016.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2016. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 19.01.2017. (ОСОБА_6М.)
У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 19.01.2017 на 16.02.2017.
15.02.2017 відповідач подав через канцелярію суду заяву про залучення до участі у справі третьої особи - Регіонального відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області. Клопотання обґрунтоване тим, що відповідач 05.02.2016 уклав додатковий договір, яким визначив, що подальша сплата орендної плати буде проводиться в розмірі 100% на користь позивача і не здійснюватиметься на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, тому відповідач вважає, що даний факт суттєво впливає на права та обов'язки Регіонального відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області. Представник позивача не заперечував проти задоволення даного клопотання (а.с.80-81).
Також, 15.02.2017 відповідачем було подано клопотання, в якому відповідач просив суд зобов'язати позивача надати до суду розширений розрахунок заборгованості.
16.02.2017 позивач подав через канцелярію суду письмові пояснення стосовно правомірності укладання додаткового договору від 05.02.2016 до договору оренди нерухомості (або іншого майна) від 12.02.2014 №12/02-5471-ОД (а.с.88-90).
Розпорядженням керівника апарату суду № 144 від 23.02.2017 у зв'язку зі знаходженням судді Бондарєва Е.М. на лікарняному відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справу №904/12150/16 передано на розгляд судді Золотарьовій Я.С.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2017 справа №904/12150/16 прийнята до провадження та призначена до розгляду на 20.03.2017.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2017 до участі у справу залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області та відкладено розгляд справи на 11.04.2017.
10.04.2017 позивач подав до суду письмові пояснення в яких зазначив, що принципом розмежування орендодавця є критерій внесення майна до статутного капіталу, а не форма власності; форма власності майна залізниці не змінилась, а залишилась державною, лише майно розділене на статутний капітал та майно, що увійшло на праві господарського відання, за яким в договорах оренди залишився орендодавець Регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області; в договорах оренди, майно що увійшло до статутного капіталу, орендодавцем є підприємство, до якого належить статутний капітал - ПАТ "Укрзалізниця".
11.04.2017 відповідач подав через канцелярію суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи (а.с.139-144) та відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивач, не зареєструвавши права власності на орендоване майно не міг укладати будь-яких договорів від свого імені. Також, щодо посилання позивача на акт звірки розрахунків відповідач вказав, що вказаний акт було складено станом на 31.08.2016, натомість у графі сальдо на 01.01.2016 заборгованість відповідача перед позивачем дорівнювала 0 грн.; заборгованість за заявлений позивачем період була сплачена відповідачем у повному обсязі 29.03.2016 на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, згідно платіжного доручення №1308. Отже, оскільки заборгованість з орендної плати відсутня, відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (а.с.145-148).
11.04.2017 третя особа подала письмові пояснення, в яких вона зазначає, що засновником і єдиним акціонером "ПАТ "Українська залізниця" є держава в особі Кабінету Міністрів України, який здійснює управління корпоративним правами держави стосовно товариства. Єдиним власником спірного майна є держава в особі Кабінету Міністрів України. Державне майно, передане до статутного фонду державних акціонерних товариств, залишається у державній власності і відчуження його можливе тільки органами приватизації через визначені законом приватизаційні процедури (лист Міністерства юстиції від 11.01.2007 №19-32/2 щодо роз'яснення порядку реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна залежно від форм власності). Правовстановлюючі документи, що підтверджують право власності ПАТ "Українська залізниця" на майно, що є об'єктом оренди за договором від 12.02.2014 №12/02-5471-ОД, відсутні. Договір оренди укладений з Регіональним відділенням як орендодавцем, а зміна власника орендованого майна є істотною і на вимогу ст.ст. 636, 638, 651, 652 Цивільного кодексу України допускається лише за згодою сторін. Регіональне відділення є належним орендодавцем за спірним договором, оскільки майно, передане в оренду, залишилось у державній власності, а порядок передачі вказаного майна на даний час не затверджено Кабінетом Міністрів України. Між сторонами не було підписано тристоронньої угоди, а також акт приймання-передачі орендованого майна, у відповідача існує обов'язок щодо сплати орендної плати у порядку, встановленому саме договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 12.02.2014 №12/02-5471-ОД. Просив суд у задоволенні позову відмовити (а.с.149-153).
У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 11.04.2017 на 25.04.2017.
25.04.2017представник відповідача подав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів для надання додаткових доказів.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2017, продовжено строк вирішення спору на 15 днів до 15.05.2017 та відкладено розгляд справи на 15.05.2017.
15.05.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити, подав до суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Представник третьої особи в судовому засідання заперечував проти позову, вважає позовні вимоги необґрунтованими.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
ОСОБА_7 зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 15.05.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та третьої особи, господарський суд,
12.02.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області (орендодавець - третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомак" (орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №12/02-5471-ОД (а.с.11-14).
Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме або інше майно, нежитлове вбудоване приміщення (майно), площею 104,0 кв. м, розташоване за адресою м. Кривий Ріг, вул. Серафимовича, 1 на першому поверсі одноповерхового (будинку, приміщення, будівлі), що перебуває на балансі ДП "Придніпровська залізниця" (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 12 вересня 2013 року і становить за незалежною оцінкою 97 5070,0 грн.
Майно передається в оренду з метою розміщення станції технічного обслуговування автотранспорту (п.1.2 договору).
Відповідно до п.2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акту приймання-передачі майна.
Відповідно до п. 3.1 договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (із змінами) (далі - Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - грудень 2013 - 1643,01 грн.
За умовами п. 3.3 договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
У пункті 3.6 договору сторонами узгоджено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України, чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж:
- 70% - до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділеннями казначейства - у розмірі 1150,11 грн;
- 30% - балансоутримувачу - у розмірі 492,90 грн.
Орендна плата перераховується щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.
Цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 12.02.2014 до 12.02.2015 включно (п. 10.1. договору).
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди (пункт 10.4 договору).
Вказаний договір підписано з боку позивача (балансоутримувача), відповідача (орендаря) та третьої особи (орендодавця).
12.02.2014 орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду за актом приймання-передачі нежитлові вбудовані приміщення площею 104,0 кв.м., за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Серафимовича, 1 (а.с.16).
05.12.2015 між сторонами було укладено додаткову угоду (а.с.18), якою сторони вирішили доповнити п. 10.1. абзацом 2 та викласти його у наступній редакції: "Цей договір є пролонгованим з 12.02.2015 до моменту створення (реєстрації) Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", але не більше ніж по 11.01.2018".
Вказаною додатковою угодою сторони змінили строк дії договору, визначивши дату його закінчення з вказанням на певну подію - момент створення (реєстрації) Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".
ОСОБА_7 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПАТ "Українська залізниця" було зареєстровано 21.10.2015. Відповідно, строк дії договору закінчився 21.10.2015.
ОСОБА_7 з ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Докази того, що з 21.10.2015 до 21.11.2015 Регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області повідомило відповідача про припинення договору у матеріалах справи відсутні.
05.02.2016 позивач звернувся до відповідача з листом №НГ-9/153 від 02.02.2016, в якому повідомив, що 21.10.2015 було здійснено державну реєстрацію юридичної особи - Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", і внесено запис про утворення регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця". Відповідно до Статуту, ПАТ "Українська залізниця" має у власності майно, що внесене до його статутного капіталу. Позивач вказав, що до ПАТ "Українська залізниця" переходять права та обов'язки за договорами оренди, укладеними через регіональні відділення державного майна України, в зв'язку з чим просив відповідача погодити внесення змін до договору оренди та повернути позивачу підписаний та скріплений печатками додатковий договір (а.с.20).
В подальшому, 05.02.2016 між позивачем було укладено додатковий договір до договору оренди нерухомого (або іншого) майна від 12.02.2014 №12/02-5471-ОД (а.с.21), в якому сторони дійшли згоди, у тому числі, про наступне:
- встановити, що орендодавцем майна, визначеного договором оренди від 12.02.2014 №12/02-5471-ОД є ПАТ "Укрзалізниця" (п. 1 додаткового договору);
- пункт 3.1 розділу 3 "Орендна плата" договору викласти в редакції: "Орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, за базовий місяць розрахунку - листопад 2015 становить 2919,81 грн. без ПДВ.";
- пункт 3.6 договору викласти в редакції: "Орендна плата 100% перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця… не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним.".
У пункті 10 додаткового договору сторони домовились, що умови цього додаткового договору поширюються на взаємовідносини сторін, що виникли з 01.12.2015. Цей додатковий договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.03.2016 включно.
В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що перед укладанням додаткової угоди від 05.02.2016 позивач повідомив відповідача про укладений між ним та Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області договір про заміну сторони у договорі оренди та посилався на те, що він є власником майна, яке є об'єктом оренди. Саме тому відповідач уклав вказану додаткову угоду.
05.02.2016 згідно акту приймання-передачі в оренду нерухомого (або іншого) майна (а.с. 23) позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нерухоме майно (далі - об'єкт оренди) - нежитлові вбудовані приміщення площею 104,0 кв.м., за адресою: м. Кривий ріг, вул. Серафимовича, 1, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 12.09.2013 і становить за незалежною оцінкою 97507,00 грн.
У відповідності до пункту 2 зазначеного акту об'єкт оренди обліковується на балансі СП "Криворізька дирекція залізничних перевезень" філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця".
Позивач зазначає, що станом на час звернення до господарського суду із цим позовом, заборгованість відповідача перед позивачем за договором оренди нерухомого майна, складає 3734,88 грн., що і є причиною виникнення цього спору.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця" було утворено публічне акціонерне товариство "Українська залізниця". Відповідно до додатку №1 до цієї постанови, до переліку підприємств та установ, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", віднесено також Державне підприємство "Придніпровська залізниця".
Позивач вважає, що набуття права власності на нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення, площею 104,0 кв.м за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Серафимовича,1, надає йому підстави для стягнення з відповідача заборгованості за договором за період з грудня 2015 по лютий 2016 у сумі 3734,88 грн., оскільки у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця (ч. 1 ст. 770 ЦК України).
Відповідач проти позовних вимог заперечує та стверджує, що вніс орендну плату за період з грудня 2015 по лютий 2016 у повному обсязі. Вказані кошти відповідач перерахував на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, як орендодавця за спірним договором. На підтвердження надав платіжне доручення №1308 від 29.03.2016 на суму 4116,34 грн. (отримувач платежу - Управління ДКС у м. Кривому Розі) (а.с.140).
Третя особа, позовні вимоги не визнає, а додаткову угоду вважає такою, що не відповідає умовам договору оренди та вимогам чинного законодавства.
Надаючи правову кваліфікацію наявним у матеріалах справи доказам та поясненням учасників судового процесу, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №735 "Питання публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" затверджено Статут Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", відповідно до пункту 2 якого товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200. Пунктом 12 Статуту Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" закріплено, що товариство є юридичною особою з дня державної реєстрації.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.
21.10.2015 відбулась державна реєстрація Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця". До юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа віднесено й Державне підприємство "Придніпровська залізниця".
18.08.2015 Міністерством інфраструктури України відповідно до статті 107 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) був затверджений Передавальний акт Державного підприємства "Придніпровська залізниця" від 31.07.2015 (копія якого наявна у матеріалах справи), згідно якого правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства "Придніпровська залізниця" після його реорганізації шляхом злиття перейшло до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".
За приписами ст. 85 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. 115 ЦК України господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески; майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.
За загальним правилом, право власності на майно, яке передано до статутного фонду товариства переходить у момент такої передачі. Але відповідно до вимог ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на нерухоме майно переходить з моменту державної реєстрації.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" передбачено, що внесення нерухомого майна залізничного транспорту до статутного капіталу товариства може здійснюватися на підставі обліку майна на балансах Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств залізничного транспорту відповідно до законодавства без попередньої державної реєстрації права власності на таке майно.
Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", переоформлення правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, внесені до статутного капіталу товариства, здійснюється протягом двох років з дня державної реєстрації товариства.
Державна реєстрація прав на нерухоме майно, внесеного до статутного капіталу товариства, здійснюється на підставі передавального акту та акту оцінки майна залізничного транспорту, внесеного до статутного капіталу товариства. Передавальний акт та/або акт оцінки майна залізничного транспорту є документами, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на майно, внесене до статутного капіталу товариства.
Таким чином, Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" було передбачено спеціальну процедуру передачі нерухомого майна до статутного фонду ПАТ "Українська залізниця" без одночасного переоформлення права власності на нього, а лише на підставі обліку майна на балансах Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств залізничного транспорту.
Однак, процедура, передбачена ст. 4, 5 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" не змінює момент виникнення права власності на нерухоме майно, яке встановлено ст. 331, 334 Цивільного кодексу України та ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
ОСОБА_7 ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
ОСОБА_7 з ч. 3 ст. 191 Цивільного кодексу України, права на земельну ділянку та інші об'єкти нерухомого майна, які входять до складу єдиного майнового комплексу підприємства, підлягають державній реєстрації в органах, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно.
Право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (частина друга статті 331, частина четверта статті 334 ЦК, частина третя статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Отже, чинним законодавством чітко встановлений момент набуття особою права власності - з моменту проведення державної реєстрації майна.
З матеріалів справи вбачається, що державна реєстрація орендованого майна була проведена 21.09.2016 (№ запису 16600880).
Отже, позивач набув право власності на нежитлові вбудовані приміщення, площею 104,0 кв.м. за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Серафимовича,1, саме 21.09.2016.
В той же час, положення ст. 5 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" встановлюють порядок переоформлення правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, але не змінюють самого моменту з якого позивач набуває право власності на це майно.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з грудня 2015 по лютий 2016 є необґрунтованими, оскільки власником цього приміщення була інша особа.
Суд критично ставиться до додаткового договору від 05.02.2016, укладеного між позивачем та відповідачем, як на підставу вимог позивача.
Так, частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не є стороною договору оренди від 12.02.2014 №12/02-5471-ОД та на момент підписання додаткової угоди не був власником орендованого майна, що виключає можливість посилатися на положення ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України. Отже не має законних підстав для зміни або припинення цивільних прав та обов'язків відповідача та третьої особи, які були встановлені шляхом укладення додаткового договору від 05.02.2016.
Матеріали справи не містять доказів припинення договору оренди від 12.02.2014 №12/02-5471-ОД, вчиненого відповідачем та третьою особою у письмовій формі або зміни умов цього договору. Так само, у матеріалах справи відсутній і акт приймання-передачі (повернення) приміщення, підписаний між відповідачем та третьою особою внаслідок припинення договірних відносин.
Фактично, позивач, без згоди третьої особи, замінив її як орендодавця у правовідносинах за договором, укладеним з відповідачем.
Проте, за загальним правилом, зобов'язання не створюють обов'язків для третіх осіб (ст. 511 ЦК України), а кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою (ч. 1 ст. 512 ЦК України).
Позивачем до матеріалів справи не надано належних доказів заміни орендодавця як кредитора у зобов'язанні, що виникло на підставі договору оренди від 12.02.2014 №12/02-5471-ОД з грудня 2015 року.
Як вже вказувалось державна реєстрація орендованого майна була проведена 21.09.2016 (№ запису 16600880).
Отже, позивач набув право власності на нежитлові вбудовані приміщення, площею 104,0 кв.м. за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Серафимовича,1, саме 21.09.2016.
В той же час, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за період з грудня 2015 по лютий 2016, що є безпідставним, оскільки вказане орендоване майно, не було у власності позивача.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими та речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
ОСОБА_7 з частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З урахуванням викладеного правові підстави для стягнення з відповідача на користь ПАТ "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" заборгованості за договором оренди в розмірі 3734,88 грн. відсутні, а вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В позові відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 22.05.2017
Суддя ОСОБА_8