17.05.2017 Справа № 904/10673/16
За позовом Прокуратури Дніпропетровської області, в інтересах держави, в особі Дніпропетровської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тулс"
про витребування майна
за участю:
Третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Комунального житлово-експлуатаційне підприємства "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради
Третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство з питань нотаріату та банкрутства"
Суддя Юзіков С.Г.
Представники:
Прокурор - Бурлаченко О.Л., посвідчення № 017244 від 30.05.13р.
Позивача - ОСОБА_1, дов. №7/10-2567 від 28.12.16р.
Відповідача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)
Третьої особи-1 - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)
Третьої особи-2 - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)
Перший заступник прокурора Дніпропетровської області, в інтересах держави, в особі Дніпровської міської ради просить витребувати у Відповідача на користь територіальної громади, в особі Дніпропетровської міської ради нежитлове приміщення № 190, розташоване за адресою: вул. Радистів, буд. 2 у м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 59265012101).
Крім того, у позовній заяві прокурор просив, відповідно до 66,67 ГПК України, постановити ухвалу, якою:
- накласти арешт на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме: нежитлове приміщення №190 по вул. Радистів, будинок 2 у м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 59265012101);
- заборонити ТОВ "ТУЛС" та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нежитлове приміщення № 190 по вул. Радистів, будинок 2 у м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 59265012101), у тому числі, посвідчення та державної реєстрації договорів купівлі-продажу, дарування, міни, передачі в оренду, задоволення вимог іпотекодержателя.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.16р. заяву заступника прокурора Дніпропетровської області про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на нерухоме майно - нежитлове приміщення № 190 по вул. Радистів, буд.2 у м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 59265012101) загальною площею 25,4 м2.
В обґрунтування позовних вимог прокурор вказав, що в ході здійснення представницьких повноважень прокуратурою області встановлено факт безпідставного вибуття з комунальної власності територіальної громади м. Дніпра об'єктів нерухомого майна, шляхом їх відчуження на користь приватних підприємств, у тому числі нежитлового приміщення № 190, розташованого за адресою: вул. Радистів, буд. 2 у м. Дніпро. Зазначене нежитлове приміщення перебувало на балансі Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради.
20.12.16р. ТОВ "ТУЛС" звернулося до господарського суду із зустрічним позовом, про усунення перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням № 190, розташованим за адресою: вул. Радистів, 2 у м. Дніпро, що належить на праві власності ТОВ "ТУЛС".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.16р. ТОВ "ТУЛС" повернуто зустрічну позовну заяву без розгляду на підставі п. 4, 6 ст. 63 ГПК України.
21.12.16р. від Відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній позов заперечує, посилаючись на те, що ТОВ "ТУЛС" є добросовісним набувачем спірного майна, яке придбане ним за відплатним договором, при цьому, спірне майно вибуло з володіння Дніпропетровської міської ради та КЖЕП "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради, за їх волею. Крім того, заперечуючи проти вимог про витребування майна на підставі ст. 388 ЦК України, Відповідач зазначив про неможливість їх задоволення, через встановлені ч. 2 ст.388 ЦК України обмеження, за яких, майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судового рішення. Обґрунтовуючи свої заперечення, Відповідач також наполягає, що факт визнання недійсним договору купівлі-продажу, за яким спірне майно вибуло з володіння Позивача, не свідчить про його вибуття із володіння особи, яка передала це майно, не з її волі.
Також Відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності, мотивовану тим, що Дніпропетровська міська рада була обізнана про укладання 10.06.13р. КЖЕП "Лівобережжя" ДМР з Компанією з обмеженою відповідальністю "ЕМІНТІЯ ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛТД" договору купівлі-продажу спірного нежитлового приміщення, оскільки міська рада після укладання зазначеного договору втратила право власності на спірне майно, не виконувала обов'язків власника щодо утримання цього майна, не вживала заходів контролю за його станом, збереженням та використанням, міська рада є учасником справи про банкрутство КЖЕП "Лівобережжя" ДМР. Укладений КЖЕП "Лівобережжя" ДМР та Компанією з обмеженою відповідальністю "ЕМІНТІЯ ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛТД" договір купівлі-продажу від 10.06.13р. визнаний недійсним з моменту укладення, тобто строк позовної давності для звернення Позивача, як власника, з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння починає перебіг з моменту вибуття майна з володіння Позивача. Отже, у даному провадженні Позивачем оспорюються правовідносини, що мали місце більш трьох років тому. Строк позовної давності за позовом про витребування з чужого незаконного володіння майна сплив 11.06.16р., а звернення Позивача з позовом мало місце поза межами встановленого строку позовної давності для звернення за захистом порушеного права, що є безумовною підставою для відмови в позові.
23.12.16р. до господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ "ТУЛС" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.16р. про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.16р. провадження у даній справі зупинено до її повернення з Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.17р. ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.16 р. залишено без змін.
Справа №904/10673/16 повернулася до Господарського суду Дніпропетровської області.
23.01.17р. від Відповідача надійшов додатковий відзив, мотивований тим, що рішення Дніпропетровської міської ради №16/9 від 02.03.11р., на яке посилається прокуратура, як на підставу відсутності права господарського відання у КЖЕП "Лівобережжя" ДМР, не могло бути виконано, оскільки всі активи КЖЕП "Лівобережжя" ДМР відповідно до витягу з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та витягу з реєстру обтяжень рухомого майна, знаходились у податковій заставі, а також накладено арешти на активи банкрута. Фактичні обставини справи № 38/5005/6636/2012, за умови належної їх оцінки, свідчать про те, що правомірно продовжувало перебувати на балансі КЖЕП "Лівобережжя" ДМР та залишалося закріпленим за ним на праві господарського відання. Рішення Дніпропетровської міської ради №16/9 від 02.03.11р. є актом індивідуальної дії, і тому Позивач помилково, оцінюючи ці рішення як доказ у справі, послався виключно на обов'язковість їх виконання. У той же день надійшла заява про залишення позову без розгляду, мотивована тим, що прокурор не обґрунтував наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави або громадян у суді, у позові лише зазначено про бездіяльність Дніпропетровської міської ради, але не наведено жодних доказів вказаної бездіяльності: проведення службових перевірок, притягнення до відповідальності винних осіб, тощо.
25.01.17р. до господарського суду надійшов електронний запит справи від Дніпропетровського апеляційного господарського суду, у зв'язку з надходженням касаційної скарги ТОВ "ТУЛС" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.16р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.17р.
25.01.17р. справу направлено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для подальшого направлення до Вищого господарського суду України.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.03.17р. касаційну скаргу ТОВ "ТУЛС" повернуто без розгляду.
Справа №904/10673/16 повернулася до господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою господарського суду від 19.04.17р. провадження у справі поновлено у судовому засіданні.
Відповідач та Треті особи у судове засідання не з'явилися, про час і місце засідання суду сповіщені належно.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Розгляд справи відкладався.
Справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
За клопотанням Відповідача, проводилася фіксація судового процесу технічними засобами.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника Позивача, господарський суд
У ході здійснення представницьких повноважень прокуратурою області встановлено факт безпідставного вибуття з комунальної власності територіальної громади м. Дніпро об'єктів нерухомого майна, шляхом їх відчуження на користь приватних підприємств, у тому числі нежитлового приміщення № 190, розташованого за адресою: вул. Радистів, буд. 2 у м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 59265012101).
Рішенням Дніпропетровської обласної ради № 232-10/ХХІV від 23.10.03р. "Про підвищення ефективності управління майном спільної власності територіальних громад області" в частині передачі обласних комунальних підприємств до власності територіальної громади м. Дніпропетровська, затверджено розпорядження Голови Дніпропетровської обласної ради № 159-р від 18.08.03р. "Про передачу із спільної власності територіальних громад області до територіальної громади м. Дніпропетровська цілісного майнового комплексу обласного житлово-комунального підприємства "Лівобережжя".
Рішенням Дніпропетровської міської ради № 11/13 від 19.11.03р. "Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста обласних житлово-комунальних підприємств "Південне", "Центральний", "Лівобережжя", до комунальної власності прийнято житлово-комунальне підприємство "Лівобережжя" з майном, будівлями і спорудами, що перебували на його балансі, відповідно до акту приймання-передачі від 18.08.03р.
З урахуванням ст. 128 ЦК Української РСР, ст. 31, 35 Закону України "Про власність", чинних на час прийняття зазначених рішень, територіальна громада міста набула права власності на об'єкти нерухомого майна з часу затвердження актів приймання-передачі, а саме з 18.08.03р.
Відповідно до п.п. 2.1. рішення Дніпропетровської міської ради № 11/13 від 19.11.03р. комітету комунальної власності міської ради доручено внести зміни до установчих документів комунального підприємства відповідно до чинного законодавства.
Наказом комітету Комунальної власності міської ради від 17.02.04 р. № 15-КВ затверджено нову редакцію статуту Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради, перереєстрованого Виконкомом Дніпропетровської міської ради 25.02.04р., реєстраційна справа № 04052092Ю0040072.
Відділом Дніпропетровського міського управління юстиції 07.05.13р. проведено державну реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення № 190, розташованого за адресою: вул. Радистів, 2 у м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 59265012101).
Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ст. 144 Конституції України).
Відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції пленарного засідання міської ради відноситься прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.
На виконання Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства міста, рішенням Дніпропетровської міської ради № 16/9 від 02.03.11р., об'єкти нерухомого майна з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, зокрема, КЖЕП "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради передано на баланс КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю".
06.08.12р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження у справі № 38/5005/6636/2012 про визнання банкрутом КЖЕП "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради.
На час відкриття провадження у справі про банкрутство, рішення сесії Дніпропетровської міської ради №16/9 від 02.03.11р. КЖЕП "Лівобережжя” Дніпропетровської міської ради в повному обсязі не виконало, внаслідок чого нерухоме майно продовжувало обліковуватися на балансі підприємства за відсутності правових підстав.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.12р. у справі №38/5005/6636/2012 КЖЕП "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
З урахуванням вказаної постанови ліквідатором КЖЕП "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2, яким спірне нежитлове приміщення включено до ліквідаційної маси підприємства-банкрута, а в подальшому реалізовано, шляхом проведення товарною біржею "Регіональна універсальна біржа" торгів, переможцем яких визначено Компанію з обмеженою відповідальністю "ЕМІНТІА ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛТД".
На підставі протоколу №23 проведення біржових торгів з купівлі-продажу спірного нежитлового приміщення КЖЕП "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради та Компанією з обмеженою відповідальністю "ЕМІНТІА ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛТД" укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований у реєстрі за № 817, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Вказане нерухоме майно Компанія з обмеженою відповідальністю "ЕМІНТІА ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛТД" продала за договором купівлі-продажу №1347 від 23.10.13р., посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.16р. у справі №38/5005/6636/2012 про банкрутство КЖЕП "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради задоволено скаргу прокуратури Дніпропетровської області на дії ліквідатора, визнано неправомірними дії ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_2 з включення, серед іншого, до ліквідаційної маси підприємства-банкрута спірного нерухомого майна, продажу його з відкритих біржових торгів, визнано недійсними результати біржових торгів, проведених 27.12.12р. Товарною біржею "Регіональна універсальна біржа" з продажу спірного нерухомого майна, оформлених протоколом № 23 від 27.12.12р. та визнано недійсним договір купівлі-продажу № 817 від 10.06.13р., зареєстрований приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, укладений ліквідатором-арбітражним керуючим ОСОБА_5 з Компанію з обмеженою відповідальністю "ЕМІНТІА ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛТД" з відчуження нежитлового приміщення № 190, розташованого за адресою: вул. Радистів, 2 у м. Дніпро, загальною площею 25,4 м2.
З урахуванням ч. 4 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.16 р. у справі № 38/5005/6636/2012 є такою, що набрала законної сили.
Прокурор вважає, що при реалізації спірного майна не було дотримано процедуру його відчуження, останнє вибуло від власника поза волею територіальної громади м. Дніпро, а тому підлягає поверненню у її власність, що і стало причиною спору.
Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Частиною 3 ст. 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові (ст. 321, 319, 658 ЦК України).
Відповідно до ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст.388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребуване у нього.
Статтею 387 ЦК України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
За змістом наведеної норми випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача. У той же час покупець не може бути визнаний добросовісним набувачем, якщо на момент укладення відплатної угоди щодо спірного майна мали місце претензії третіх осіб, про які покупцю було відомо і які згодом були в установленому порядку визнані правомірними.
При цьому, ч. 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України (п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.09р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними ", п. 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 07.02.14р. "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав ").
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Частиною 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Згідно зі ст. 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом.
Відповідно до ч. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Згідно з п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно зі ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач позов заперечує з наведених вище підстав.
Перевіривши доводи сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд приймає позицію й доводи Прокурора і Позивача та не погоджується з Відповідачем.
Так, територіальна громада, як власник об'єктів права комунальної власності делегує відповідній раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Тому, лише за наявності волевиявлення органу місцевого самоврядування, оформленого рішенням, прийнятим виключно на пленарному засіданні ради, можливо розпорядження спірним нерухомим майном.
Наведені обставини справи підтверджують те, що спірне нерухоме майно вибуло з комунальної власності з порушенням чинного законодавства поза волею Дніпропетровської міської ради, а тому Позивач має право на його витребування у Відповідача на підставі ст.388 ЦК України (аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду України від 25.01.17 р. у справі №3-1533гс16(1).
Судове рішення, за яким відбувся продаж спірного майна скасоване, тому відсутні підстави вважати, що спірне майно було продане у порядку, встановленому для виконання судового рішення.
За таких обставин, вимоги прокурора про витребування у ТОВ "ТУЛС" приміщення № 190, розташованого за адресою: вул. Радистів, 2 у м.Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 59265012101), загальною площею 25,4 м2, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Заяву Відповідача про залишення позову Прокурора без розгляду суд вважає безпідставною, оскільки згідно зі ст. 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Незважаючи на те, що первинна угода про відчуження спірного майна ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.16р. у справі №38/5005/6636/2012 визнана недійсною, достовірно знаючи про існування вказаного рішення суду, Дніпропетровською міською радою не вжито заходів цивільно-правового характеру, направлених на повернення до комунальної власності міста нерухомого майна, яке вибуло з власності територіальної громади поза її волею.
Зазначене свідчить про бездіяльність Дніпропетровської міської ради, яка є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, у зв'язку з чим прокурор звернувся з даним позовом до суду в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Щодо заяви Відповідача про застосування позовної давності, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, оскільки згідно зі ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, встановлений для захисту цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність становить три роки. Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Про недійсність правочину, на підставі якого відбулося вибуття спірного нерухомого майна з володіння територіальної громади міста поза її волею, як Позивачеві, так і прокуророві стало відомо лише 29.08.16р., після винесення Господарським судом Дніпропетровської області ухвали у справі №38/5005/6636/2012 про задоволення скарги прокурора на дії ліквідатора з включення вказаного майна до ліквідаційної маси та визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Отже, суд не вбачає пропуску позовної давності при зверненні прокурора з позовом до суду, та, відповідно, для задоволення заяви Відповідача про застосування позовної давності до спірних відносин.
Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 36, 43, 44, 45, 49, 82-85, 115-117 ГПК України, суд -
Позов задовольнити.
Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС", 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 14, (код 35447191) на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького,75, код ЄДРПОУ 26510514) нежитлове приміщення № 190, розташоване за адресою: вул. Радистів, 2 у м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 59265012101).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС" 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 14, (код 35447191) на користь Прокуратури Дніпропетровської області (49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, реквізити одержувача: МФО 820172, р/р 35217020000291 в ДКСУ в м.Київ, код 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) 2 067,00 грн. - судового збору.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.
Повне рішення складено 22.05.2017
Суддя С.Г. Юзіков