Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" травня 2017 р.Справа № 922/1170/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавровой Л.С.
при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.
розглянувши справу
за позовом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків
до Комунального підприємства "Харківський метрополітен", м. Харків
про стягнення пені
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1 за дов. №31 від 15.11.2016 р.,
відповідача - ОСОБА_2 за дов. №09/736/01-09 від 12.05.2017 р.
Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Комунального підприємства «Харківський метрополітен» про стягнення пені у розмірі 23460,00 грн. Позивач також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на результати розгляду справи №2/02-158-14 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, а саме, на рішення від 12.06.2014 р. №138-р/к. Вказаним рішенням, за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладено на КП «Харківський метрополітен» штраф у розмірі 68000,00 грн. Однак, в порушення вимог ст. 56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», відповідач здійснив сплату штрафу з простроченням, за що було нараховано 23460,00 грн. пені.
Ухвалою суду від 10.04.2017 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 18.04.2017 р. о 10:30.
Ухвалою від 18.04.2017 р. розгляд справи було відкладено на 03.05.2017 р. В судовому засіданні оголошувалася перерва з 03.05.2017 року по 22.05.2017 року до 10 години.
25.04.2017 р. через канцелярію господарського суду від представника позивача надійшли письмові пояснення (вх. №13870) та клопотання про долучення до матеріалів справи копій рішень на підтвердження правової позиції територіального відділення.
Від представника відповідача, за вх. №14331 від 03.05.2017 р. надійшли уточнення до відзиву на позовну заяву.
Надані сторонами документи та пояснення судом були досліджені та долучені до матеріалів справи.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Рішенням Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" № 138-р/к від 12.06.2014 р. по справі № 2/02-158-14 визнано, що КП "Харківський метрополітен" за результатами діяльності протягом 2012-2013 років та станом на травень 2014 року займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з погодження розміщення спеціальних конструкцій для зовнішньої реклами в межах технічних та/або охоронних зон споруд метрополітену м. Харкова з часткою 100%.
Визнано, що КП "Харківський метрополітен", встановивши економічно необґрунтовану завищену вартість послуги з погодження розміщення спеціальних конструкцій для зовнішньої реклами в межах технічних та/або охоронних зон споруд метрополітену м. Харкова за рахунок безпідставного включення витрат, які не стосуються змісту послуги, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 2 ст. 50, п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, а саме встановлення таких цін реалізації товару (послуги), які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку послуг з погодження розміщення спеціальних конструкцій для зовнішньої реклами в межах технічних та/або охоронних зон споруд метрополітену м. Харкова.
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 2 ст. 50, п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", накладено на КП "Харківський метрополітен" штраф у розмірі 68000,00 грн.
3обов'язано КП «Харківський метрополітен» припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 ст. 50, п. 1 частини другої ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», шляхом встановлення економічно обґрунтованої вартості послуг з погодження розміщення спеціальних конструкцій для зовнішньої в межах технічних та/або охоронних зон споруд метрополітену реклами м.Харкова, в 2-місячний строк з дня отримання рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, про що письмово повідомити в 5-денний строк з дня припинення порушення.
Копію рішення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №138-р/к від 12.06.2014 року разом із супровідним листом вих.№02-26/2-2771 від 13.06.2014 року направлено на адресу КП «Харківський метрополітен» і отримано останнім 16.06.2014 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та визнається відповідачем.
Відповідно до ч. ст. 56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (з 16.06.2014 р. по 16.08.2014 р. (18.08.2014 р. з урахуванням вихідних), - за обставинами даної справи).
Не погодившись із Рішенням 138-р/к, КП «Харківський метрополітен» звернулось із позовною заявою до Господарського суду Харківської області.
Господарський суд Харківської області ухвалою від 13.08.2014 порушив провадження у справі № 922/3379/14. Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.09.2014 у справі №922/3379/14 позов КП «Харківський метрополітен» було задоволено, визнано недійсним Рішення №138-р/к.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2014 у справі №922/3379/14 апеляційну скаргу територіального відділення прийнято до провадження. Постановою Харківського апеляційного господарського суду 12.11.2014 у справі №922/3379/14 апеляційну скаргу територіального відділення задоволено, рішення Господарського суду Харківської області від 15.09.2014 у справі № 922/3379/14 скасовано.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.12.2014 у справі №922/3379/14 касаційну скаргу КП «Харківський метрополітен» прийнято до провадження. Постановою Вищого господарського суду України від 19.01.2015 у справі №922/3379/14 касаційну скаргу КП «Харківський метрополітен» задоволено частково, Рішення Господарського суду Харківської області від 15.09.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 у справі № 922/3379/14 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.02.2015 призначено справу до розгляду. Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.03.2015 в задоволенні позову КП «ХАРКІВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН» відмовлено повністю.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.05.2015 апеляційну скаргу КП «ХАРКІВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН» прийнято до провадження. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 у справі № 922/3379/14 апеляційну скаргу КП «ХАРКІВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН» залишено без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 30.03.2015 у справі №922/3379/14 - без змін.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.10.2015 у справі №922/3379/14 касаційну скаргу КП «ХАРКІВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН» прийнято до провадження. Постановою Вищого господарського суду України від 21.10.2015 у справі № 922/3379/14 касаційну скаргу КП «ХАРКІВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН» залишено без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 30.03.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 у справі № 922/3379/14 - беї змін.
Таким чином, остаточним рішенням по справі №922/3379/14 визнано законним Рішення 138-р/к, за яким в процесі розгляду адміністративної справи Харківським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України на підставі аналізу ситуації на ринку товару встановлено вчинення КП «ХАРКІВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН» порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 2 ст. 50, п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, а саме, встановлення таких цін реалізації товару (послуги), які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку послуг з погодження розміщення спеціальних конструкцій для зовнішньої реклами в межах технічних та/або охоронних зон споруд метрополітену м. Харкова.
З урахуванням наявності підтвердження правомірності та законності рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №138-р/к від 12.06.2014 р., суд здійснює виключно перевірку законності підстав нарахування та стягнення пені з позиції дійсності та правомірності рішення органу Антимонопольного комітету України, досліджує факт обізнаності відповідача з його змістом, наявність доказів оплати штрафу, вірності розрахунку суми пені та врахування строку зупинення нарахування пені і виконання зазначеного рішення протягом строку його оскарження.
Накладений Рішенням №138-р/к штраф було сплачено відповідачем 19.11.2014 р., що підтверджується платіжним дорученням від 19.11.2014 р. №4515 (а.с. 26).
Позивач просив господарський суд Харківської області стягнути з відповідача пеню у розмірі 23460,00 грн. за 23 дні прострочення сплати штрафу за рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Відповідач вказував на необґрунтованість позовних вимог позивача, та на необхідність стягнення пені лише за 3 дні в період з 16.11.2014 р. по 18.11.2014 р. (з урахуванням останніх уточнень до відзиву на позовну заяву).
Свою позицію відповідач обґрунтовував положеннями ч. 5 ст. 56 та ч. 4 ст. 60 Закону «Про захист економічної конкуренції», зазначаючи, що порушення провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету було здійснено до закінчення визначеного в ч. 3 ст. 56 згаданого Закону двомісячного строку (з урахуванням 3 днів до закінчення даного строку) для сплати штрафу, що є підставою для зупинення виконання рішення Антимонопольного комітету про сплату штрафу, у тому числі поки не набуло чинності рішення суду, яким суб'єкту господарювання відмовлено в позові.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України і складається із Закону України «Про захист економічної конкуренції», законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією регулюються Законом України «Про захист економічної конкуренції».
Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України (ч. 4 ст.4 ЗУ "Про захист економічної конкуренції").
Порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
При цьому, відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відповідач має право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.
У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. За кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня в розмірі 1,5% від суми штрафу.
Нарахування пені зупиняється, зокрема, на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу (згідно з частиною п'ятою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
У пункті 20.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" роз'яснено, що тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснюються.
Відповідно до ч. 4 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перевірки відповідно до частини п'ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.
З аналізу вказаних норм вбачається, що безпідставними є твердження відповідача про зупинення та поновлення двомісячного строку відведеного на сплату штрафу за рішенням органу Антимонопольного комітету України, оскільки частиною 5 статті 56 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені, а частиною четвертою статті 60 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, а не зупинення і подальше поновлення перебігу строку (встановленого ч. 3 ст. 56 згаданого Закону), протягом якого особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, повинна сплатити штраф за цим рішенням.
Позивач скористався правом на оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України, виконання рішення на період оскарження зупинялося, зупинялося і нарахування пені. В той же час, двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу сплив 16.08.2014 р. (18.08.2014 р. з урахуванням вихідних) та штраф необхідно було сплатити одразу після усунення обставин, що стали причиною зупинення виконання рішення (відповідно до ч. 5 ст. 60 ЗУ «Про захист економічної конкуренції»), тобто після закінчення розгляду справи судом по оскарженню рішення органу Антимонопольного комітету України.
Законом України «Про захист економічної конкуренції» не передбачено зупинення та поновлення двомісячного строку відведеного на сплату штрафу за рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Тим більше, помилковим є застосування норм Закону, які регулюють зупинення виконання рішення органу Антимонопольного комітету України і зупинення нарахування пені на штраф до двомісячного строку, протягом якого особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, має сплатити штраф.
Вказана правова позиція збігається з викладеною Вищим господарським судом України в постанові від 14.03.2017 р. по справі №910/11439/16.
Таким чином, суд погоджується з розрахунками позивача, в яких враховано вимоги частини 5 ст. 56 та частини 4 ст. 60 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» щодо зупинення виконання рішення та зупинення нарахування пені, зокрема в періоди з 13.08.2014 р. по 15.09.2014 р. і з 03.10.2014 р. по 12.11.2014 р.
Також, в наданих розрахунках позивачем, на відміну від відповідача, враховано роз'яснення Пленуму Вищого господарського суду України надані в пункті 20.2 постанови від 26 грудня 2011 року № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", що тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснюються.
Враховуючи викладене, загальний період прострочення сплати штрафу складає 23 дні:
- з 16.09.2014 до 02.10.2014 (включно) - 17 днів (від винесення рішення Господарського суду Харківської області від 15.09.2014 до постановлення ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2014 р. у справі №922/3379/14);
- з 13.11.2014 до 18.11.2014 (включно) - 6 днів (від винесення постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 у справі № 922/3379/14 до 19.11.2014 р. - дня сплати штрафу).
Пеня у розмірі 1.5% на день за 23 дні прострочення сплати штрафу в сумі 68000,00 грн. складає 23460,00 грн.
Такий висновок по виокремленню періодів за які нараховується пеня узгоджується також із правовою позицією викладеною в постановах Вищого господарського суду України по справам №927/1011/16 від 04.04.2017 р., №919/1139/13 від 18.03.2014 р., № 910/10103/16 від 09.11.2016 р.
В силу приписів ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи зазначені положення діючого законодавства України, встановлені обставини по справі, суд задовольняє вимоги Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у повному обсязі.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 49 ГПК України та те, що з вини відповідача спір було доведено до суду, суд дійшов до висновку, що сума сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 1600,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Комунального підприємства «Харківський метрополітен» (61052, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ РІЗДВЯНА, будинок 29, ідентифікаційний код юридичної особи 04805918) до Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків по коду класифікації доходів бюджету 21081100 символ звітності 106) пеню у розмірі 23460,00 грн.
Стягнути з Комунального підприємства «Харківський метрополітен» (61052, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ РІЗДВЯНА, будинок 29, ідентифікаційний код юридичної особи 04805918) на користь Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України із зарахуванням зазначеної суми на рахунок Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код 22630473; р/р 35216072011358, банк одержувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) 1600,00 грн. судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 23.05.2017 р.
Суддя ОСОБА_3