"17" травня 2017 р.Справа № 916/551/17
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс”, в особі філії „Інфоксводоканал”
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Скат”
Про стягнення 75200 грн.
Суддя Д'яченко Т.Г.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю
від відповідача: ОСОБА_2, за доввіреністю
У судовому засіданні 24 квітня 2017 року відповідно до вимог ст. 77 ГПК України оголошено перерву по справі №916/551/17 до 12 травня 2017р. о 11 год. 00 хв. та у судовому засіданні, яке відбулось 12 травня 2017р., оголошено перерву по справі до 17 травня 2017р. о 14 год. 30 хв.
Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс”, в особі філії „Інфоксводоканал” звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 16.05.2017р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Скат” боргу за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 75200 грн.
Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Скат” у судовому засіданні, яке відбулось 17.05.2017р., були надані суду усні пояснення, відповідно до яких представником відповідача було зазначено суду, що відповідач погоджується з розрахунком заборгованості позивача у розмірі 75200 грн. та не заперечує проти задоволення позовних вимог позивача про стягнення боргу за послуги водопостачання та водовідведення надані у періоді з 01.03.2016р. по 01.02.2017р. в сумі 75200 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив.
01 лютого 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Інфокс”, в особі філії „Інфоксводоканал” (Водоканал) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Скат” (Абонент) було укладено Договір на послуги водопостачання та водовідведення (населенню) №4031/1 (надалі - договір) за умовами якого Водоканал надає послуги з подачі питної води по ДСТУ 2874-82 „вода питна” та прийому стічних вод на об'єкти Абонента відповідно до дислокації об'єктів (додаток №1 до договору).
Відповідно п. 1.2. Договору, Абонент своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання та водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них в належному стані, відповідно з визначеними Правилами, які перераховано п. 2.1. даного договору та діючим законодавством. При відсутності акту розмежування відповідальності Абонента та Водоканалу, межу відповідальності Водоканал визначає за Правилами водовикористання.
Відповідно до додатку №1 до Договору №4031/1 від 01.02.2005р. (дислокація об'єктів, що користуються послугами водопостачання та водовідведення) та умов додаткової угоди №940-12-05 від 05.12.2005р. до Договору № №4031/1 від 01.02.2005р., послуги надаються у житлові будинки, розташовані за адресами: вул. Академіка Вільямса, 50А, вул. Ільфа та Петрова 43/2, вул. Топольова, 10, вул. Топольова 14, вул. Топольова 14/1 та вул. Топольова 18 у м. Одесі.
На виконання умов укладеного договору, позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Інфокс”, в особі філії „Інфоксводоканал” у період з 01.03.2016р. по 01.02.2017р. відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю „Скат” були надані послуги з водопостачання та водовідведення, які, в порушення умов договору, не були сплачені відповідачем.
Під час розгляду даної справи, з боку відповідача було часткового погашено заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення, у зв'язку з чим за Товариством з обмеженою відповідальністю „Скат” за період 01.03.2016р. по 01.02.2017р. рахується заборгованість в розмірі 75200 грн.
Згідно до п. 2.3.3. Договору, Водоканал має право вимагати своєчасної та в повному обсязі сплати за надані послуги від Абонента.
Відповідно до п. 2.4.9. Договору, Абонент зобов'язується щомісячно за встановленою формою з 25-го по 30 число у письмовій формі надавати відомості о водопостачанні Абонента та фактичної сплаті населенням послуг водокористування за минулий місяць. При не наданні їх в строк Водоканал проводить розрахунок відповідно до Правил водокористування.
Положеннями п. 2.4.10. Договору визначено, що Абонент зобов'язується щомісячно до 12-го числа поточного місяця оформлювати акт бухгалтерської звірки по розрахункам за отримані послуги.
Відповідно п. 3.1. Договору, облік використаної води здійснюється за показниками приладів обліку води, встановлених на об'єктах Абонента, відповідно з даними додатку №1. При відсутності приладу обліку води, тимчасового до його встановлення, кількість використаної води визначається на підставі затверджених у встановленому порядку нормативів водокористування.
Згідно до п. 3.2. Договору, сплата послуг водокористування та водовідведення здійснюється щомісячно до 20 числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Водоканалу.
Пунктом 3.6. Договору визначено, що розрахунки проводяться по сальдо на початок місяцю. Перераховані Абонентом платежі зараховуються у наступному порядку: в першу чергу, у рахунок погашенні пені, далі заборгованості по сплаті, потім поточних платежів.
Розрахунок наявності суми заборгованості здійснено позивачем за вирахуванням показань приборів обліку питної води субспоживачів (юридичних осіб, офіси яких розташовані на перших поверхах житлових будинків по вул. Академіка Вільямса 50А та вул. Ільфа та Петрова 43/2).
Також позивачем було зазначено, що при обстеженні 17 червня 2016 року представником позивачам водомірного вузлу, розташованого за адресою: вул. Ільфа та Петрова 43/2 у м. Одеса, виявлена відсутність пломби державної повірки будинкового прибору обліку води, внаслідок чого водолічильник виведений з експлуатації, що підтверджується Актом №15749. З липня місяця 2016 року обсяг послуг на об'єкті здійснюється сторонами за середньодобовою витратою води (середній показник витрат води за два попередні місяці.).
Відповідно до п. 4.3. Договору, загальний строк позовної давності за вимогами, які пов'язані з невиконання умов даного договору, встановлюється строком у 5 років.
Умовами п. 7.3. Договору сторони погодили, що договір діє з 01.02.2005р. по 31.12.2008р. Договір вважається продовженим на наступний рік, якщо до закінчення місяця після закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить про зміну чи припинення дії договору.
За відсутності відповідних заяв сторін, Договір №4031/1 від 01.02.2005р. є чинним.
У зв'язку з неналежним виконанням договірних зобов'язань з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „Скат” за умовами Договору на послуги водопостачання та водовідведення (населенню) №4031/1 від 01 лютого 2005 року, за відповідачем за період з 01.03.2016 р. по 01.02.2017р. рахувалась заборгованість зі сплати наданих послуг у розмірі 115551,35 грн.
Під час розгляду справи Товариством з обмеженою відповідальністю „Скат” було частково сплачено існуючу заборгованість за Договором на послуги водопостачання та водовідведення (населенню) №4031/1 від 01 лютого 2005 року, що підтверджується бухгалтерської довідкою, наданою позивачем та поясненнями повноважного представника відповідача, у зв'язку з чим позивачем до господарського суду було подано відповідну заяву про зменшення розміру позовних вимог.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобов'язань відповідачем на направлено на стягнення суми боргу у розмірі 75200 грн. за період з 01.03.2016 року по 01.02.2017 року.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
У відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (п.1. ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України.).
Відповідно до ст. 12 Цивільного кодексу України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Особа може відмовитися від свого майнового права. Відмова від права власності на транспортні засоби, тварин, нерухомі речі здійснюється у порядку, встановленому актами цивільного законодавства. Особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).
Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору
Відповідно до п. 1. ст. 627 Цивільного Кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як встановлено судом, на виконання умов укладеного між сторонами Договору, позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Інфокс”, в особі філії „Інфоксводоканал” були надані відповідачу відповідні послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.03.2016 року по 01.02.2017 року, що підтверджується відповідними доказами, наявними в матеріалах справи, а саме актами та звітами про водопостачання за спірний період.
Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Скат” прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору на послуги водопостачання та водовідведення (населенню) №4031/1 від 01 лютого 2005 року за період з 01.03.2016 року по 01.02.2017 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами та звітами про водопостачання за спірний період, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача за Договором на послуги водопостачання та водовідведення (населенню) №4031/1 від 01 лютого 2005 року заборгованості по сплаті 75200 грн. боргу за надані з боку позивача послуги - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.
Відповідно до ч. 5 ст. 22 ГПК України, відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.
У судовому засіданні 17.05.2017р. повноважним представником відповідача усно було визнано позовні вимоги позивача та зазначено суду, що відповідач погоджується з розрахунком заборгованості позивача в розмірі 75200 грн. та не заперечує проти задоволення позовних вимог позивача про стягнення боргу за послуги водопостачання та водовідведення надані у періоді з 01.03.2016р. по 01.02.2017р. в сумі 75200 грн.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс”, в особі філії „Інфоксводоканал” зі стягненням з Товариства з обмеженою відповідальністю „Скат” заборгованості за Договором на послуги водопостачання та водовідведення (населенню) №4031/1 від 01 лютого 2005 року за період з 01.03.2016 року по 01.02.2017 року у розмірі 75200 грн.
На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору в сумі 1600грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Скат” (65070, м. Одеса, вул. Варненська, 26; код 32894801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс” (04116, м. Київ, вул. Шулявська, 5; код 14289688) в особі філії „Інфоксводоканал” (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5; код 26472133) борг за послуги водопостачання та водовідведення, надані у періоді з 01.03.2016р. по 01.02.2017р. в сумі 75200 (сімдесят п'ять тисяч двісті) грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот)грн.
Повний текст рішення, у зв'язку із перебуванням судді Д'яченко Т.Г. з 18.05.2017р. по 22.05.2017р. на лікарняному, складено, відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України та підписано 23 травня 2017 р.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко