про забезпечення позову
"23" травня 2017 р. Справа № 916/712/17
Суддя господарського суду Одеської області Никифорчук М.І., розглянувши заяву (вх. ГСОО №2-2430/17) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ПРОМБУДСЕРВІС" про забезпечення позову у справі № 916/712/17:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ПРОМБУДСЕРВІС";
до відповідачів: 1. Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту);
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігос УА";
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранс-Експо";
про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 53017143,42 грн., -
В провадженні судді господарського суду Одеської області Никифорчука М.І. знаходиться справа № 916/712/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Промбудсервіс» до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Одеського морського порту), Товариства з обмеженою відповідальністю «Лігос УА», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртанс-Експо», про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 53017143,42грн.
03.05.2017 позивач в порядку розділу Х ГПК України звернувся до суду з клопотання про забезпечення позову шляхом:
заборони Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Одеського морського порту) вчиняти дії щодо перерахування будь-яких грошових коштів та здійснення платежів за договором № 653-В-ОДФ-15 від 25.06.2015 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лігос УА» (ідентифікаційний код 38673584; 87516, Донецька область, м. Маріуполь, 26 квартал, буд. 1, приміщення 36) до вирішення справи по суті;
накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Лігос УА» (ідентифікаційний код - 38673584), місцезнаходження: 87513, Донецька область, м. Маріуполь, 26 квартал, буд. 1, приміщення 26 в розмірі ціни позову 53017143,42грн., які знаходяться на поточних рахунках:
- п/р 2600400019192 в Маріупольській філії АТ «Укрексімбанк», МФО 335957;
- п/р 26001010332441 в ПАТ «Банк Восток», МФО 307123;
- п/р 26008010012812, в АБ «Південний», м. Одеса, МФО 328209.
накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранс-Експо» (ідентифікаційний код - 19057497), місцезнаходження: АДРЕСА_1 в розмірі 80000,00грн., які знаходяться на поточному рахунку: - п/р 26004003651001 в ПАТ «Астра Банк», МФО 380548.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, дослідивши позовні матеріали в цілому, суд дійшов висновку, що дана заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно з ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:
накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу;
забороною відповідачеві вчиняти певні дії;
забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови (далі - рішення) в апеляційному або у касаційному порядку (п. 2 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 16).
Згідно з п. 3 наведеної постанови Пленуму ВГСУ, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Предметом позову у даній справі є внесення змін до договору № 653-В-ОДФ-15 від 25.06.2015 та стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованості за виконані роботи з будівництва об'єкту «Причал №1-з для генеральних вантажів на Андросівському молу зі сполученням ДП «Одеський морський торговельний порт». Комплекс завершальних робіт з відкоригованим робочим проектом» у загальній сумі 53017143,42грн.
Як вбачається з матеріалів справи, роботи з будівництва об'єкту «Причал №1-з для генеральних вантажів на Андросівському молу зі сполученням ДП «Одеський морський торговельний порт». Комплекс завершальних робіт з відкоригованим робочим проектом» виконувались в межах укладеного 25.06.2015 між ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Одеського морського порту) та ТОВ «Лігос УА» договору № 653-В-ОДФ-15.
Одночасно, за змістом представлених позивачем в ході судового розгляду додаткових доказів, 16.01.2017 між ТОВ «Будівельна компанія «Промбудсервіс» (новий кредитор) та ТОВ «Лігос УА» (первісний кредитор) укладено договір відступлення права вимоги, згідно з яким ТОВ «Лігос УА» відступило на користь ТОВ «Будівельна компанія «Промбудсервіс», а ТОВ «Будівельна компанія «Промбудсервіс» прийняло право вимоги до боржника - ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Одеського морського порту) за договором № 653-В-ОДФ-15 від 25.06.2015 на будівництво об'єкту «Причал №1-з для генеральних вантажів на Андросівському молу зі сполученням ДП «Одеський морський торговельний порт». Комплекс завершальних робіт з відкоригованим робочим проектом» в розмірі 47997767,70грн. - вартість будівельних робіт за грудень 2016 року, про що на адресу боржника направлено відповідне повідомлення.
За вказаних обставин, подальші дії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Одеського морського порту) з проведення розрахунків за договором № 653-В-ОДФ-15 від 25.06.2015 на користь первісного кредитора, несуть реальну загрозу утруднення, унеможливлення виконання рішення суду, а відповідно і унеможливлення поновлення порушеного права позивача в межах даного спору.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Єдиною можливістю забезпечити виконання рішення у даній справі в випадку задоволення позову є вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до п. 47 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Господарський суд Одеської області, зазначає, що вжиття вказаних заходів є заходом, який спрямований на забезпечення позову та збереження предмету спору, а тому відповідає принципу забезпечення збалансованості інтересів відповідача-1 та позивача.
Що стосується заяви позивача в частині накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Лігос УА» та ТОВ «Укртранс-Експо», суд зазначає, що виходячи зі змісту правовідносин сторін, які є предметом спору у даній справі, її фактичних обставин, підстави для додаткового обтяження майна відповідачів шляхом вчинення відповідного арешту відсутні, адже в даному випадку (за обставин, які склалися між сторонами в межах даного спору) можливість вчинення зазначених дій виключається забороною відповідачеві-1 вчиняти дії, спрямовані на виконання умов договору № 653-В-ОДФ-15 від 25.06.2015 щодо проведення розрахунків на користь відповідача-2.
При цьому суд зазначає, що заходи щодо забепечення позову є мірами тимчасовими.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву (вх. ГСОО №2-2430/17) Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Промбудсервіс» про вжиття заходів до забезпечення позову - задовольнити частково.
2. Заборонити Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Одеського морського порту) (ідентифікаційний код 38728457; 65026, Одеська область, м. Одеса, Площа Митна, буд. 1) вчиняти дії щодо перерахування будь-яких грошових коштів та здійснення платежів за договором № 653-В-ОДФ-15 від 25.06.2015 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лігос УА» (ідентифікаційний код 38673584; 87516, Донецька область, м. Маріуполь, 26 квартал, буд. 1, приміщення 36) до вирішення спору по суті.
3. В іншій частині заяви - відмовити.
4. За даною ухвалою: стягувачем є - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Промбудсервіс» (ідентифікаційний код 25433556; 67661, Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське, вул. Зелена, 20-А); боржником є - Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Одеського морського порту) (ідентифікаційний код 38728457; 65026, Одеська область, м. Одеса, Площа Митна, буд. 1).
5. Ухвала, згідно ч.3 ст.67 ГПК України, п.12 Постанови Пленуму ВГСУ №6 від 23.03.2012 «Про судове рішення», набирає чинності з дня її прийняття, тобто, з 23.05.2017р.
6. Ухвала підлягає виконанню відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя