"18" травня 2017 р.Справа № 916/577/17
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрокорм-торг”
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський коровай”
про стягнення 157 302,47грн.
Суддя Власова С.Г.
В судових засіданнях приймали участь представники:
від позивача: ОСОБА_1, згідно довіреності №2203/2 від 22.03.2017р.;
від відповідача: ОСОБА_2, згідно довіреності від 15.02.2017р.
В засіданні 18.05.2017р. приймали участь представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_2, згідно довіреності від 15.02.2017р.
СУТЬ СПОРУ: про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський коровай” заборгованості за поставлений товар за договором поставки №27/11-14 від 01.12.2014р. в сумі 136 997,45грн.; 12 401,14грн. пені за період 13.12.2016р.-18.04.2017р.; 1328,00грн. 3% річних за період 13.12.2016р.-18.04.2017р.; 6575,88грн. інфляційні втрати за період грудень 2016р.- квітень 2017р.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2017р. справу №916/577/17 розподілено до розгляду суддею Власовою С.Г.
Ухвалою суду від 07.03.2017р. порушено провадження у справі №916/577/17, справу призначено до розгляду в засіданні суду.
Клопотання сторін від 23.03.2017р. за вх.№6842/17, від 18.04.2017р. за вх.№9044/17, від 04.05.2017р. за вх.№10082/17 про нездійснення технічної фіксації судового процесу були судом задоволені.
Клопотання позивача від 23.03.2017р. за вх.№6844/17 про залучення до матеріалів справи додаткових документів було судом задоволено.
Клопотання позивача від 18.04.2017р. за вх.№8956/17 про розгляд справи за відсутності представника позивача та клопотання від 18.04.2017р. за вх.№2-2138/17, яким позивач просить суд не розглядати клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача ТОВ „Торговий дім „Булкін” були судом задоволені.
Ухвалою суду від 04.05.2017р. за клопотанням відповідача від 04.05.2017р. за вх.№2-2459/17 строк розгляду справи продовжено до 21.05.2017р.
Клопотання відповідача про залучення до матеріалів справи доказів сплати суми основного боргу від 04.05.2017р. за вх.№10088/17 було судом задоволено.
Ухвалою суду від 18.05.2017р. припинено провадження у справі №916/577/17 в частині стягнення частини суми основного боргу в розмірі 136 997,44грн.
У судових засіданнях від 23.03.2017р. та 18.04.2017р. було оголошено перерву в порядку ст. 77 ГПК України.
Первинні позовні вимоги позивача складали: про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський коровай” заборгованості за поставлений товар за договором поставки №27/11-14 від 01.12.2014р. в сумі 141 997,45грн.; 39 247,70грн. пені за період 13.12.2016р.-13.02.2017р.
Позивач позовні вимоги підтримує, подав клопотання про зменшення розміру позовних вимог від 18.04.2017р. за вх.№2-2139/17, де виклав позовні вимоги у остаточній редакції, яка прийнята судом до розгляду по суті.
Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ТОВ „Агрокорм-торг” та ТОВ “Одеський коровай” 01.12.2014р. було укладено договір поставки №27/11-14, згідно умов яких позивач поставив відповідачу партіями за накладними товар, а саме яйця курячі, за який відповідач розрахувався частково, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість, на яку позивачем нараховано пеню, відсотки річних та інфляційні втрати.
17.05.2017р. за вх.№11008/17 від ТОВ „Агрокорм-торг” надійшли пояснення, де останній зазначає, що станом на 16.05.2017р. відповідачем повністю погашена сума основного боргу, несплаченими залишаються пеня в розмірі 12 401,14грн., 3% річних в розмірі 1328,00грн. та інфляційні втрати на суму 6575,88грн. На підтвердження викладених пояснень товариством надано лист вих.№1605/1 від 16.05.2017р., підписаний директором та головним бухгалтером ТОВ „Агрокорм-торг” та скріплений печаткою товариства, яким підтверджено, що дебіторська заборгованість ТОВ „Одеський коровай” перед ТОВ „Агрокорм-торг” станом на 16.05.2017р. відсутня.
Відповідач проти позову частково заперечує, подав відзив на позов від 23.03.2017р. за вх.№6843/17, де останній не погоджується з вимогами позивача виключно щодо розміру пені, а саме незастосування останнім її обмеженого розміру, встановленого подвійною обліковою ставкою НБУ України, як це передбачено ч. 2 статтею 343 ГК України та Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
Подалі, 04.05.2017р. за вх.№10088/17 до Господарського суду Одеської області надійшло клопотання ТОВ „Одеський коровай” про залучення до матеріалів справи платіжного доручення №66298 від 03.05.2017р. на підтвердження сплати суми основного боргу в розмірі 136 997,44грн. за договором №27/11-14 від 01.12.2014р., яке залучено судом до матеріалів справи.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представників сторін та їх правові позиції, суд встановив наступне:
01.12.2014р. між ТОВ „Агрокорм-торг” (постачальник) та ТОВ “Одеський коровай” (покупець) було укладено договір поставки №27/11-14, за умовами якого постачальник поставляє та передає партіями у власність покупцю, а покупець приймає та оплачує на умовах даного договору яйце куряче, в подальшому за текстом іменується - товар, зазначений в замовленнях та видаткових накладних. Ціни на товар за цим договором не можуть змінюватися в односторонньому порядку. Найменування, кількість та ціна за кожну партію товару за цим договором вказується у замовленнях покупця та/або у видаткових накладних (специфікаціях) на кожну партію товару, які додаються до договору та є його невід'ємними частинами (п.п. 1.1., 1.2. договору).
Відповідно до п.п. 2.1., 2.2., 2.3., 2.4. договору від 01.12.2014р. загальна вартість цього договору складається з суми вартості партій товару, поставлених постачальником протягом терміну дії цього договору, зазначених у видаткових накладних (специфікаціях) на товар та становить орієнтовно 10 000 000,00грн. (десять мільйонів гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ - 1 666 666,67грн. Розрахунки за цим договором за товар здійснюється у національній валюті у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Оплата вартості товару здійснюється покупцем у безготівковій формі, шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника грошових коштів протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.
Згідно пунктів 3.1., 3.2., 3.3., 3.7. договору від 01.12.2014р. постачальник поставляє товар на умовах DDP (склад покупця, що розташований за адресою: м.Одеса, вул. Генерала Петрова, 14) у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів „Інкотермс” (в редакції 2000р.), які застосовуються з урахуванням особливостей, що випливають із умов цього договору. Строк поставки товару - два календарні дні з моменту подання покупцем та підтвердження замовлення постачальником. Передача та прийом товару здійснюється на підставі видаткової накладної, яка підписується обома сторонами та являється невід'ємною частиною цього договору. На кожну партію товару постачальник надає покупцю документи, що підтверджують якість товару відповідно до вимог діючого законодавства України, а також декларацію виробника і копію протоколу про проведення дослідження на ГМО.
Пунктами 4.1., 4.4. договору від 01.12.2014р. сторони вказали, що за невиконання або неналежне виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, винна сторона несе відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України. За прострочення здійснення розрахунку за товар покупець зобов'язаний виплатити на користь постачальника пеню в розмірі 0,5% від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення платежу.
За положеннями п. 7.1. договору від 01.12.2014р. сторони передбачили, що цей договір укладений і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2015р., а в частині взаєморозрахунків до повного виконання своїх зобов'язань. Якщо за тридцять календарних днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не висловить в письмовій формі свій намір про припинення дії цього договору, то він вважається пролонгований на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах.
На виконання умов договору поставки №27/11-14 від 01.12.2014р. постачальником поставлено покупцю товар за накладними №20081 від 28.11.2016р. на суму 35 856,00грн., №20082 від 01.12.2016р. на суму 44 064,00грн., №20083 від 06.12.2016р. на суму 43 804,80грн., №20084 від 12.12.2016р. на суму 43 804,80грн. на загальну суму 167 529,60грн. Відповідачем було частково сплачено по рахунку №20081 від 28.11.2016р., зважаючи на що заборгованість згідно вказаного рахунку складає 10 323,85грн. На дату подання позовної заяви до суду заборгованість відповідача складала 141 997,45грн., однак, 06.03.2017р. відповідачем було сплачено частину основного боргу в розмірі 5 000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №63971 від 06.03.2017р., зважаючи на що позивачем 18.04.2017р. було подано заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої ТОВ „Агрокорм-торг” зазначає, що станом на 18.04.2017р. заборгованість ТОВ „Одеський коровай” по сплаті основної заборгованості складає 136 997,45грн.
Відповідачем повністю здійснено оплату по вказаним вище накладним в розмірі 136 997,45грн., підтвердженням чого слугує платіжне доручення №66298 від 03.05.2017р. Крім того, 17.05.2017р. за вх.№11008/17 від ТОВ „Агрокорм-торг” надійшли пояснення, де останній зазначає, що станом на 16.05.2017р. відповідачем повністю погашена сума основного боргу, несплаченими залишаються пеня в розмірі 12 401,14грн., 3% річних в розмірі 1328,00грн. та інфляційні втрати на суму 6575,88грн. На підтвердження викладених пояснень товариством надано лист вих.№1605/1 від 16.05.2017р., підписаний директором та головним бухгалтером ТОВ „Агрокорм-торг” та скріплений печаткою товариства, яким підтверджено, що дебіторська заборгованість ТОВ „Одеський коровай” перед ТОВ „Агрокорм-торг” станом на 16.05.2017. відсутня. Зважаючи на викладене, судом 18.05.2017р. винесено ухвалу ні підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України та припинено провадження у справі №916/577/17 в частині стягнення суми основного боргу на суму 136 997,44грн.
Також, позивачем заявлено про стягнення з відповідача 12 401,14грн. пені за період 13.12.2016р.-18.04.2017р.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України прямо вказано на те, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Крім того, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано спеціальним законом - Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з ст.ст.1,3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Вказана позиція цілком підтримується, зокрема, у п. 2.9 постанови Пленуму ВГСУ “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань”, яким встановлено, що за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.
Згідно із ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Так, перевіривши розрахунок пені, зроблений позивачем суд встановив, що його обраховано невірно. Тому, судом самостійно здійснено розрахунок пені, за результатом якого розмір пені складає 12 693,71грн. Оскільки позивачем заявлено до стягнення пені у меншому розмірі, суд задовольняє повністю позовну вимогу позивача про стягнення пені у розмірі 12 401,14грн.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1328,00грн. 3% річних за період 13.12.2016р.-18.04.2017р. та 6575,88грн. інфляційних втрат за період грудень 2016р.- квітень 2017р.
У відповідності до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права” передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
Суд, перевіривши розрахунок процентів річних, зроблений позивачем, встановив, що він є помилковим. За розрахунком суду три проценти річних за період з 13.12.2016р. по 18.04.2017р. становить 1357,48грн. Оскільки позивачем заявлено до стягнення 3% річних у меншому розмірі, суд задовольняє повністю позовну вимогу позивача про стягнення 3% річних у розмірі 1328,00грн.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем, суд встановив, що він є помилковим, тому, судом була самостійно розраховано інфляційні втрати, які становлять 5540,81грн., тому суд задовольняє позовну вимогу позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 5540,81грн.
Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).
За таких обставин, суд частково задовольняє позовні вимоги ТОВ „Агрокорм-торг”, внаслідок чого стягненню з ТОВ „Одеський коровай” підлягає 12 401,14грн. пені за період з 13.12.2016р. по 18.04.2017р., 1328,00грн. 3% річних за період з 13.12.2016р. по 18.04.2017р., 5540,81грн. інфляційних втрат за період грудень 2016р.- квітень 2017р.
Згідно ст.49 ГПК України судовий збір в сумі 2718,71грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки відповідач винен у спричиненні даного спору.
Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -
1. Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрокорм-торг” частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський коровай” (65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 14, код ЄДРПОУ 39300003) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрокорм-торг” (51928, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, бульвар Незалежності, 2А, код ЄДРПОУ 31692658) 12 401 (дванадцять тисяч чотириста одну) грн. 14коп. пені, 1328 (одну тисячу триста двадцять вісім) грн. 00коп. три проценти річних, 5540 (п'ять тисяч п'ятсот сорок) грн. 81коп. інфляційних втрат, 2718 (дві тисячі сімсот вісімнадцять) грн. 71коп. судового збору.
3. Відмовити позивачу у задоволенні решти частини позовних вимог.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.
Повне рішення складено 23 травня 2017 р.
Суддя С.Г. Власова