ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
17.05.2017Справа №910/16617/16
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Виробничо - наукове підприємство «Укрзооветпромпостач»
до про Індивідуального підприємства «САРГЫТ» стягнення 70 468,36 доларів США, що еквівалентно 1 792 881 грн. 12 коп.
Представники:
від Позивача: Верходанов О.А. (представник за Довіреністю);
Калініченко Л.І. (представник за Договором);
від Відповідача: не з'явились;
Приватне акціонерне товариство «Виробничо - наукове підприємство «Укрзооветпромпостач» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Індивідуального підприємства «САРГЫТ» (надалі також - «Відповідач») про стягнення 70 468,36 доларів США, що еквівалентно 1 792 881 грн. 12 коп.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що 05.05.2016 року між Приватним акціонерним товариством «Виробничо - наукове підприємство «Укрзооветпромпостач» (Продавець) та Індивідуальним підприємством «САРГЫТ» (Покупець) було укладено Контракт купівлі - продажу товару №07-2016/TURK, відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця на умовах CIP - Ашхабад (Incoterms 2010) ветеринарні препарати у кількості й за ціною, зазначеними у додатках до Контракту, а Покупець зобов'язався прийняти товар й провести розрахунки за товар у строки і розмірах, передбачених вказаним Контрактом. Також, 05.05.2016 року між Приватним акціонерним товариством «Виробничо - наукове підприємство «Укрзооветпромпостач» (Продавець) та Індивідуальним підприємством «САРГЫТ» (Покупець) було укладено Контракт купівлі - продажу товару №08-2016/TURK, відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця на умовах CIP - Ашхабад (Incoterms 2010) кормові добавки і зоотехнія у кількості й за ціною, зазначеними у додатках до Контракту, а Покупець зобов'язався прийняти товар й провести розрахунки за товар у строки і розмірах, передбачених вказаним Контрактом. Як зазначає Позивач, на виконання умов Договорів він здійснив поставку товару на загальну суму в розмірі 69 770,65 доларів США, проте Відповідачем неналежним чином виконуються умови Договору в частині своєчасної та повної оплати. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Приватним акціонерним товариством «Виробничо - наукове підприємство «Укрзооветпромпостач» становить 69 770,65 доларів США. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Індивідуального підприємства «САРГЫТ» пеню у розмірі 697,71 доларів США.
09.09.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів досплати судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2016 року порушено провадження у справі №910/16617/16, розгляд справи призначено на 14.12.2016 року та зобов'язано Позивача надати суду в строк до 12.10.2016 року належним чином нотаріально засвідчені копії перекладу ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі №910/16617/16 від 12.09.2016 року на російську мову та позовну заяву з доданими до неї документами на російській мові у трьох примірниках.
12.10.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі від 12.09.2016 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2016 року направлено судове доручення до Верховного казиєту (суду) Туркменістану (744013, м. Ашхабад, вул. 2022 (А. Навоі), 86 про вручення судових документів, зупинено провадження у справі №910/16617/16 до виконання судового доручення про вручення судових документів чи повідомлення про неможливість такого виконання.
22.11.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Державного комерційного банку Туркменістану "Туркменбаш" надійшла інформація про залишок коштів на рахунку Відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2016 року поновлено провадження у справі №910/16617/16.
В судове засідання 14 грудня 2016 року з'явився представник Позивача. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 12.09.2016 року не виконав.
Суд звертає увагу, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.10.2016 року направлено судове доручення до Верховного казиєту (суду) Туркменістану (744013, м. Ашхабад, вул. 2022 (А. Навоі), 86) про вручення судових документів Індивідуальному підприємству "САРГЫТ". Проте, станом на 14.12.2016 року на адресу Господарського суду міста Києва не надійшло жодного повідомлення про виконання судового доручення про вручення судових документів або повідомлення про неможливість такого виконання.
Відповідно до ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з ч. 3 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до ст. 125 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення в Республіці Туркменістан (місцезнаходження Відповідача) регулюється Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності (далі - Угода), підписаної у місті Києві 20 березня 1992 р.
Згідно з приписами статті 5 вищезазначеного Угоди компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності незалежних Держав зобов'язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення та пересилання документів та виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування Сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо. При виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги та виконання рішень документи, які приймаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.
Таким чином, Відповідач має бути повідомлений про дату, час та місце судового засідання, а також йому має бути надіслано копію позовної заяви разом з додатками з перекладом зазначених документів в порядку ст. 125 Господарського процесуального кодексу України шляхом направлення судового доручення через Верховний казиєт (суд) Туркменістану (744013, м. Ашхабад, вул. 2022 (А. Навоі), 86).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2016 року відкладено розгляд справи на 22.03.2017 року, у разі неотримання Господарським судом міста Києва повідомлення про виконання судового доручення про вручення судових документів чи повідомлення про неможливість такого виконання або нез'явлення в судове засідання 22.03.2017 року представника Відповідача, розгляд справи призначено на 17.05.2017 року. Зупинено провадження у справі №910/16617/16 до виконання судового доручення про вручення судових документів чи повідомлення про неможливість такого виконання.
20.12.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Верховного казиєту (суду) Туркменістану надійшло повідомлення про виконання судового доручення.
07.02.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 14.12.2016 року.
05.04.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Верховного казиєту (суду) Туркменістану надійшло повідомлення про виконання судового доручення.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.05.2017 року поновлено провадження у справі №910/16617/16.
В судовому засіданні 17 травня 2017 року представники Позивача надали усні пояснення по суті спору, якими підтримали вимоги та доводи позовної заяви, просили суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням Верховного казиєту (суду) Туркменістану про виконання судового доручення.
Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.
Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 17 травня 2017 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
05.05.2016 року між Приватним акціонерним товариством «Виробничо - наукове підприємство «Укрзооветпромпостач» (Продавець) та Індивідуальним підприємством «САРГЫТ» (Покупець) було укладено Контракт купівлі - продажу товару №07-2016/TURK, відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця на умовах CIP - Ашхабад (Incoterms 2010) ветеринарні препарати у кількості й за ціною, зазначеними у додатках до Контракту, а Покупець зобов'язався прийняти товар й провести розрахунки за товар у строки і розмірах, передбачених вказаним Контрактом.
Відповідно до п. 2.1 Контракту поставка товару відбувається автомобільним або залізничним транспортом.
Згідно з п. 3.3 Контракту загальна ціна Контракту становить 46 346 доларів США.
Покупець виплачує Продавцю 100% ціни товару упродовж 60 календарних днів від дати відвантаження вантажу Покупцю, шляхом перерахування суми, згідно з інвойсом вказаного Контракту, на банківські рахунки Продавця. Валютою платежу за даним Контрактом є долари США. (п.4.1 Контракту)
У п.5.1 Контракту зазначено, що умови здачі (приймання) товару - CIP - Ашхабад (Incoterms 2010). Покупець зобов'язаний прийняти товар одразу після його доставки й отримати товар від перевізника у названому місці призначення.
Пунктом 8.1 Контракту передбачено, що у випадку порушення строків поставки товару або його оплати, вказаних даним Контрактом, винна Сторона виплачує неустойку (пеня, штраф) у розмірі 0,5% ціни не оплаченого (не поставленого) товару за кожний тиждень упродовж перших чотирьох тижнів прострочки і 1% за кожний наступний тиждень, проте загальна сума штрафу не повинна перевищувати 10% ціни товару.
Даний Контракт вступає в силу після його підписання і діє до 31.12.2016 р. (пункт 10.1 Контракту).
Додатком №1 до Контракту купівлі - продажу товару №07-2016/TURK від 05.05.2016 року Сторони узгодили найменування товару, кількість, ціну та загальну суму в розмірі 46 346 доларів США.
Додатковою угодою №1 до Контракту купівлі - продажу товару №07-2016/TURK від 05.05.2016 року Сторони виклали розділ 9 в наступній редакції: «п.9.1. Усі спори, пов'язані з даним Контрактом, його укладенням або які виникають в процесі виконанням умов вказаного Контракту або у зв'язку з ним, підлягають передачі на розгляд й остаточне рішення у Господарський суд міста Києва. П.9.2. Сторони згодні з тим, що у процесі розгляду й вирішення спору буде застосовуватись Господарський процесуальний кодекс України й інше законодавство України. П.9.3. Правом, що регулює відносини Сторін, за вказаним контрактом, є матеріальне й процесуальне право України»
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Контракту купівлі - продажу товару №07-2016/TURK від 05.05.2016 року Позивач поставив товар на суму в розмірі 46 346 доларів США, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) № 0857174 від 13.06.2016 року, митною декларацією №100270001/2016/053243 від 14.06.2016 року, а також виставив Відповідачу інвойс №8800 від 16.05.2016 року на суму 46 346 доларів США.
Також, 05.05.2016 року між Приватним акціонерним товариством «Виробничо - наукове підприємство «Укрзооветпромпостач» (Продавець) та Індивідуальним підприємством «САРГЫТ» (Покупець) було укладено Контракт купівлі - продажу товару №08-2016/TURK, відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця на умовах CIP - Ашхабад (Incoterms 2010) кормові добавки і зоотехнія у кількості й за ціною, зазначеними у додатках до Контракту, а Покупець зобов'язався прийняти товар й провести розрахунки за товар у строки і розмірах, передбачених вказаним Контрактом.
Відповідно до п. 2.1 Контракту поставка товару відбувається автомобільним або залізничним транспортом.
Згідно з п. 3.3 Контракту загальна ціна Контракту становить 23 424,65 доларів США.
Покупець виплачує Продавцю 100% ціни товару упродовж 60 календарних днів від дати відвантаження вантажу Покупцю, шляхом перерахування суми, згідно з інвойсом вказаного Контракту, на банківські рахунки Продавця. Валютою платежу за даним Контрактом є долари США. (п.4.1 Контракту)
У п.5.1 Контракту зазначено, що умови здачі (приймання) товару - CIP - Ашхабад (Incoterms 2010). Покупець зобов'язаний прийняти товар одразу після його доставки й отримати товар від перевізника у названому місці призначення.
Пунктом 8.1 Контракту передбачено, що у випадку порушення строків поставки товару або його оплати, вказаних даним Контрактом, винна Сторона виплачує неустойку (пеня, штраф) у розмірі 0,5% ціни не оплаченого (не поставленого) товару за кожний тиждень упродовж перших чотирьох тижнів прострочки і 1% за кожний наступний тиждень, проте загальна сума штрафу не повинна перевищувати 10% ціни товару.
Даний Контракт вступає в силу після його підписання і діє до 31.12.2016 р. (пункт 10.1 Контракту).
Додатком №1 до Контракту купівлі - продажу товару №08-2016/TURK від 05.05.2016 року Сторони узгодили найменування товару, кількість, ціну та загальну суму в розмірі 23 424,65 доларів США.
Додатковою угодою №1 до Контракту купівлі - продажу товару №08-2016/TURK від 05.05.2016 року Сторони виклали розділ 9 в наступній редакції: «п.9.1. Усі спори, пов'язані з даним Контрактом, його укладенням або які виникають в процесі виконанням умов вказаного Контракту або у зв'язку з ним, підлягають передачі на розгляд й остаточне рішення у Господарський суд міста Києва. П.9.2. Сторони згодні з тим, що у процесі розгляду й вирішення спору буде застосовуватись Господарський процесуальний кодекс України й інше законодавство України. П.9.3. Правом, що регулює відносини Сторін, за вказаним контрактом, є матеріальне й процесуальне право України»
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Контракту купівлі - продажу товару №08-2016/TURK від 05.05.2016 року Позивач поставив товар на суму в розмірі 23 424,65 доларів США, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) № 0857174 від 13.06.2016 року, митною декларацією №100270001/2016/053245 від 14.06.2016 року, а також виставив Відповідачу інвойс №9635 від 16.05.2016 року на суму 23 424,65 доларів США.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що на виконання умов Договорів він здійснив поставку товару на загальну суму в розмірі 69 770,65 доларів США, проте Відповідачем неналежним чином виконуються умови Договору в частині своєчасної та повної оплати. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Приватним акціонерним товариством «Виробничо - наукове підприємство «Укрзооветпромпостач» становить 69 770,65 доларів США. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Індивідуального підприємства «САРГЫТ» пеню у розмірі 697,71 доларів США.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Виробничо - наукове підприємство «Укрзооветпромпостач» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Контракту купівлі - продажу товару №07-2016/TURK від 05.05.2016 року та Контракту купівлі - продажу товару №08-2016/TURK від 05.05.2016 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Контракту купівлі - продажу товару №07-2016/TURK від 05.05.2016 року Позивач поставив товар на суму в розмірі 46 346 доларів США, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) № 0857174 від 13.06.2016 року, митною декларацією №100270001/2016/053243 від 14.06.2016 року, а також виставив Відповідачу інвойс №8800 від 16.05.2016 року на суму 46 346 доларів США, проте Відповідачем не була здійснена оплата за отриманий товар у повному обсязі.
Також, на виконання умов Контракту купівлі - продажу товару №08-2016/TURK від 05.05.2016 року Позивач поставив товар на суму в розмірі 23 424,65 доларів США, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) № 0857174 від 13.06.2016 року, митною декларацією №100270001/2016/053245 від 14.06.2016 року, а також виставив Відповідачу інвойс №9635 від 16.05.2016 року на суму 23 424,65 доларів США, проте Відповідачем не була здійснена оплата за отриманий товар у повному обсязі.
Пунктом 4.1 Контрактів передбачено, що Покупець виплачує Продавцю 100% ціни товару упродовж 60 календарних днів від дати відвантаження вантажу Покупцю, шляхом перерахування суми, згідно з інвойсом вказаного Контракту, на банківські рахунки Продавця. Валютою платежу за даним Контрактом є долари США.
Суд зазначає, що оскільки Позивачем були виставлені Відповідачу інвойси на оплату №8800 на суму 46 346 доларів США та №9635 на суму 23 424,65 доларів США 16.05.2016 року, строк для здійснення оплати за поставлений товар на підставі Контракту купівлі - продажу товару №07-2016/TURK від 05.05.2016 року та Контракту купівлі - продажу товару №08-2016/TURK від 05.05.2016 року на момент вирішення спору настав.
Таким чином, заборгованість Індивідуального підприємства «САРГЫТ» перед Приватним акціонерним товариством «Виробничо - наукове підприємство «Укрзооветпромпостач» за Контрактом купівлі - продажу товару №07-2016/TURK від 05.05.2016 року та Контрактом купівлі - продажу товару №08-2016/TURK від 05.05.2016 року становить 69 770,65 доларів США, що також підтверджується Актами звірки взаєморозрахунків за період 14.06.2016 р. - 25.08.2016 р., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.
Проте, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження оплати Відповідачем грошових коштів Приватному акціонерному товариству «Виробничо - наукове підприємство «Укрзооветпромпостач» в розмірі 69 770,65 доларів США.
При цьому, Суд звертає увагу, що умовами п.п.9.1 - 9.3 Контрактів сторони погодили, що усі спори, пов'язані з даним Контрактом, його укладенням або які виникають в процесі виконанням умов вказаного Контракту або у зв'язку з ним, підлягають передачі на розгляд й остаточне рішення у Господарський суд міста Києва. Сторони згодні з тим, що у процесі розгляду й вирішення спору буде застосовуватись Господарський процесуальний кодекс України й інше законодавство України. Правом, що регулює відносини Сторін, за вказаним контрактом, є матеріальне й процесуальне право України.
Відповідно до статті 129 Господарського кодексу України іноземці та особи без громадянства при здійсненні господарської діяльності в Україні користуються такими самими правами і мають такі самі обов'язки, як і громадяни України, якщо інше не передбачено цим Кодексом, іншими законами. Іноземні юридичні особи при здійсненні господарської діяльності в Україні мають такий самий статус, як і юридичні особи України, з особливостями, передбаченими цим Кодексом, іншими законами, а також міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Крім того, пунктом першим частини першої статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" встановлено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Згідно з пунктом другим статті 4 Угоди "Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності" (дата підписання Україною: 20.03.1992; дата ратифікації: 19.12.1992; дата набуття чинності для України: 19.12.1992) компетентні суди держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядають справи і в інших випадках, якщо про це є письмова угода Сторін про передачу спору до суду. При наявності такої угоди суд іншої держави - учасниці Співдружності припиняє виробництво у справі за заявою відповідача, якщо така заява зроблена до прийняття рішення у справі.
Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору поставки, не здійснив оплату вартості товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 69 770,65 доларів США - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки два тижні з 13.08.2016 р. у розмірі 697,71 доларів США.
Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 8.1 Контрактів передбачено, що у випадку порушення строків поставки товару або його оплати, вказаних даним Контрактом, винна Сторона виплачує неустойку (пеня, штраф) у розмірі 0,5% ціни не оплаченого (не поставленого) товару за кожний тиждень упродовж перших чотирьох тижнів прострочки і 1% за кожний наступний тиждень, проте загальна сума штрафу не повинна перевищувати 10% ціни товару.
Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв»язку з неналежним виконанням умов Контрактів, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання два тижні з 13.08.2016 р. у розмірі 697,71 доларів США вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Виробничо - наукове підприємство «Укрзооветпромпостач» - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Індивідуального підприємства «САРГЫТ» (744000, Туркменістан, м. Ашхабад, Абадан шали, буд. 182/а2; ІНН 201211000622) на користь Приватного акціонерного товариства «Виробничо - наукове підприємство «Укрзооветпромпостач» (03040, м.Київ, ВУЛИЦЯ ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 16, Ідентифікаційний код юридичної особи 23524007) заборгованість у розмірі 69 770 (шістдесят дев'ять тисяч сімсот сімдесят) доларів США 65 (шістдесят п'ять) центів, пеню у розмірі 697 (шістсот дев'яносто сім) доларів США 71 (сімдесят один) цент та судовий збір у розмірі 26 773 (двадцять шість тисяч сімсот сімдесят три) грн. 62 (шістдесят дві) коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 22 травня 2017 року.
Суддя О.В. Чинчин