04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"19" травня 2017 р. Справа №910/9158/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Верховця А.А.
Сотнікова С.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 року
у справі № 910/9158/16 (суддя Яковенко А.В.)
за заявою ОСОБА_2
до Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київреконструкція"
про банкрутство
Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 31.10.2016 року у справі № 910/9158/16 визнано низку кредиторів боржника та затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ „АК „Київреконструкція". Крім того, вказаною ухвалою суду відмовлено у визнанні кредитором боржника ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві на суму 1 708 286,36 грн.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ДПІ звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 31.10.2016 року у даній справі в частині відмови ДПІ кредитором боржника.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Верховець А.А., Сотніков С.В.
Розглянувши апеляційну скаргу ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві та додані до неї документи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду і має бути повернута скаржнику без розгляду з огляду на наступне.
Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України „Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Частиною 3 ст. 94 ГПК України встановлено, що до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 95 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.
За приписами ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 26 названого Закону під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, скаржником до неї додано докази її направлення розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Седих Н.О. та боржнику - ВАТ „АК „Київреконструкція".
Проте, в порушення вимог ст.ст. 94 та 95 ГПК України скаржником не додано доказів надсилання копії скарги та доданих до неї документів на адресу кредиторів боржника, вимоги якого визнано та включено до реєстру вимог кредиторів боржника оскаржуваною ухвалою суду від 31.10.2016 року, або комітету кредиторів боржника, а відтак в силу п. 2 ч. 1 статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом.
Окрім того, скаржником до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01.09.2015 року, статтю 4 Закону України „Про судовий збір", яка передбачає ставки судового збору, викладено в новій редакції.
Так, підпунктами 8-10 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону визначено перелік заяв у справі про банкрутство, за подання яких справляється судовий збір, а саме: заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство; заяви про порушення провадження у справі про банкрутство; заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство або визнання її недійсною.
Ставки судового збору з апеляційних і касаційних скарг, що подаються на судове рішення, винесених у справі про банкрутство за наслідками розгляду вказаних заяв і скарг, встановлено підпунктами 4 і 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону, а саме: за подання апеляційних скарг - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги; за подання касаційної скарги - 120 відсотків, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги. (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 25.11.2015 року № 01-06/2093/15 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про судовий збір" (зі змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII).
Так, скаржником в апеляційному порядку оскаржується ухвала господарського суду міста Києва від 31.10.2016 року, яка прийнята в тому числі за наслідками розгляду заяви ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві з грошовими вимогами до боржника, за яку кредитором було сплачено 2 756,00 грн. судового збору згідно платіжного доручення № 373 від 05.07.2016 року, а відтак за подання даної апеляційної скарги апелянтом мало бути сплачено судовий збір у розмірі 3 031,60 грн. (110% від 2 мінімальних розмірів заробітної плати за подання заяви з грошовими вимогами до боржника).
Проте, з додатків до апеляційної скарги, а саме, платіжного доручення № 72 від 22.02.2017 року вбачається, що скаржником за подання даної апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 1 600,00 грн., тобто у меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством України.
Таким чином, апеляційна скарга ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві на ухвалу господарського суду міста Києва від 31.10.2016 року Київським апеляційним господарським судом до апеляційного провадження не приймається і повертається з доданими до неї документами скаржнику без розгляду.
Згідно з ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подано повторно.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 86, 94, 95 та п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 97, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві на ухвалу господарського суду міста Києва від 31.10.2016 року у справі № 910/9158/16 з доданими до неї документами повернути скаржнику без розгляду по суті.
2. Справу № 910/9158/16 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді А.А. Верховець
С.В. Сотніков