04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"15" травня 2017 р. Справа№ 910/8338/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Зубець Л.П.
Ткаченка Б.О.
при секретарі Волуйко Т.В.
за участю представників сторін:
від позивача : Панамаренко Д.М. за довіреністю №48/9 від 11.01.2017;
від відповідача: Настирченко В.А. за довіреністю від 15.05.2017;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2017 року
у справі № 910/8338/16 (суддя: Головіна К.І.)
За позовом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення
до Приватного підприємства "Територія охорони бізнесу"
про стягнення 87 835, 66 грн.
Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення звернувся у Господарський суд міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Територія охорони бізнесу" про стягнення 87 835, 66 грн., зайво сплачених в якості оплати послуг охорони за договором № 157 від 28.02.2014.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.03.2017 у справі №910/8338/16 відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.
Скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки оплата за договором проведена у тому числі по об'єктам, які знаходяться в зоні проведення АТО, отже послуги з охорони відповідачем там фактично не надавались, а сплачені кошти підлягають поверненню.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Мартюк А.І., Ткаченко Б.О.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, призначено розгляд справи на 15.05.2017.
Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.05.2017 р., у зв'язку із перебуванням судді Мартюк А.І. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/8338/16 колегію суддів у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Зубець Л.П., Ткаченка Б.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 колегією суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження.
Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.
28.02.2014 між позивачем - Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, як замовником, та Приватним підприємством "Територія охорони бізнесу", як виконавцем, був укладений договір на послуги охоронців (фізична охорона) № 157 (далі - Договір), відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати за плату послуги у сфері громадського порядку та громадської безпеки (послуги фізичної охорони об'єктів Концерну РРТ), код 84.24.1, належної якості об'єкту (об'єктів) замовника шляхом здійснення відповідної системи спеціальних заходів (п. 1.1 Договору).
Пунктом 1.5 Договору визначено, що найменування об'єкту, його місцезнаходження, кількість та розташування постів, кількість охоронників на постах зазначаються у дислокації постів (додаток № 2 до цього договору) і визначаються у плані (схемі) об'єкту, яка складається за необхідністю. Система охорони об'єкту та дислокації постів визначаються виконавцем та узгоджуються замовником.
Згідно з п. 1.6 Договору охорона об'єкту здійснюється у дні і години, вказані у дислокації (додаток № 2 до даного договору) та згідно інструкції по охороні об'єкту (додаток № 3 до даного договору).
У п.2.1 Договору сторони домовились, що загальна вартість послуг охорони за цим договором та сума договору складає: 2 524 426, 56 грн. та відображається в протоколі погодження вартості охоронних послуг (додаток № 4 до даного договору).
Відповідно до п. 2.2 Договору оплата за послуги, надані виконавцем, здійснюється щомісячно протягом десяти днів з моменту підписання акту здачі-приймання наданих послуг.
Згідно з п. 2.3 Договору послуги за цим договором вважаються наданими після підписання акту здачі-приймання наданих послуг за кожний окремий місяць. Виконавець кожного місяця подає замовнику акт наданих послуг за попередній місяць. Замовник протягом 5 (п'яти) днів підписує акт наданих послуг, або направляє виконавцю мотивовану відмову від підписання. Якщо протягом вказаного терміну акти здачі-приймання наданих послуг не будуть підписані чи виконавцем не буде одержано мотивованої відмови, то акти здачі-приймання наданих послуг вважаються підписаними, а дані послуги надані належним чином і у повному обсязі без будь-яких зауважень та претензій в повному обсязі зі сторони замовника.
Пунктом 4.3.7 договору передбачено, що замовник зобов'язується повідомляти виконавця в строк за 10 діб до початку робіт про проведення ремонтних робіт на об'єкті, про зміну на ньому режиму, профілю робіт, а також про проведення заходів, внаслідок яких може виникнути необхідність зміни заходів охорони на дислокації постів.
У пункті 9.1 Договору визначено, що цей договір набуває чинності з 01.03.2014 р. та діє до 31.12.2014 р. включно.
Додатками до Договору сторони погодили завдання служби охорони, розташування дислокації постів охорони та вартість охоронних послуг.
Так, зокрема, у Додатку №2 зазначені, у тому числі, пости по Донецькій філії позивача - РТПС м.Донецьк, вул. Піхотна, 4а та РЦ м.Докучаєвськ, вул.Піонерська, 69а.
Додатковою угодою № 1 від 26.12.2014 р. до договору сторони внесли зміни щодо загальної вартості послуг, яка складає 2 977 678,08 грн., та строку дії договору - до 28.02.2015 р., а також погодили розташування дислокації постів та кошторис вартості послуг.
У новому Додатку №2 зазначені, у тому числі, пости по Донецькій філії позивача - РТПС м.Донецьк, вул. Піхотна, 4а з терміном надання послуги 01.03.2014 - 21.12.2014 та РЦ м.Докучаєвськ, вул.Піонерська, 69а з терміном надання послуги 01.03.2014 - 28.02.2015.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання умов вказаного Договору за період з листопада 2014 р. по лютий 2015 р. ПП "Територія охорони бізнесу" надало обумовлені послуги з охорони об'єктів позивача на загальну суму 956 486,88 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000095 від 30.11.2014 р., № ОУ-0000097 від 31.12.2014 р., № ОУ-0000097 від 31.01.2015 р., № ОУ-0000015 від 28.02.2015 р. Акти підписані представниками обох сторін без зауважень, підписи представників скріплені печатками.
В свою чергу, Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення повністю оплатив вартість цих послуг на вищевказану суму, що визнається сторонами.
У грудні 2015 р. - березні 2016 р. Державною фінансовою інспекцією України була проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення за період з 01.05.2014 р. по 31.10.2015 р. та окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.04.2013 р. по 30.04.2014 р., за наслідками якої був складений акт № 06-21/13 від 23.02.2016 р.
З акту ревізії вбачається, що в ході перевірки Держфінінспекцією встановлено, що території, зокрема, за адресами: м. Донецьк, вул. Піхотна, 4а та м. Докучаєвськ, вул. Піонерська, 69а, де знаходяться об'єкти позивача, відносяться до територій проведення антитерористичної операції, де проводились активні бойові дії, а тому фактично у період з 01.11.2014 р. по 28.02.2015 р. послуги на вказаних об'єктах, відповідачем не надавались. Вказане порушення, за висновками Держфінінспекції призвело до завищення вартості наданих послуг на загальну суму 87 835,66 грн.
За наслідками проведеної перевірки Держфінінспекцією 31.03.2016 р. позивачу була направлена вимога № 06-14/316 про усунення порушень, в установленому законом порядку до 04.05.2016 р.
На виконання вказаної вимоги, 28.03.2016 р. Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення звернувся до ПП "Територія охорони бізнесу" з листом № 1301/21-07, в якому просив надати докази, які б свідчили про виконання відповідачем зобов'язань з охорони на об'єктах замовника за адресами: м. Донецьк, вул. Піхотна, 4а та м. Докучаєвськ, вул. Піонерська, 69а.
Листом № 125/01 від 29.03.2016 р. ПП "Територія охорони бізнесу" підтвердило належне надання ним послуг з охорони на об'єктах замовника, щодо яких, Держфінінспекцією виявлено порушення.
У подальшому позивач звернувся до суду з даним позовом до ПП "Територія охорони бізнесу" про стягнення надміру сплачених ним грошових коштів на суму 87 835,66 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не були надані належні та допустимі докази на підтвердження безпідставності перерахування відповідачу грошових коштів у сумі 87 835,66 грн.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Права та обов'язки сторін у даній справі виникли на підставі Договору на послуги охоронців (фізична охорона) №157 від 28.02.2014, який за правовою природою договором про надання послуг охорони.
Договір у встановленому порядку не був оспорений, та не визнаний недійсним, а отже був обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охоронну діяльність" суб'єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства. У договорах про надання послуг з охорони майна та фізичних осіб відповідно до положень Цивільного кодексу України визначаються умови відшкодування суб'єктом охоронної діяльності шкоди, заподіяної через неналежне виконання ним своїх зобов'язань.
Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Статтею 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 906 ЦК України, на яку посилається позивач, як на правову підставу позову, передбачено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Місцевим господарським судом вірно встановлено, що на виконання умов Договору відповідач у період з листопада 2014 р. по лютий 2015 р. надав позивачу послуги з охорони його об'єктів на загальну суму 956 486,88 грн.
За висновками Держфінінспекції надання охоронних послуг за адресами: м. Донецьк, вул. Піхотна, 4а та м. Докучаєвськ, вул. Піонерська, 69а, на суму 87 835,66 грн. було неможливим у зв'язку з проведенням на території, де знаходяться вказані об'єкти замовника, антитерористичної операції, що свідчить про невиконання відповідачем зобов'язань за договором у період з 01.11.2014 р. по 28.02.2015 р.
Так, у акті № 06-21/13 від 23.02.2016 р. Держфінінспекцією та позивачем у позові було зазначено, що за адресами місцезнаходження об'єктів позивача (м. Донецьк, вул. Піхотна, 4а та м. Докучаєвськ, вул. Піонерська, 69а) велись активні бойові дії. При цьому Держфінінспекція посилалась на Указ Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" № 405/2014 від 14.04.2014 року, яким уведено в дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо проведення антитерористичної операції на сході України.
Також у акті було зазначено, що згідно з частиною другою статті 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, до яких, у тому числі, включено міста Донецьк та Докучаєвськ.
З урахуванням цього за результатами перевірки було встановлено, що вказані обставини стали причиною неможливості надання відповідачем послуг з охорони на цих об'єктах.
Однак, зазначені висновки Держфінінспекції обґрунтовано відхилені судом першої інстанції , оскільки у матеріалах справи наявні підписані без заперечень позивачем акти наданих відповідачем послуг з охорони об'єктів, у тому числі і за місцерозташуванням об'єктів у місті Донецьк та м. Докучаєвськ.
При цьому, пунктом 4.3.7 Договору передбачено, що замовник зобов'язується повідомляти виконавця в строк за 10 діб до початку робіт про проведення ремонтних робіт на об'єкті, про зміну на ньому режиму, профілю робіт, а також про проведення заходів, внаслідок яких може виникнути необхідність зміни заходів охорони на дислокації постів.
Проте, матеріали справи не містять повідомлень, передбачених п. 4.3.7 договору, щодо проведення заходів, внаслідок яких може виникнути необхідність зміни заходів охорони на дислокації постів, при тому, що позивач був обізнаний про віднесення міст Донецьк та Докучаєвськ до територій проведення антитерористичної операції, від Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення відповідачу не надходило.
Крім того, матеріали справи місять засвідчені належним чином копії витягів з журналу прийому - передачі чергувань на вказаних об'єктах за період з листопада 2014 р. по лютий 2015 р. з підписами відповідальних осіб за таке чергування осіб. З указаних журналів вбачається, що на об'єкті в м. Донецьку охорону було знято 24.12.2014 р., а на об'єкті у м. Докучаєвську - охорона знята 28.02.2015 р.
Однак, зазначені обставини та докази Держфінінспекція під час проведення ревізії позивача не прийняла до уваги та не врахувала у якості первинних документів, що підтверджують виконання господарської операції за договором та надання послуг, а посилалась лише на пояснення в.о. провідного інженера технічної служби ОСОБА_4 та директора Донецької філії ОСОБА_5 про наявність на об'єктах озброєних осіб, які переналаштували частину передавачів на трансляцію місцевих та російських програм.
З огляду на викладене, місцевий господарський суд прийшов правомірного висновку про те, що відповідач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором у період з 01.11.2014 р. по 28.02.2015 р. на об'єктах замовника за адресами: м. Донецьк, вул. Піхотна, 4а та м. Докучаєвськ, вул. Піонерська, 69а, а тому позивач правомірно перерахував відповідачу грошові кошти в якості оплати наданих послуг з охорони у сумі 87 835,66 грн. і відсутні правові підстави для повернення зазначених коштів.
Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При прийнятті оскаржуваного судового рішення місцевий господарський суд, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами, з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дійшов правомірного висновку щодо відмови у задоволенні позову.
Доводи, які викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2017 у справі № 910/8338/16 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято без порушення норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2017 у справі № 910/8338/16 - без змін.
2. Матеріали справи № 910/8338/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя В.О. Зеленін
Судді Л.П. Зубець
Б.О. Ткаченко