04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"22" травня 2017 р. Справа №910/23826/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Суліма В.В.
Гаврилюка О.М.
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2017 (повне рішення складено 17.03.2017)
у справі № 910/23826/16 (суддя Босий В.П.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньютон Фарма ЛТД"
про стягнення 23 495 333,10 грн.,-
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2017 у справі №910/23826/16 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньютон Фарма ЛТД" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" заборгованість у розмірі 1 387 426,22 грн., пеню у розмірі 295 102,93 грн., інфляційні у розмірі 140 905,98 грн., 3% річних у розмірі 42 192,96 грн. та судовий збір у розмірі 27 984,42 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 у складі колегії суддів: головуючий суддя Майданевич А.Г. судді Коротун О.М., Гаврилюк О.М. апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" була повернута апелянту на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.
19.05.2017 Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" повторно звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2017 у справі №910/23826/16 скасувати частково та прийняти нове рішення суду, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Під час вивчення матеріалів справи та апеляційної скарги заявника, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.
Відповідно до ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір ставок судового збору, які підлягають сплаті при зверненні до господарського суду. Зокрема, ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином, враховуючи положення п. п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання апеляційної скарги у справі №910/23826/16 становить 227 370,00 грн.
Проте, до апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" додано платіжне доручення №9149 від 28.04.2017 про сплату судового збору у розмірі 20 000,00 грн.
Отже, сума судового збору, яка сплачена скаржником за подання апеляційної скарги є меншою за передбачену чинним законодавством суму.
Однак, до апеляційної скарги додано клопотання, в якому скаржник просить відстрочити оплату судового збору за розгляд апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі №910/23826/16.
Обґрунтовуючи вказане вище клопотання скаржник посилається на тяжке матеріальне становище та відсутністю коштів на оплату судового збору.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У розділі 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013, зі змінами і доповненнями, зазначено, що у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке. Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
В пункті 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України, від 12.11.2015 №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" зазначено, що за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.
Оскільки відстрочення або звільнення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Окрім того, здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом (стаття 129 Конституції України).
Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України „Про судовий збір", колегія суддів позбавлена права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні про відстрочення сплати судового збору.
В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які би свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до прийняття постанови у справі.
Жодних доказів, які би підтверджували можливість сплати судового збору до прийняття постанови у справі апелянтом надано не було. (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 09.11.2015 у справі №914/731/14).
Крім того, відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Проте, скаржником не надано доказів того, що протягом періоду ймовірно граничної відстрочки, а саме в межах строку розгляду апеляційної скарги, передбаченого ст. 102 ГПК України, заявник матиме фінансову можливість сплатити суму судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові вищого господарського суду України від 02.11.2015 № 910/3740/13.
З аналізу наведених норм слідує, що дії суду при розгляді клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору повинні здійснюватися з дотриманням принципів рівності та збалансованості інтересів сторін.
Окрім того, господарському суду надано лише право, а не покладено обов'язок у будь-якому випадку задовольняти клопотання учасників судового процесу про відстрочення сплати ними судового збору. Тобто, вказана норма є суб'єктивною та застосовується лише у випадку, коли заявник надасть суду дійсно переконливі докази скрутного матеріального становища, яке перешкоджає йому вчинити необхідні дії по сплаті судового збору.
Скаржником не наведено обставин, які б мали виключний характер та свідчили про наявність належних підстав для надання відстрочки сплати судового збору. Так, в клопотанні скаржник, посилаючись на ст. 8 Закону України «Про судовий збір», просить суд відстрочити сплату судового збору у зв'язку з умовами обмеженого фінансування. Проте, на підтвердження викладеного апелянт не надає жодних доказів.
Оскільки відстрочка сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку скаржником не доведено, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочку сплати судового збору.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги недоведеність обставин, які перешкоджають сплаті судового збору апелянтом в розумінні ст. 8 Закону України «Про судовий збір», клопотання Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" про відстрочку від сплати судового збору відхиляється, а апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається Київським апеляційним господарським судом на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України. Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею в загальному порядку після усунення вказаних недоліків.
Клопотання скаржника про відновлення строку на подання вказаної апеляційної скарги не розглядалося судом апеляційної інстанції, зважаючи на вищезазначені недоліки.
На підставі викладеного, керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2017 у справі №910/23826/16 з доданими до неї документами повернути скаржнику.
2. Справу №910/23826/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді В.В. Сулім
О.М. Гаврилюк