18.05.2017 року Справа № 904/287/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач),
суддів: Кузнецової І.Л., Подобєда І.М.,
при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №05-5/83 від 16.12.2016 р.,
представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "БМ Банк" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2017р. по справі №904/287/17
за позовом публічного акціонерного товариства "БМ Банк", м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Формаліт", м. Кривий Ріг
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство ДОК", м. Кривий Ріг
про звернення стягнення на іпотечне та заставне майно
У січні 2017 року публічне акціонерне товариство "БМ Банк" (далі ПАТ "БМ Банк") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Формаліт" (далі ТОВ "Формаліт"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство ДОК" (далі ТОВ "НВП ДОК") про звернення стягнення на іпотечне та заставне майно, відповідно якого позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості третьої особи за договором відновлювальної кредитної лінії № 16/96/220813-ЮР від 22.08.2013р. у розмірі 2 313 259,02 грн. звернути стягнення на:
- предмет іпотеки за договором іпотеки, а саме, нерухоме майно: комплекс будівель та споруд загальною площею 2 943,9 кв. м., що складається: з літери "А-1" - будівля управління, площею 296,0 кв. м.; літери "Б-1" - гараж, площею 408,2 кв. м; літери "В-2" - їдальня, площею 274,6 кв. м.; літери "Г-1" - цех механічної обробки, площею 232,9 кв. м.; літери "О" - цех розкрою ЦСП, площею 989,9 кв. м.; літери "С" - прохідна, площею 32,4 кв. м; літери "Т" - будівля клубу, площею 432,3 кв. м.; літери "У" - матеріальний склад, площею 277,6 кв. м., розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Домобудівна, будинок 21, яке належить ТОВ "Формаліт" на підставі договору про поділ майна в натурі та припинення спільної часткової власності, посвідченого 26.07.2011р. приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за № 1292, зареєстрованого в КП Дніпропетровської обласної ради "Криворізьке БТІ" 09.06.2011р., в книзі 19Н-222, номер запису 9527, реєстраційний номер 34561579 згідно законодавства, яке діяло на момент його реєстрації та 22.08.2013р. зареєстровано в Державному реєстрі речових прав державним реєстратором, яке є предметом іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна № 16/96/220813/І від 22.08.2013р., посвідченого 22.08.2013р. приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованому в реєстрі за № 957, заборона від 22.08.2013р. зареєстрована в реєстрі за № 958;
- предмет застави за договором застави, а саме, на рухоме майно - трансформатори ТМЗ у кількості 3 одиниці, загальною вартістю 158 650,00 грн., що належать ТОВ "Формаліт" на підставі балансової довідки № 2 від 01.07.2013р. за вих. № 02/07, яке є предметом застави за договором застави обладнання № 16/96/220813/О від 22.08.2013р., посвідченого 22.08.2013р. приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованому в реєстрі за № 957, заборона від 22.08.2013р. зареєстрована в реєстрі за № 958, зі змінами, внесеними додатковим договором № 1 від 27.08.2013р. до договору № 16/96/220813/О від 22.08.2013р., посвідченого 27.08.2013р. приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованому в реєстрі за № 983;
встановити спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів у відповідності до Закону України "Про іпотеку" за початковою ціною у розмірі 3 400 900,00 грн. без урахування ПДВ;
встановити спосіб реалізації предмета застави - шляхом проведення прилюдних торгів у відповідності до Закону України "Про заставу" за початковою ціною у розмірі 244 000,00 грн. без урахування ПДВ;
стягнути з відповідача та третьої особи на користь позивача судові витрати у розмірі 34 698,89 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2017р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 904/287/17, судове засідання призначене на 02.02.2017р.
Розгляд справи судом першої інстанції неодноразово відкладався до 23.02.2017р., 14.03.2017р., 28.03.2017р., 31.03.2017р.
23.02.2017р. позивачем подано господарському суду пояснення по справі, в яких останній визначив заборгованість ТОВ "НВП ДОК" перед позивачем за договором відновлювальної кредитної лінії в сумі 2 313 258,99 грн., надав докази надсилання третій особі претензії щодо дострокового повернення кредиту в зв'язку з неналежним виконанням договору кредитування, надсилання відповідачу вимог щодо виконання зобов'язань за договорами поруки № 16/96/220813/П від 22.08.2013р., іпотеки нерухомого майна та застави обладнання від 22.08.2013р. (а.с.71-87).
30.03.2017р. відповідачем подано господарському суду заяву, за змістом якої ТОВ "Формаліт" повідомило суд про розгляд в Центрально-Міському районному суді м. Кривого Рогу справи № 216/6470/15-ц за позовом ПАТ "БМ Банк" до ТОВ "НВП ДОК", ОСОБА_4, ТОВ "Формаліт" про стягнення боргу за кредитним договором № 16/96/220813-ЮР від 22.08.2013р., а також додатковими договорами до нього (а.с.102-103).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2017р. по справі №904/287/17 (суддя Петрова В.І.) зупинено провадження у справі № 904/287/17 до набрання судовим рішенням законної сили у справі № 216/6470/15-ц за позовом ПАТ "БМ Банк" до ТОВ "НВП ДОК", ОСОБА_4, ТОВ "Формаліт" про стягнення боргу.
Зупиняючи провадження по справі господарський суд виходив з того, що в провадженні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу знаходиться справа № 216/6470/15-ц за позовом ПАТ "БМ Банк" до ТОВ "НВП ДОК", ОСОБА_4, ТОВ "Формаліт" про стягнення боргу за кредитним договором № 16/96/220813-ЮР від 22.08.2013р., в межах якої встановлюється факт невиконання основного зобов'язання та результат розгляду якої вплине на вирішення по суті цієї справи.
Не погодившись з ухвалою суду, ПАТ "БМ Банк" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2017р. по справі №904/287/17, поновити судовий розгляд справи № 904/287/17 в господарському суді Дніпропетровської області.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків, викладених в ухвалі, фактичним обставинам та матеріалам справи; господарським судом порушено положення ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, справи в обох судах порушені за позовними заявами з різних підстав та мають різні предмети позовів, отже, висновки у справах не можуть впливати одна на одну; до справи надані докази невиконання позичальником та поручителем своїх договірних зобов'язань, а за положеннями ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя; за положеннями ст. 1 Господарського процесуального кодексу України та ст. 20 Цивільного кодексу України право вибору способу захисту, передбаченого законом або договором, належить виключно позивачеві; судом не взято до уваги правові висновки Верховного Суду України, викладені в постановах від 09.09.2014р. та від 03.02.2016р. про застосування норм статті 33 Закону України "Про іпотеку", відповідно яких, звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов'язання на забезпечувальне, тому задоволення вимог за дійсним основним зобов'язанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов'язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов'язанням відсутня.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Формаліт" зазначає, що під час розгляду справи слід врахувати, що апеляційну скаргу позивача товариство не отримувало, станом на 16.05.2017р. провадження у справі № 216/6470/15-ц в Центрально-Міському районному суді м. Кривого Рогу триває.
ТОВ "НВП ДОК" відзив на апеляційну скаргу не надано.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.04.2017р. задоволено клопотання позивача, строк розгляду апеляційної скарги продовжений на 15 днів.
Представники відповідача та третьої особи в судові засідання 27.04.2017р. та 18.05.2017р. не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.169, 171-180).
Враховуючи факт належного сповіщення відповідача та третьої особи про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути в цьому судовому засіданні за їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, вислухав пояснення представника позивача, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Причиною зупинення провадження у справі згідно ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом та чим зумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення (ч. 3 та ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України). Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.
Згідно п. 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (зі змінами та доповненнями), статтею 79 Господарського процесуального кодексу встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі; зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Іншим судом, про який йдеться у ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно ст. 3 та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.
Предметом розгляду даної справи є вимоги позивача про звернення стягнення на іпотечне та заставне майно згідно з договорами від 22.08.2013р. № 16/96/220813/І та № 16/96/220813/О (відповідно), укладених між ПАТ "БМ Банк" та ТОВ "Формаліт", як майновим поручителем ТОВ "НВП ДОК" (третьої особи), в рахунок погашення заборгованості в розмірі 2 313 258,99 грн. (розрахунок позивача від 23.02.2017р. № 30-03/188) за договором відновлювальної кредитної лінії № 16/96/220813-ЮР від 22.08.2013р., укладеного між позивачем та третьою особою.
При цьому, як вбачається з позовної заяви, пояснень позивача, третьою особою неналежним чином виконувались зобов'язання за договором кредитування № 16/96/220813-ЮР від 22.08.2013р., в зв'язку з чим позивач претензією від 10.07.2013р. вимагав від третьої особи дострокового повернення кредиту, зазначив про можливість звернення стягнення на іпотечне та заставне майно; докази надсилання вказаної претензії надано суду (а.с.72-73, на звороті); 10.07.2015р. претензії про неналежне виконання кредитних зобов'язань третьою особою та виконання зобов'язань відповідачем на підставі договорів поруки № 16/96/220813/П від 22.08.2013р., іпотеки нерухомого майна № 16/96/220813/І від 22.08.2013р. та застави обладнання № 16/96/220813/О від 22.08.2013р. надіслано відповідачу, докази чого надані господарському суду (а.с.74-79); період прострочення третьою особою виконання зобов'язання становить з 28.08.2013р. по 08.12.2016р.
Відповідно документів наданих відповідачем, предметом розгляду у справі № 216/6470/15-ц за позовом ПАТ "БМ Банк" до ТОВ "НВП ДОК", ОСОБА_4, ТОВ "Формаліт" про стягнення боргу за кредитним договором № 16/96/220813-ЮР від 22.08.2013р., є неналежне виконання ТОВ "НВП ДОК" (третя особа по даній справі) своїх договірних зобов'язань по повному та своєчасному поверненню кредитних коштів; заборгованість визначена позивачем станом на 05.08.2015р. в розмірі 1 307 467,71 грн. (а.с.109-113).
В межах цивільної справи № 216/6470/15-ц ТОВ "Формаліт" подано зустрічну позовну заяву про визнання договору поруки № 16/96/220813/П від 22.08.2013р. припиненим на підставі ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, з підстав зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності (а.с.121-122).
Відповідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою.
Статтею 575 Цивільного кодексу України регламентовано, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 1 ст. 7 вищевказаного Закону передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Відповідно частин 1, 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом; право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону; звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Колегія суддів, зазначає, що чинне законодавство України не містить правової норми, за якою в зв'язку з визнанням недійсним договору поруки автоматично визнаються недійсними договори іпотеки чи застави.
Таким чином, оскільки предметом позову у цій господарській справі є звернення стягнення на предмет іпотеки та застави, що належить відповідачу (майновому поручителю) на праві власності в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним між позивачем та третьою особою, а у цивільній справі предметом позову є стягнення заборгованості з боржника (третьої особи) за кредитним договором, по справах встановлюються різні періоди заборгованості по кредитному договору, отже, предмети позовів у справах є різними, суд самостійно може встановити обставини у цій справі на підставі наданих сторонами доказів, у цивільній справі не встановлюються обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, за таких обставин, господарським судом допущено порушення норм процесуального права, наслідком якого стало безпідставне зупинення провадження у справі.
При цьому колегія суддів зауважує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 09.09.2014р. № 3-71гс14 по справі № 922/3658/13, право вимоги банку про повернення кредиту і сплату процентів залишається дійсним і підлягає судовому захисту доки зобов'язання відповідача за кредитним договором не припиняться; за змістом ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки має привести сторони до задоволення вимог кредитора за основним зобов'язанням, і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобов'язання як такого, що вважається виконаним згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України.
Забезпечувальне зобов'язання має похідний характер, а не альтернативний основному.
Звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов'язання на забезпечувальне, тому задоволення вимог за дійсним основним зобов'язанням одночасно чи за наявності рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки не може мати наслідком подвійного стягнення за основним зобов'язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов'язанням відсутня.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов помилково висновку про зупинення провадження у справі, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвалу господарського суду слід скасувати, як прийняту з порушенням норм процесуального права на підставі неповного з'ясування обставин справи.
Стосовно доводів відповідача про не надсилання йому позивачем апеляційної скарги слід зазначити, що до апеляційної скарги позивача додано докази надсилання її копії з додатками відповідачу та третій особі, а саме, оригінали фіскальних чеків ПАТ "Укрпошта" та описів вкладення у цінний лист (а.с.142-145), документи надіслані за адресами місцезнаходження, що зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повідомленою господарському суду поштовою адресою. Крім того, отримавши 12.05.2017р. ухвалу суду апеляційної інстанції представник ТОВ "Формаліт" не був позбавлений можливості до 18.05.2017р. ознайомитися з матеріалами справи та зробити з них необхідні копії.
Відповідно п. 4.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду, з числа зазначених у ч. 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно з загальними правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 79, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "БМ Банк" м.Київ задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2017р. по справі №904/287/17 скасувати.
Справу направити для подальшого розгляду до господарського суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя І.А. Сизько
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя І.М. Подобєд
(Повний текст постанови складений 19.05.2017р.)