ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
18.05.2017Справа № 910/7169/17
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБУД-ПОЛІС"
про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення
третейського суду
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБУД-ПОЛІС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "КРЕАТОР"
про стягнення заборгованості
Суддя Літвінова М.Є.
Представники сторін:
від заявника (позивача): не з'явився;
від відповідача: Журавель Р.О. за довіреністю від 12.05.2017.
25.04.2017 року Постійно діючим Третейським судом при Асоціації "УКРАЇНСЬКА ПРАВНИЧА ФУНДАЦІЯ" було прийнято рішення у справі № 0304/17-5.
03.05.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБУД-ПОЛІС" надійшла заява про видачу виконавчого документа на виконання вищевказаного рішення третейського суду, яким у господарському судочинстві згідно зі статтею 116 ГПК України є наказ.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.05.2017 розгляд вищевказаної заяви було призначено на 18.05.2017 року.
17.05.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "УКРАЇНСЬКА ПРАВНИЧА ФУНДАЦІЯ" надійшли витребувані судом документи.
Представник заявника в судове засідання 18.05.2017 року не з'явився, проте 17.05.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи та клопотання про розгляд заяви без його участі.
Представник відповідача в судовому засіданні 18.05.2017 року не заперечував проти задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБУД-ПОЛІС" про видачу виконавчого документа на виконання рішення третейського суду.
Судом враховано, що відповідно до п.3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що відповідно до ч. 1 ст. 122-9 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви, суд вважає за можливе розглянути заяву за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Розглянувши у судовому засіданні 18.05.2017 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБУД-ПОЛІС" про видачу виконавчого документа на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "УКРАЇНСЬКА ПРАВНИЧА ФУНДАЦІЯ", суд вирішив її задовольнити, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.04.2017 року Постійно діючим Третейським судом при Асоціації "УКРАЇНСЬКА ПРАВНИЧА ФУНДАЦІЯ" прийнято рішення у справі № 0304/17-5 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "КРЕАТОР" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБУД-ПОЛІС" 371 677, 31 грн.
В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем вищевказаного рішення, тому у відповідності до вимог ч. 1 ст. 57 Закону України «Про третейські суди» воно підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Пунктом 6.2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що у разі коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов'язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі статтею 116 ГПК є наказ.
Згідно з ч. 1 ст. 122-7 Господарського процесуального кодексу України питання видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається господарським судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 122-9 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 122-10 цього Кодексу.
Статтею 122-10 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відмовляє у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:
1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано судом;
2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;
4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
5) третейська угода визнана недійсною;
6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;
8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;
9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Частиною 6 статті 56 Закону України «Про третейські суди» також передбачено, що компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо:
1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом;
2) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
3) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;
4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом;
6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону;
7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України;
8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу;
9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Отже, господарський суд не перевіряє законності і обґрунтованості рішення третейського суду по суті. При цьому, до предмета доказування включаються лише обставини, які підтверджують наявність підстав для відмови у видачі виконавчого документа.
При розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд зобов'язаний перевірити наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого документа незалежно від наявності заперечень іншої сторони.
Як вбачається з матеріалів справи, на час розгляду заяви про видачу виконавчого документа на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "УКРАЇНСЬКА ПРАВНИЧА ФУНДАЦІЯ" у справі № 0304/17-5 від 25.04.2017, вказане рішення компетентним судом скасовано не було.
Розглядаючи питання, чи підвідомча справа, у якій прийнято рішення третейського суду, Постійно діючому Третейському суду при Асоціації "УКРАЇНСЬКА ПРАВНИЧА ФУНДАЦІЯ" відповідно до закону, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 5 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про третейські суди» третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:
1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;
2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб;
3) справ, пов'язаних з державною таємницею;
4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);
5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;
6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство;
7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;
8) справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення;
9) справ у спорах, що виникають з трудових відносин;
10) справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником,акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств;
11) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;
12) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України;
13) справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень;
14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Також, ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом.
З матеріалів справи вбачається, що рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "УКРАЇНСЬКА ПРАВНИЧА ФУНДАЦІЯ" у справі № 0304/17-5 від 25.04.2017 прийнято у спорі, що виник внаслідок невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "КРЕАТОР" умов Договору підряду № 18-04/16 від 18.04.2016 року.
Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Судом встановлено, що п. 5.5. Договору підряду № 18-04/16 від 18.04.2016 передбачено, що усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають з цього договору (правочину) або у зв'язку з ним, або витікають з нього, у тому числі, що стосується його виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають остаточному вирішенню у постійно діючому Третейському суді при Асоціації "УКРАЇНСЬКА ПРАВНИЧА ФУНДАЦІЯ" у відповідності з його Регламентом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що на час розгляду заяви про видачу виконавчого документа на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "УКРАЇНСЬКА ПРАВНИЧА ФУНДАЦІЯ" у справі № 0304/17-5 від 25.04.2017 дана справа була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до ст. 6 Закону України «Про третейські суди» та третейського застереження, що міститься у п. 5.5. Договору підряду № 18-04/16 від 18.04.2016, і не виходить за межі третейського застереження.
При цьому, вирішуючи питання щодо того, чи прийнято рішення третейського суду у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, суд також бере до уваги, що учасники третейського розгляду мали право на заперечення щодо компетенції третейського суду в порядку ст. 27 Закону України «Про третейські суди», в якій нормативно зафіксована доктрина, яка в теорії третейського розгляду відома як «принцип компетенції компетенції». Суть цього принципу полягає в тому, що третейський суд, перш ніж розпочати розгляд правового спору по суті, зобов'язаний пересвідчитися у власній юридично значущий компетенції щодо переданого на його розгляд спору. Тобто третейський суд самостійно вирішує питання про наявність чи відсутність у нього права розглядати переданий йому спір, інакше кажучи, самостійно вирішує питання про власну компетенцію. Водночас, сторона має право заявити про відсутність у третейського суду компетенції розглядати спір і про обставини, які дають можливість дійти висновку про недійсність третейської угоди, і цьому праву сторони кореспондується обов'язок третейського суду розглянути подане клопотання. При цьому, компетенція третейського суду спирається не на закон безпосередньо, а на спільне волевиявлення сторін, юридична сила якого визнається законом.
Водночас, в матеріалах справи відсутні докази визнання недійсною третейської угоди, яка відповідно до ст. 2, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про третейські суди» укладена у формі письмового застереження, що міститься у п .5.5 Договору підряду № 18-04/16 від 18.04.2016 .
Досліджуючи питання стосовно того, чи відповідає склад третейського суду вимогам закону, суд відзначає наступне.
Згідно зі ст. 16 Закону України «Про третейські суди» склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді).
Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів.
У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду.
У третейському суді для вирішення конкретного спору сторони на свій розсуд можуть домовитися про кількісний і персональний склад третейського суду.
За всіх умов третейський суд може розглядати справи в будь-якій непарній кількості третейських суддів.
Якщо сторони не погодили кількісний склад третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору, то третейський розгляд здійснюється у складі трьох суддів.
В силу вимог ч. ч. 1, 2 ст. 17 Закону України «Про третейські суди» формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, погодженому сторонами.
Відповідно до статті 3 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "УКРАЇНСЬКА ПРАВНИЧА ФУНДАЦІЯ", при формуванні Третейського суду в складі трьох суддів кожна із сторін призначає чи обирає третейського суддю, а обрані у такий спосіб судді обирають головуючого третейського суддю. Якщо призначені чи обрані сторонами третейські судді протягом 10 днів після їх призначення чи обрання не оберуть головуючого третейського суддю, то його призначає Голова Третейського суду. Якщо спір підлягає вирішенню третейським суддею одноособово і після звернення однієї сторони до іншої з пропозицією про призначення чи обрання третейського судді сторони не призначать чи не оберуть третейського суддю, то його призначає Голова Третейського суду.
Як вбачається з матеріалів третейської справи, 03.04.2017 року Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "УКРАЇНСЬКА ПРАВНИЧА ФУНДАЦІЯ" було порушено провадження у справі № 0304/17-5 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБУД-ПОЛІС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "КРЕАТОР" про стягнення 371 677, 31 грн., запропоновано сторонам визначитись з кандидатурою третейського судді у строк до 06.04.2017 року.
Оскільки сторонами кандидатуру третейського судді визначено не було, ухвалою Голови Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "УКРАЇНСЬКА ПРАВНИЧА ФУНДАЦІЯ" від 06.04.2017 було призначено Забавського Дмитра Анатолійовича третейським суддею для розгляду справи № 0304/17-5.
Ухвалою від 06.04.2017 третейський суддя Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "УКРАЇНСЬКА ПРАВНИЧА ФУНДАЦІЯ" Забавський Д.А. прийняв позовну заяву до розгляду, розгляд справи № 0304/17-5 призначив на 25.04.2017 року.
25.04.2017 третейський суддя Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "УКРАЇНСЬКА ПРАВНИЧА ФУНДАЦІЯ" Забавський Д.А. прийняв рішення у справі № 0304/17-5, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБУД-ПОЛІС" задовольнив повністю .
За таких обставин, суд дійшов висновку, що рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "УКРАЇНСЬКА ПРАВНИЧА ФУНДАЦІЯ" у справі № 0304/17-5 від 25.04.2017 прийнято у складі, який відповідає вимогам ст. 16 Закону України «Про третейські суди», третейському застереженню, що міститься у п. 5.5. Договору, у відповідності до Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "УКРАЇНСЬКА ПРАВНИЧА ФУНДАЦІЯ".
При цьому, вказаний у рішенні Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "УКРАЇНСЬКА ПРАВНИЧА ФУНДАЦІЯ" від 25.04.2017 у справі № 0304/17-5 спосіб захисту відповідає приписам частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та частини другої статті 20 Господарського кодексу України, і в даному рішенні третейськім судом не вирішено питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Судом враховано, що рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі. У такому разі рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їхні процесуальні права, що випливають із формульованого в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.
Також, на вимогу господарського суду міста Києва Постійно діючий Третейський суд при Асоціації "УКРАЇНСЬКА ПРАВНИЧА ФУНДАЦІЯ" надіслав матеріали третейської справи № 0304/17-5, а строк для звернення за видачею виконавчого документа заявником не пропущений.
Будь-яких інших підстав для відмови у видачі виконавчого документа, передбачених законом, судом не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 122-11 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду господарський суд виносить (постановляє) ухвалу про видачу виконавчого документа або про відмову у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду за правилами, передбаченими цим Кодексом для прийняття (ухвалення) рішення.
За таких обставин, оскільки рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "УКРАЇНСЬКА ПРАВНИЧА ФУНДАЦІЯ" від 25.04.2017 у справі № 0304/17-5 відповідачем самостійно не виконано, заява Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОБУД-ПОЛІС" про видачу наказу на примусове виконання означеного рішення третейського суду підлягає задоволенню.
У свою чергу, вирішуючи питання про подальшу долю матеріалів третейської справи № 0304/17-5, суд, з урахуванням вимог п. 6.2.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вважає необхідним повернути означену справу до третейського суду відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про третейські суди» та ч. 9 ст. 122-11 Господарського процесуального кодексу України, оскільки третейській суд, який розглянув вказану справу, згідно Свідоцтва про реєстрацію № 034-2008 від 25.11.2008 є постійно діючим.
У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 86, 122-9, 122-10, 122-11 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБУД-ПОЛІС" про видачу виконавчого документа на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "УКРАЇНСЬКА ПРАВНИЧА ФУНДАЦІЯ" від 25.04.2017 у справі № 0304/17-5 задовольнити.
2. Видати наказ на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "УКРАЇНСЬКА ПРАВНИЧА ФУНДАЦІЯ" від 25.04.2017 у справі № 0304/17-5 наступного змісту:
"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "КРЕАТОР" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, буд. 16, ідентифікаційний код 39683326) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБУД-ПОЛІС" (04053, м. Київ, вул. Вознесенський узвіз, буд. 14, к. 16/19, ідентифікаційний код 39025090) 227 847 (двісті двадцять сім вісімсот сорок сім) грн. 89 коп. - пені, 143 829 (сто сорок три вісімсот двадцять дев'ять) грн. 42 коп. - штрафу, 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. реєстраційного збору, 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. - третейського збору.".
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "КРЕАТОР" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, буд. 16, ідентифікаційний код 39683326) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБУД-ПОЛІС" (04053, м. Київ, вул. Вознесенський узвіз, буд. 14, к. 16/19, ідентифікаційний код 39025090) витрати по сплаті судового збору у розмірі 800 (вісімсот) грн. 00 коп. Видати наказ.
4. Матеріали третейської справи № 0304/17-5 повернути Постійно діючому Третейському суду при Асоціації "УКРАЇНСЬКА ПРАВНИЧА ФУНДАЦІЯ" (04114, м. Київ, вул. Макіївська, буд. 7, кв. 233).
Суддя М.Є. Літвінова