ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
11.04.2017Справа № 910/10367/13
За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСТОН" (попередня назва Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафто-Комерц")
на дії та бездіяльність Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління у м. Києві
у справі №910/10367/13 за позовом автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-Комерц"
про стягнення 31 396,16 грн.
Головуючий суддя Якименко М.М.
Суддя Паламар П.І.
Суддя Турчин С.О.
Представники сторін:
від скаржника (боржника, відповідача): Коляда М.О. - за довіреністю від 24.01.2017 року;
від стягувача (позивача): Руденко К.М. - за довіреністю №20 від 13.01.2017 року;
від ВДВС: не з'явилися;
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2013 року по справі №910/10367/13 повністю задоволено позов автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-Комерц" про стягнення 31 396,16 грн.
22.10.2013 року на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано наказ.
Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСТОН" (попередня назва Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафто-Комерц") надійшла скарга на дії Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління у м. Києві.
За наслідками проведення повторного автоматизованого розподілу матеріалів судової справи (розпорядження від 15.03.2017 року №05-23/994) зазначену скаргу розподілено для розгляду на колегію суддів: головуючий суддя Якименко М.М., суддя Паламар П.І., суддя Турчин С.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 року розгляд скарги призначено на 11.04.2017 року.
У судове засідання 11.04.2017 року представник ВДВС не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, однак згідно вимог ст.121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
В судовому засіданні 11.04.2017 року представник скаржника скаргу підтримав в повному обсязі та просив суд її задовольнити, представник позивача (стягувач) заперечував проти задоволення скарги.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
22.10.2013 року на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва №910/10367/13 від 01.10.2013р. (повний текст рішення підписано 11.10.2013 р.), яке набрало законної сили 22.10.2013р., Господарським судом міста Києва видано наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-Комерц" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 143, кв. 23, код 25392930), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (04053, м. Київ, вул. Некрасовська, буд. 7, код 03538993), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, 31 396 грн. (тридцять одну тисячу триста дев'яносто шість) грн. 16 коп. штрафу та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
Автопідприємство Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України звернулося до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві із заявою від 05.11.2013 року вих. №674 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 22.10.2013р. №910/10367/13.
08.11.2013 року головним державним виконавцем Лебедєвою Л.Ю. органу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції винесено Постанову ВП №40644510 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 22.10.2013р. №910/10367/13 (далі по тексту - Постанова №40644510).
04.02.2015 року головним державним виконавцем Лебедєвою Л.Ю. органу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову ВП №44115831 про закінчення виконавчого провадження, згідно якої виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 22.10.2013р. №910/10367/13 є закінченим в зв'язку з тим, що борг у сумі 33 116,66 грн. стягнуто в повному обсязі та перераховано на користь стягувача платіжним дорученням №937 від 03.02.2015 року.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 16.10.2013 року, яка була чинна на момент відкриття виконавчого провадження ) державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Частинами 1, 4 та 5 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 16.10.2013 року) передбачено, що сторони можуть реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов'язаний вчинити певні дії особисто. Участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи. Повноваження представника повинні бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов'язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих дій як представника сторони виконавчого провадження. Витяг засвідчується підписом сторін договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 16.10.2013 року) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 16.10.2013 року) державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 16.10.2013 року) Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 16.10.2013 року) державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 16.10.2013 року) виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Частиною 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 16.10.2013 року) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що головним державним виконавцем Лебедєвою Л.Ю. органу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві вжито всіх заходів для примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 22.10.2013р. №910/10367/13 та в повному обсязі вчинено виконавчі дії, наслідком яких є виконання рішення Господарського суду міста Києва №910/10367/13 від 01.10.2013р. в повному обсязі.
Таким чином державний виконавець здійснив заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції від 16.10.2013 року).
Не підлягають прийняттю до уваги доводи боржника/відповідача щодо ознайомлення з матеріалами справи ТОВ "ВАСТОН" лише 28.10.2016 року з огляду на те, що стороні виконавчого провадження надано право самостійно або через представників брати участь у виконавчому провадженні, зокрема, знайомитись з матеріалами виконавчого провадження, яким й скористався адвокат боржника/відповідача 27.04.2016 року, що підтверджується відповідним записом про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, а факт надання чи ненадання таких матеріалів ТОВ "ВАСТОН" не впливає на момент обізнаності з матеріалами такого провадження.
Боржник/відповідач посилається на те, що йому не направлялись документи виконавчого провадження. Однак доступ до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень є вільним, тому можливість ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження протягом визначеного законом строку для проведення виконавчих дій з виконання рішення залежала виключно від волевиявлення самого заявника.
Крім того, згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, засади обов'язковості виконання рішень.
Згідно ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.
Відповідно до п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Це стосується скаржника, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до Господарського суду зі скаргою.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку що скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин викладених в скарзі, а тому скарга не підлягає задоволенню.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись, ст. 86, 121-2 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСТОН" (попередня назва Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафто-Комерц") - відмовити повністю.
2. Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя М.М. Якименко
Суддя П.І. Паламар
Суддя С.О. Турчин